Постанова № 39603084, 24.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 червня 2014 року 13:58 № 826/7696/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства фірми "ДІАФ" до Інспекції державного архітектурно-будівльного контролю у місті Києві про скасування постанови від 19.03.2014 № 118/14/7/26-24/1903/02/1 та акту від 05.03.2014 за участю представників:

від позивача Шупик Ф.І. (паспорт); Рудюк А.С. (договір)

від відповідача Попчук Т.О. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Мале приватне підприємство фірма «Діаф» (надалі-позивач/МППФ «Діаф») з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (надалі-відповідач/Інспекція ДАБК у м. Києві), в якому просить суд:

1. Прийняти до розгляду адміністративний позов про визнання незаконними та скасування постанови №118/14/7/26-24/1903/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2014 р. та акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2014 р.;

2. Витребувати у Інспекції ДАБК у м. Києві матеріали перевірки МППФ «Діаф» для з'ясування та встановлення обставин справи;

3. Скасувати постанову Інспекції ДАБК у м. Києві №118/14/7/26-24/1903/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2014 р.;

4. Скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2014 р.;

5. Судові витрати - судовий збір сплачений за подання адміністративного позову покласти на Інспекцію ДАБК у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд задовольнити їх з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають про те, що оскаржувані Постанова №118/14/7/26-24/1903/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2014 р. (надалі-Постанова №118/14/7/26-24/1903/02/1 ) та акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2014 р. (надалі-Акт від 05.03.2014 р.) є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 01.07.2014 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2014 р. Інспекцією ДАБК у м. Києві було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі-припис від 10.01.2014 р.), яким позивача було зобов'язано усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самовільно побудованої одноповерхової нежитлової будівлі закладу громадського харчування біля вул. Пухівська і озера «Алмазне» у Деснянському районі м. Києва в строк до 10.02.2014 р.

Так, на підставі направлення від 05.03.2014 р. головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Управління контролю будівництва об'єктів Інспекції ДАБК у м. Києві Євдокименко А.В. було проведено позапланову перевірку виконання МППФ «Діаф» вимог припису Інспекції ДАБК у м. Києві від 10.01.2014 р.

05.03.2014 р. за результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт від 05.03.2014 р., в якому інспектором було зафіксовано, що МППФ «Діаф» не виконано вимоги припису Інспекції ДАБК у м. Києві виданого 10.01.2014 р., а саме: не усунуто допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самовільно побудованої одноповерхової нежитлової будівлі закладу громадського харчування біля вул. Пухівська і озера «Алмазне» у Деснянському районі м. Києва, чим порушено вимоги пп.а п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі-Закон №3038).

Крім того, 05.03.2014 р. відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого, на думку останнього позивачем було порушено вимоги пп.а п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038. При цьому, в протоколі було вказано що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 19.03.2014 р. о 10 год. 00 хв.

При цьому, листом №7/26-46/0503/0211-Дс від 05.03.2014 р. відповідачем додатково було повідомлено МППФ «Діаф» про розгляд 19.03.2014 р. о 10 год. 00 хв. справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, 19.03.2014 р. Інспекцією ДАБК у м. Києві було винесено Постанову №118/14/7/26-24/1903/02/1, відповідно до якої МППФ «Діаф» було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі-Закон №208/94) та накладено штраф у розмірі 12 180,00 грн.

31.03.2014 р. не погоджуючись із винесеною відповідачем Постановою №118/14/7/26-24/1903/02/1 МППФ «Діаф» було направлено на адресу останнього скаргу .

25.04.2014 р. Інспекція ДАБК у м. Києві листом №40-16-1610 «Про розгляд звернення» повідомила позивача про можливість, врегулювання питань зазначених у скарзі лише в рамках судового розгляду.

Так, не погоджуючись із винесеними Інспекцією ДАБК у м. Києві Актом від 05.03.2014 р. та Постановою №118/14/7/26-24/1903/02/1, та вважаючи їх такими, що порушують охоронювані права та інтереси позивача, МППФ «Діаф» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (надалі-Закон №687) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства

Згідно п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а зокрема: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 (надалі-Порядок №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п.2 Порядку №553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.5 та п.7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. При цьому, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Одними із підстав для проведення позапланових перевірок є: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, відповідно до п.8 та п.16 Порядку №553, за результатами перевірки суб'єкта господарювання складається відповідний акт у двох примірниках.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону №3038 орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, в ч.4 ст.41 Закону №3038, зазначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, відповідач наділений правом проводити перевірки суб'єктів господарювання, за результатами яких складати акти, виносити обов'язкові до виконання приписи та накладати штрафи.

Однак, суд критично ставиться до дій відповідача щодо винесення оскаржуваної Постанови №118/14/7/26-24/1903/02/1 за невиконання позивачем вимог припису від 10.01.2014 р., так як було встановлено під час розгляду справи, що не заперечується сторонами, 17.03.2014 р. постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1482/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 р. припис Інспекції ДАБК у м. Києві від 10.01.2014 р. було скасовано.

Відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, щодо протиправного винесення оскаржуваної Постанови №118/14/7/26-24/1903/02/1 за невиконання вимог припису від 10.01.2014 р., як наслідок суд приходить до висновку, що зазначена вище постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Водночас, щодо скасування Акту від 05.03.2014 р, суд звертає увагу на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України та не зумовлює виникнення будь-яких правових наслідків для позивача, а тому не може бути оскаржений у суді.

Крім того, відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Суд акцентує увагу, на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, в даному випадку у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Діаф» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №118/14/7/26-24/1903/02/1 від 19.03.2014 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. В іншій частині відмовити.

4. Присудити на користь Малого приватного підприємства «Діаф» понесені судові витрати в розмірі 100 (сто) грн. 00 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

5. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі України, 26, код ЄДРПОУ 0553816) решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у м. Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/7696/14.

Контроль за виконання даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін