Ухвала суду № 39603684, 17.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/3290/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Кобилянського М.Г.,

та секретаря Бруя О.Д.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника Вінницької митниці Міндоходів - Мавродій Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької митниці Міндоходів про скасування наказу та поновлення на посаді, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці Міндоходів про скасування наказу від 25 вересня 2013 року № 251-о та поновлення на посаді провідного інспектора відділу організації митного контролю Вінницької митниці Міндоходів та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в митних органах України, зокрема, з 01 червня 2013 року на посаді провідного інспектора відділу організації митного контролю Вінницької митниці Міндоходів України.

Наказом Вінницької митниці Міндоходів від 22 липня 2013 року № 139 «Про введення в дію переліків змін до тимчасових структури та штатного розпису митниці на 2013 рік» введено в дію Перелік змін №1 до Тимчасової організаційної структури Вінницької митниці Міндоходів та Перелік змін №1 до Тимчасового штатного розпису Вінницької митниці Міндоходів на 2013 рік, яким зменшено чисельність працівників до 310 одиниць, проведено реорганізацію відділу митного контролю (зокрема, посаду на якій працював позивач), юридичного сектору, митного поста «Ямпіль», митного поста «Піщанка», митного поста «Дністер», митного поста «Вінниця - центральний» і відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Як вірно досліджено відповідно до штатного розпису, введеного в дію наказом Вінницької митниці Міндоходів від 07 травня 2013 року № 1, у відділі організації митного контролю передбачено 7 штатних одиниць: начальник відділу, заступник начальника відділу, чотири головних інспектори, провідний інспектор.

Тоді як, згідно наказу Вінницької митниці Міндоходів від 22 липня 2013 року № 139 у відділі організації митного контролю передбачено 6 штатних одиниць: начальник відділу, п'ять головних інспекторів.

25 вересня 2013 року наказом Вінницької митниці Міндоходів № 251-о звільнено ОСОБА_2 з посади провідного інспектора відділу організації митного контролю Вінницької митниці Міндоходів України, на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із скороченням штату Вінницької митниці Міндоходів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання.

Частинами 1-3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог частини 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, 25 липня 2013 року ОСОБА_2 був попереджений про наступне його звільнення через 2 місяці з дня ознайомлення з наказом. При цьому, позивачу було запропоновано перевестись на посади: інспектора митного поста «Піщанка» Вінницької митниці Міндоходів; інспектора відділу митного оформлення «Залізничний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці Міндоходів; головного інспектора відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Вінницької митниці Міндоходів на час відпустки по догляду за дитиною.

З даним попередженням ОСОБА_2 був ознайомлений, але від підпису попередження відмовився, що підтверджується актом від 25 липня 2013 року

В подальшому, 29 серпня 2013 року та 24 вересня 2013 року начальник Вінницької митниці Міндоходів Федик Г.П. повторно письмово повідомляв позивача про можливе вивільнення з посади та пропонував продовжити трудові відносини на посадах: інспектора митного поста «Піщанка» або інспектора відділу митного оформлення «Залізничний» митного поста «Дністер». Позивач з даними попередженнями був ознайомлений, однак від підпису відмовився.

Отже, згідно з довідками Вінницької митниці Міндоходів станом на 25 липня 2013 року у Вінницькій митниці Міндоходів було 6 вакантних посад, три з яких, запропоновано позивачу. Станом на 25 вересня 2013 року на митниці було 4 вакантні посади, дві з яких запропоновано позивачу. Дані обставини підтверджено позивачем в суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірний наказ Вінницької митниці Міндоходів від 25 вересня 2013 року № 251-о «Про звільнення ОСОБА_2» прийнятий з дотриманням вимог частини 1 статті 42 та частини 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України, і відповідно, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування спірного наказу.

При цьому, з огляду на вимоги частини 1 та пункту 1-3 частини 2 статті 42 Кодексу законів про працю України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо безпідставності доводів ОСОБА_2 щодо врахування переважного права позивача на залишення його на роботі, оскільки положення вказаної статті підлягають застосуванню у випадку, якщо на одну вакантну посаду претендують декілька працівників, які підпадають під скорочення штату.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької митниці Міндоходів про скасування наказу та поновлення на посаді - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.Г. Кобилянський