Ухвала суду № 39603203, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/3779/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 р. у справі № 804/3779/13-а

за позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив"

про застосування арешту коштів платника податків, що знаходяться у банках, -

ВСТАНОВИВ:

"15" березня 2013 р. Криворізька південна міжрайонна Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив" в якому просила накласти арешт на кошти ТОВ "Локомотив", що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 17 042, 51 грн., який утворився у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 р. у справі № 804/3779/13-а в задоволенні адміністративного позову Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив" про застосування арешту коштів платника податків, що знаходяться у банках - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом не надано доказів відсутності у відповідача майна за рахунок якого можна здійснити погашення податкового боргу, відповідно відсутні підстави для застосування арешту коштів боржника.

Не погодившись з постановою суду, Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 р. у справі № 804/3779/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не вірно визначив підставі звернення позивача до суду та наполягає на тому, що арешт коштів та адміністративний арешт майна це два різних заходи впливу, яким податковий орган наділений законом, для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Локомотив» (ЄДРПОУ 31736417) зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 02.03.2005 року. З 04.03.2002 року відповідач перебуває на обліку Криворізької південної МДПІ.

29.03.2011 року на підставі заяви ТОВ «Локомотив» начальником Криворізької МДПІ прийнято рішення №37 про розстрочення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64 117,56 грн. з 29.03.2011 року по 26.12.2011 року. У зв'язку з несвоєчасною сплатою сум розстрочених податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 16 005,47 грн., дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до наданих до податкового органу декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Локомотив» самостійно визначено суму податкового зобов'язання з вказаного податку за вересень 2011 року - в сумі 170 грн., за жовтень 2011 року - у сумі 281 грн., за листопад 2011 року у сумі 280 грн.

Зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем, у визначений законом термін товариством не сплачено, внаслідок чого утворився податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 731 грн.

Відповідно до приписів п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України податковим органом нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 306,04 грн.

За таких обставин, загальна сума податкового боргу ТОВ «Локомотив» з податку на додану вартість становить 17 042,51 грн.

На виконання положень ст.. 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу №871 від 26.10.2011 року, яка отримана головним бухгалтером ТОВ «Локомотив» 27.10.2011 року, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи на коринці податкової вимоги.

Криворізькою південною МДПІ з метою встановлення наявності майна було надіслано запит від 31.08.2011 р. до Криворізького гірничопромислового територіального управління, згідно відповіді якого право власності на технологічні транспортні засоби за ТОВ «Локомотив» не зареєстровано (а.с.13). Листом від 09.09.2011 року Інспекція державного технічного нагляду, у відповідь на запит податкового органу, повідомила про відсутність інформації про реєстрацію за відповідачем сільськогосподарської техніки (а.с.14). Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» повідомило про відсутність записів в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про майно що зареєстроване за ТОВ «Локомотив» (а.с.12).

Крім того, матеріали справи містять рішення податкового органу про проведення опису майна боржника, що може бути передано в податкову заставу з метою погашення податкового боргу, від 22.06.2011 року №18211/10/240. Проте, даних щодо проведення опису майна платника податків, чи складання акту про його відсутність, позивачем не надано.

Криворізька південна МДПІ, вважаючи, що за відсутності у ТОВ «Локомотив» майна, яке може бути передано у податкову заставу, наявні підстави для застосування арешту коштів на розрахункових рахунках Товариства, звернулась до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Для вирішення даного спору по суті суду необхідно з'ясувати наявність або відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, а також дослідити дотримання податковим органом порядку, яким регулюється такий арешт.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунки платника податків.

Згідно п.94.4. ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п.94.6.2 п.94.6. ст.94 ПК України).

Відповідно до п.7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1437/18732 (далі - Порядок № 1042), арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно п.7.3 Порядку № 1042 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків не раніше дня прийняття відповідного рішення про застосування арешту майна платника податку.

Доказів прийняття позивачем такого рішення про застосування арешту майна платника податку матеріали справи не містять.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції зроблено висновок про необхідність додержання порядку, передбаченого статтею 94 ПК України без врахування того, що податковий орган звернувся до адміністративного суду відповідно до приписів п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України.

Так, згідно п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З аналізу даної норми вбачається, що умовою для накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, є відсутність у такого платника податків майна та/або його балансова вартість повинна бути менша суми податкового боргу, та/або таке майно не могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, податковий орган для застосування арешту коштів ТОВ «Локомотив» повинен довести суду, що перелічені у п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України обставини у даному випадку відсутні.

Проте, позивачем не надано суду доказів дотримання вимог статті 89 ПК України, згідно яких податковий орган повинен був скласти акт опису майна у податкову заставу або зафіксувати відсутність майна.

Крім того, колегія судів бере до уваги те, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно п.94.2 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок № 1042.

В силу п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Отже з аналізу вищевикладених норм, колегія суддів приходить до висновку, що арешт коштів законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними ст.94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом, а тому за відсутності обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків унеможливлює позивача з цих підстав просити суд застосувати арешт коштів на рахунку платника податків.

Враховуючи вищевикладені вимоги, позивач звернувся до суду в даному випадку в порушення вимог ст.20 та ст.94 ПК України з огляду на недоведеність наявності обов'язкових підстав для накладення арешту і за відсутності рішення керівника органу державної податкової служби про накладення арешту на майно відповідача.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим оскаржуване рішення суду, а доводи апеляційної скарги Криворізткої південної ОДПІ такими, що не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, представником Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області надано клопотання про заміну сторони у зв'язку з правонаступництвом позивача. На виконання Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" та на підставі наказу Державної податкової служби України від 06.06.2013 року №44 «Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Дніпропетровській області» правонаступником Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області є Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Враховуючи те, що дані обставини визнані колегією суддів загальновідомим фактом та приписи ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Керуючись ст.ст. 55, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 р. у справі № 804/3779/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 р. у справі № 804/3779/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко