Ухвала суду № 39603428, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 804/12342/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Мельник С.М., дов. від 26.12.13 р., Радзівіл В.А.

відповідача: - Мадалиць В.В., дов. від 30.01.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 804/12342/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та скасування повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Гамма", в результаті яких складено акт №496/22-2/31296262 від 09.08.2013 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гамма" (код ЄДРПОУ 31890900) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Техніка" (код 19099225), ПП "АТМ" (код 24606641), ТОВ "Ліга" (код 24609852), ТОВ "Матадор" (код 31820299), ТОВ "Галактика М" (код 318909000), ТОВ "Супутник" (код 32228481), ТОВ "Старт Д" (код 32694059), ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (код 32684389), ПП "Мегіур" (код 33338822), ТОВ "Шоковіта" (код 33421689), ПП "Екоскан Сервіс" (код 33517827), ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код 33906299), ТОВ "ВК Віконні системи" (код 33972398), ТОВ "Лігран" (код 34656476), ТОВ "Дидактика" (код 34735238), ТОВ "Ривс" (код 34914473), ТОВ "Феріт Д" (код 36441206) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року";

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо формування в акті № 496/22-2/31296262 від 09.08.2013 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гамма" (код ЄДРПОУ 31890900) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Техніка" (код 19099225), ПП "АТМ" (код 24606641), ТОВ "Ліга" (код 24609852), ТОВ "Матадор" (код 31820299), ТОВ "Галактика М" (код 318909000), ТОВ "Супутник" (код 32228481), ТОВ "Старт Д" (код 32694059), ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (код 32684389), ПП "Мегіур" (код 33338822), ТОВ "Шоковіта" (код 33421689), ПП "Екоскан Сервіс" (код 33517827), ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код 33906299), ТОВ "ВК Віконні системи" (код 33972398), ТОВ "Лігран" (код 34656476), ТОВ "Дидактика" (код 34735238), ТОВ "Ривс" (код 34914473), ТОВ "Феріт Д" (код 36441206) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року" висновків про визнання відсутності у ТОВ "Гамма" об'єктів оподаткування та права на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська № 0004581502 від 11.09.2013 р., яким ТОВ «Гамма» визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 402 689 грн., штрафну санкцію розмірі 100 672 грн., всього на загальну суму 503 361 грн. та № 0004571501 від 11.09.2013 р., яким ТОВ «Гамма» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 430 342 грн., штрафну санкцію у розмірі 87 271 грн., всього на суму 517630 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка відповідачем проведена без дотримання строків, передбачених ст.82 ПК України; в порушення ст.86 ПК України податковим органом не розглянуті заперечення Товариства; висновки зроблені податковим органом на підставі актів перевірок контрагентів позивача є протиправними, оскільки зазначена податкова інформація не стосується предмету спірної перевірки, крім того, дії податкового органу щодо проведення перевірок контрагентів позивача в судовому порядку визнані протиправними. Реальність та правомірність здійснюваної позивачем господарської діяльності підтверджується належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 804/12342/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 11.09.2013 р. № 0004581502 та № 0004571501;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано наявністю належним чином оформленої первинної документації позивача, яка підтверджує реальність здійснених господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту.

Відмова у задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки мотивована безпідставністю даних вимог, оскільки перевірка проведена з дотримання законодавчо визначеної процедури, а висновки акту перевірки не порушують прав та законних інтересів позивача, тому не є предметом судового оскарження.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі №804/12342/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини по справі та не приділив належної уваги дослідженню доказів, зокрема, не надав оцінки факту відсутності будь-яких документів, що підтверджують транспортування товарів від контрагентів до позивача, а також їх зберігання до моменту подальшої реалізації. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано відсутність документів що стосуються походження товару та його якості, які підлягають переданню разом із товаром відповідно до норм цивільного законодавства.

ТОВ «Гамма» в своїх письмових запереченнях проти задоволення апеляційної заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не може регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін доводи апеляційної скарги та заперечень підтримані, представник позивача наполягав на законності та обґрунтованості судового рішення першої інстанції, представником відповідача заявлено про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 28.03.2013 р. № 609 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гамма» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при придбанні товарів (робіт, послуг) на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно постанови від 31.01.2013 р. старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В. М. «Про призначення позапланової документальної перевірки» за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.

ТОВ «Гамма» надало до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська лист від 05.04.2013 р. № 04041 про неможливість надати до позапланової перевірки оригінали первинних документів у зв'язку з їх зникненням.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гамма» (код ЄДРПОУ 31890900) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Техніка» (код 19099225), ПП «АТМ» (код 24606641), ТОВ «Ліга» (код 24609852), ТОВ «Матадор» (код 31820299), ТОВ «Галактика М» (код 318909000), ТОВ «Супутник» (код 32228481), ТОВ «Старт Д» (код 32694059), ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код 32684389), ПП «Мегіур» (код 33338822), ТОВ «Шоковіта» (код 33421689), ПП «Екоскан Сервіс» (код 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код 33906299), ТОВ «ВК Віконні системи» (код 33972398), ТОВ «Лігран» (код 34656476), ТОВ «Дидактика» (код 34735238), ТОВ «Ривс» (код 34914473), ТОВ «Феріт Д» (код 36441206) за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт № 496/22-2/31296262 від 09.08.2013 р. (т.1, а. с.11-86).

11.09.2013 р. на підставі даного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення (т.1, а. с.110, 111):

- № 0004581502, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 503 361 грн., у т. ч. за основним платежем 402 689 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 100 672 грн.;

- № 0004571501, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 517 613 грн., у т. ч. за основним платежем в розмірі 430 342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 87 271 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

Вищевказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Гамма»:

- п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ТОВ «Гамма» неправомірно включено до складу витрат, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати на придбання товарів у ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д» в сумі 2 015 600 грн., у т. ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 353 287 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 1 209 127 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 453 186 грн., внаслідок чого Товариством занижено податок на прибуток у загальній сумі 430 342 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України ТОВ «Гамма» до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д», всього у сумі 402 889 грн., у т. ч. за грудень 2011 року в сумі 70 657 грн., за січень 2012 року в сумі 76 277 грн.,за лютий 2012 року в сумі 68 375 грн., за березень 2012 року в сумі 96 743 грн., за квітень 2012 року в сумі 50 473 грн., за травень 2012 року в сумі 31 216 грн., за червень 2012 року в сумі 8 948 грн., внаслідок чого Товариством занижено податок на додану вартість у загальній сумі 402 889 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вищевказаних норм Податкового кодексу України мотивований тим, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, є безтоварними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу згідно ч.1 ст.203, ст.ст.215, 216, 228, 655, 656, 662 ЦК України.

При цьому, як вбачається з акту перевірки від 01.03.2013 р. підставою для такого висновку слугували акти перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д», відомості з яких покладені в основу акту перевірки позивача від 09.08.2013 р. (т.1, а. с.69, 70).

Вказаними актами встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) ТОВ "Ліга" (код 24609852), ТОВ "Матадор" (код 31820299), ТОВ "Галактика-М" (код 31890900), ТОВ "Старт Д" (код 32694059), ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код 33906299), ТОВ "Ривс" (код 34914473), ТОВ "Ферріт Д" (код 36441206) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям (в т. ч. ТОВ «Гамма») у 2011-2012 році.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Гамма» мало господарські відносини:

1). з ТОВ «Ліга»:

- за договором № 120101 від 01.12.2011 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Ліга» товар - радіоелектронні компоненти;

- за договором № 011102 від 11.01.2012 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Ліга» товар - радіоелектронні компоненти.

2). з ТОВ «Ферріт Д»:

- за договором № 120102 від 01.12.2011 р. згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Ферріт Д» товар - радіоелектронні компоненти;

- за договором № 011101 від 11.01.2012 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Ферріт Д» товар - радіоелектронні компоненти.

3). з ТОВ «Галактика-М»:

- за договором № 030102 від 01.03.2012 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Галактика-М» товар - радіоелектронні компоненти;

- за договором № 030103 від 01.03.2012 р., згідно умов якого позивачем придбались у ТОВ «Галактика-М» послуги з поставки програмного забезпечення.

4). з ТОВ «Ангстрем Континенталь»:

- за договором № 020102 від 01.02.2012 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Ангстрем Континенталь» товар - радіоелектронні компоненти.

5). з ТОВ «Старт-Д»:

- за договором № 020101 від 01.02.2012 р., згідно умов якого позивачем придбався у ТОВ «Старт-Д» товар - радіоелектронні компоненти.

6). з ТОВ «Матадор»:

- за договором № 020106 від 01.02.2012 р., згідно умов якого позивачем придбались у ТОВ «Матадор» послуги по виготовленню рекламних плакатів (банерів) в кількості 10 шт.

7). з ТОВ «Ривс»:

- за договором № 010301 від 03.01.2012 р., згідно умов якого позивачем придбались у ТОВ «Матадор» послуги по виготовленню поліграфічної продукції (рекламні плакати) у кількості 2 000 шт.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів того, що станом на момент проведення господарської операції позивачем з ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д»,, вказані підприємства не знаходились в Єдиному реєстрі як юридичні особи та не були платниками ПДВ, відповідачем суду не надано.

Факт реальності здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д» підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи і які були досліджені судом першої інстанції.

Такими документами, зокрема, є вищевказані договори, додаткові угоди, специфікації, видаткові накладні, акти приймання-передачі та акти приймання-передачі виконаних робіт, звіти, рахунки-фактури, податкові накладні тощо.

Оплата придбаних позивачем товарів також підтверджена відповідачем в акті перевірки від 09.08.2013 р.

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки від 09.08.2013 р. не містить, що свідчить про правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів і того, що податкові накладні, які виписані вищевказаними контрагентами позивача і які за приписами Закону № 168 та Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037 та Наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071, які діяли на момент здійснення господарських операцій позивачем.

Використання позивачем придбаних ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д», товарів (робі, послуг) у власній господарській діяльності також встановлено судом першої інстанції і підтверджено наданими позивачем суду листам від покупців товару, що свідчать про отримання товару та виготовлення з нього готової продукції (Державне космічне агентство України Державне підприємство науково-дослідних технологій № 1078/05-014 від 11.11.2013р., Головної міжгалузевої організації по вантажопід'ємним машинам № 501 від 11.11.2013р., ТОВ «Астел-Ком» 12-1/11-13 від 12.11.2013 р., ТОВ «Інтегрейтед Техікал Віжн Лтд» № 2013/11-11 від 11.11.2013 р., ТОВ «Тірас-12» № 01-16/341, ТОВ «Страз-Ідал» № 21 від 08.11.2013 р., ТОВ «Артон» № 172 від 08.11.2013 р., ВКБ «Інтеграл» № 379 від

08.11.2013 р., ПП «НВФ «Регмік» № 369 від 11.11.2013 р., ТОВ «Інженерний центр «Імпульс» № 110 від 08.11.2013 р.), що не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність первинних документів є достатньою, законодавчо визначеною підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що свідчить про неправомірність позиції відповідача щодо незаконності віднесення Товариством сум по операціях з вказаним контрагентами, до витрат, а також сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту, що, в свою чергу, зумовлює безпідставність висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Скаржник в апеляційній скарзі наводить норми Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», яким передбачено застосування ТТН, але про їх ненадання позивачем до перевірки не зазначає.

При цьому, колегія судів зауважує, що норми вказаного Наказу не конкурують з положеннями Закону про прибуток і Закону № 996, які мають вищу юридичну силу, і не відносять товарно-транспортні накладні до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку.

Разом з тим, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем до перевірки не були надані будь-які документи, що стосуються походження та якості товару і підлягають переданню разом із товаром, відповідно до актів цивільного законодавства (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо).

Проте, відповідачем не визначено який саме товар, що придбався позивачем у вищевказаних контрагентів, підлягає обов'язковій сертифікації, передбаченій Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р.

Посилання ж податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів по ланцюгу постачання умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі також не свідчить про фіктивність господарських операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Проте, доказів того, що договори з придбання товарів (робіт, послуг), які укладались позивачем з вищевказаним контрагентами, визнані недійсними у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що свідчить про безпідставність висновку відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій.

Стосовно посилань податкового органу на дані актів перевірок контрагентів позивача, з яких вбачається неможливість підтвердження реальності господарських операцій вказаних підприємств з їх контрагентами по ланцюгу постачання колегія суддів зазначає, що жодною нормою податкового законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - одержувачів товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу), відомостей про знаходження за місцем реєстрації тощо.

Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Не надано суду також і вироків відносно посадових осіб контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

При цьому, за приписами ч.4 ст.72 КАС України обов'язковими такі вироки суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, буде лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Також, слід зазначити, що акт перевірки від 09.08.2013 р. фактично не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

При цьому, норми Податкового кодексу України не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок (звірок) та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

За приписами ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагенти позивача по ланцюгу постачання не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також колегія суддів бере до уваги, що податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та законність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 09.08.2013 р.

Посилання скаржника на те, що надані документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача придбаних товарно-матеріальних цінностей, а лише фіксують господарські операції з вказаними контрагентами, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки надання документів, які фіксують господарські операції і передбачається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, тому порушень у даному випадку порушення приписів чинного законодавства з боку позивача відсутні.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та законність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 09.08.2013 р.

Наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства в частині визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Водночас, колегія суддів погоджується з відмовою у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "Гамма", в результаті яких складено акт № 496/22-2/31296262 від 09.08.2013 р., з огляду на наступне:

Згідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових документів, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно акту від 09.08.2013 р. перевірку проведено відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України на підставі постанови від 31.01.2013 р. старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В. М. «Про призначення позапланової документальної перевірки».

Згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Наявність постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В.М. від 31.01.2013 р. підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем.

За приписами п.п.78.4, 78.5 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується позивачем, що перевірка проведена з відома директора підприємства та в присутності головного бухгалтера підприємства.

З огляду на те, що доказів порушення відповідачем порядку проведення перевірки позивачем суду не надано, а саме проведення документальної позапланової виїзної перевірки входить до повноважень податкового органу, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправними дії посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні вищевказаної перевірки ТОВ «Гамма».

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті перевірки висновків про визнання відсутності у ТОВ «Гамма» об'єктів оподаткування та права на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р., то колегія суддів зазначає про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав у даному випадку.

Так, відповідно до ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

При цьому, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), визначено, що частинами акту є вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок.

Так, згідно п.6 Розділу ІІ Порядку № 984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

Отже, за приписами Порядку № 984 викладення висновків в акті перевірки є обов'язком органів ДПС.

Таким чином, вчиняючи дії по викладенню висновків в акті перевірки від 09.08.2013р. відповідач діяв у межах повноважень, наданих органам ДПС чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що позивачем не заявлялось позовних вимог про встановлення наявності у відповідача компетенції (повноважень) на здійснення висновків щодо нікчемності правочинів або щодо оцінки господарських договорів, а заявлені позовні вимоги саме про визнання протиправними дій податкового органу у вигляді, викладених в акті від 07.07.2011 р. № 1649/23-3/32804346 висновків.

Отже, колегія суддів зауважує, що акт перевірки є лише компетентною обґрунтованою думкою (позицією) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення, і не має ознак обов'язковості, притаманних акту індивідуальної дії, оскільки є лише засобом фіксації виявлених податковим органом правопорушень, тому судом першої інстанції також обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства в цій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 804/12342/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 804/12342/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко