Постанова № 39603032, 26.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2014 р. № 820/7936/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представників позивача - Бобирєвої О.Є., Лутаенко О.Б.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,

третя особа Харківська митниця Міндоходів,

Акціонерне товариство "ОТП Банк"

про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа Харківська митниця Міндоходів, Акціонерне товариство "ОТП Банк", в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002342201 про донарахування 1068537,0 грн., за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. №185/04-ВР;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002352201 про донарахування 1020,0 грн. за порушення ст.9 п.1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 16.02.93 р. №15-93.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення №0002342201 та №0002352201 від 11.11.2013 р. є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Представник третьої особи, Харківської митниці Міндоходів, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, згідно наданих письмових заперечень просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи, Акціонерного товариства "ОТП Банк", в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу № 251 від 07.10.2013 р. та п.п.78.2 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" по зовнішньоекономічних договорах №24/11-05 UFSK від 24.05.2011 року за період з 24.05.2011 року по 07.10.2013 року, №22/12 UFSK від 17.09.2012 року за період з 17.09.2012 року по 07.10.2013 року та №21/12 UFSK від 21.09.2012 року за період з 21.09.2012 року по 07.10.2013 року, за результатами якої відповідачем складено акт №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ТОВ "Українська ферросплавна компанія":

- ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. (зі змінами та доповненнями), ст. 4 вищеназваного закону нарахування пені за ставкою 0,3% за кожний день простроченої Дебіторської заборгованості (розрахунок пені наведено у додатку № 3);

- ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 р. №15-93 та ТОВ "Українська ферросплавна компанія" та Міністерства Фінансів України від 25.12.95 року №207, зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 11.01.96 року за №18/1043.

На підставі висновків акту перевірки №503/20-23-22-03-08/35350616, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0002342201 від 11.11.2013 р., яким ТОВ "Українська ферросплавна компанія" нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1068537,0 грн. за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.94 р.;

- №0002352201 від 11.11.2013 р., яким ТОВ "Українська ферросплавна компанія" нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1020,0 грн. за порушення вимог валютного законодавства за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства слугувало те, що ТОВ «УФК» не отримувало висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строків зазначених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. № 319/94 встановлено, що ТОВ «УФК» не декларувало в деклараціях «Про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України», станом на 01.04.2013, 01.07.2013, 01.10.2013 в розділі ІІ п.13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» заборгованість по контрактах №24/11-05 UFSK від 24.05.2011 року, №22/12 UFSK від 17.09.2012 року та №21/12 UFSK від 21.09.2012 року.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

В перевіряємий період у вересні - жовтні 2012 року підприємство позивача відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів №24/11-05 UFSK від 24.05.2011 року, №22/12 UFSK від 17.09.2012 року та №21/12 UFSK від 21.09.2012 року з компаніями-нерезидентами «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія (а.с.59, т.1), «STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH, Німеччина (а.с.65, т.1) та "ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія (а.с.72, т.1), як Покупцем, були ввезені на митну територію України товари - нержавіюча сталь, а саме, металевий прокат у вигляді листів, прутків різних розмірів

Так, за умовами контракту №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р., компанія «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія, взяла на себе зобов`язання поставити ТОВ «Українська феросплавна компанія» товари - металевий прокат у вигляді листів, прутків різних розмірів відповідно до умов, викладених у відповідних специфікаціях. До контракту були укладені специфікації: №3 від 18.09.2012 р. (а.с.63, т.1), №4 від 06.03.2013 р. (а.с.46, т.2), №5 від 27.03.2013 р. (а.с.51, т.2).

На виконання умов контракту та специфікації №3 від 18.09.2012 р., ТОВ «Українська феросплавна компанія» перераховано нерезиденту аванс на загальну суму 96146,20 євро:

- 9570, 44 євро - платіжним дорученням №129 від 18.09.2012р. (а.с.144, т.1);

- 86575,76 євро - платіжним дорученням №135 від 25.09.2012р. (а.с.147, т.1).

Відповідно до цього, кінцевий строк поставки з урахуванням 180-денного терміну від дати платежу становив:

- 17.03.2013 року - для поставки товару на суму 9570,44 євро;

- 24.03.2013 року - для поставки товару на суму 86575,76 євро.

Товар за специфікацією №3 від 18.09.2012 р. за контрактом №24/11-05 UFSK на загальну суму 96146,20 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012 року, про що свідчить відмітка Ягодинської митниці на накладній CMR №900 від 29.09.2012р. (а.с.160, т.1), на Витязі з ПП №807000000/2012/914007 (а.с.25, т.2), на інвойсі №0000746 від 25.09.2012 р. на суму 30064,20 євро (а.с.157, т.1), інвойсі №0000747 від 25.09.2012р. на суму 66082,0 євро (а.с.159, т.1). Харківською обласною митницею 3 жовтня 2012р. товар був взятий під митний контроль, про що свідчать штампи митниці на вищезазначених документах.

Поставка товару за специфікацією №3 до контракту №24/11-05 UFSK проводилася з ввезенням на митну територію України під митним контролем та подальшим митним оформленням товару в режим реекспорту (декларація ЕК11АА №807100000/2012/442646 від 05.10.2012 р.) без поміщення перед цім в інший митний режим згідно п.1 ст.86 МКУ.

На виконання умов контракту та специфікацій №4 від 06.03.2013р., №5 від 27.03.2013 р., ТОВ «Українська феросплавна компанія» перераховано нерезиденту аванс на загальну суму 22749,60 євро:

- 17164,80 євро - платіжним дорученням №11 від 07.03.2013 р. (а.с.48, т.2).

- 2584,80 євро - платіжним дорученням №35 від 11.04.2013 р. (а.с.52, т.2).

- 3000,0 євро - платіжним дорученням №1 від 16.04.2013р. (а.с.53, т.2).

Відповідно до цього, кінцевий строк поставки з урахуванням 180-денного терміну від дати платежу становив:

- 06.06.2013 року - для поставки товару на суму 17164,80 євро;

- 10.07.2013 року - для поставки товару на суму 2584,80 євро;

- 15.07.2013 року - для поставки товару на суму 3000,0 євро.

Товар за специфікацією №4 був відвантажений згідно фактичної ваги по Інвойсу №0000321 від 19.04.13 р. на суму 16987,40 євро, ввезений в Україну 27.04.2013 р., оформлений в режимі імпорту (вільний обіг) 29.04.2013 р., що підтверджується оформленою ВМД типу ІМ40 № 807100000/2013/019646 від 29.04.2013р. (а.с.58, т.2).

Товар за специфікацією №5 на суму 25201,0058 євро був поставлений в Україну 29.04.2013 р., що підтверджується оформленою ВМД типу ІМ40 №807100000/2013/019646 від 29.04.2013р. (а.с. 57, т.2).

Товар за специфікаціями № 4 та № 5 був відвантажений в одному автопоїзді (одна СМR №225262, а.с.60, т.2). У зв'язку з тим, що при прийманні товару Позивачем у м. Харкові була виявлена нестача товару за кількістю, про що складений відповідний акт від 30.04.2013 р., постачальник товару виставив кредитове авізо №0001851 від 16.05.2013 р. на загальну суму 3685,80 євро (а.с.67 т.2), та сторони контракту уклали 23.05.2014 р. додаткову угоду № 2 до специфікації № 5 (а.с. 68, т.2), відповідно до якої загальна сума поставленого товару згідно інвойсів №0000321, №0000320 коригується на суму 3685,80 євро з урахуванням кредитового авізо.

Таким чином, станом на 29.04.2013 р. загальна сума попередньої оплати за специфікаціями №4, №5 до контракту №24/11-05 склала 22749,60 євро (17164,80+2584,80+3000,0), а загальна вартість поставленого товару за специфікаціями №4, №5 та ВМД типу ІМ40 № 119646 від 29.04.2013р. склала 38474,90 євро (42160,70 євро загальна сума за ВМД №019646 у графі 22, (а.с.57, т.2), за вирахуванням 3685,80 євро вищезазначеного коригування).

Позивачем 01.07.2013 р. була здійснена кінцева оплата товару за специфікаціями №4, №5 на суму 15725,30 євро, що підтверджується платіжним дорученням №28 (а.с.69,т.2). Таким чином, загальна сума оплат за специфікаціями №4, №5 до контракту №24/11-05 склала 38474,90 євро (17164,80 + 2584,80 + 3000,0 + 15725,30), загальна вартість поставленого товару за вказаними специфікаціями - склала також 38474,90 євро. Поставка товару за специфікаціями № 4, №5 на адресу Позивача була здійснена в межах законодавчо встановлених строків; операції оплати товару за контрактом від 07.03.2013 р., 11.04.2013 р., 16.04.2013 р., 02.07.2013 р. зняті уповноваженим банком з валютного контролю згідно ВМД №19646 від 29.04.2013 р., та відповідно до довідки ОТП-банку від 04.06.2014 р. №700-01-10-2-10-2-2/1150, порушення строків розрахунків за даними операціями не було.

Рахуючи датою імпорту дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 №807100000/2013/019646 від 29.04.2013 р., яка оформлювалася на поставки товару за специфікаціями №4 та №5 за контрактом №24/11-05 UFSK, контролюючий орган розрахував для позивача штрафні санкції за порушення 180-денного терміну поставки наступним чином:

- на суму авансу 9570,44 євро, констатовано прострочення з 17.03.2013 року по 28.04.2013 року, нарахування пені проведено за 43 дні прострочення;

- на частину авансу 86575,76 євро в сумі 29149,46 євро контролюючий орган частково закрив заборгованість перед іноземним постачальником (42160,70-3440,8-9570,44), але вважаючи, що товар, за який сплачувався авансовий платіж, надійшов 30.04.2013 р. при граничному терміні 24.03.2013 р., контролюючим органом констатовано 37 днів прострочення;

- на суму авансу, що залишилася, в розмірі 57426,30 євро (86575,76-29149,46), контролюючий орган нарахував заборгованість іноземного постачальника, так як вважає, що товар на дату початку перевірки (07.10.2013 року) так і не надійшов на територію України при граничному терміні надходження 24.03.2013 р., та кількість днів прострочення констатовано 197 днів;

- на суму авансу 17164,80 євро контролюючим органом констатовано ненадходження товару на територію України, нарахування пені проведено за 124 дні прострочення;

- на суму авансу 2584,80 євро контролюючим органом констатовано ненадходження товару на територію України, нарахування пені проведено за 89 днів прострочення;

- на суму авансу 3000,00 євро контролюючим органом констатовано ненадходження товару на територію України, нарахування пені проведено за 84 дні прострочення;

- на суму оплати 15725,30 євро контролюючим органом констатовано ненадходження товару на територію України, нарахування пені проведено за 8 днів прострочення.

Всього по контракту №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. з компанією «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія, згідно з додатком №3 до акту перевірки (а.с.26 т.1) нараховано пеню в сумі: 12913,33+33486,21+351245,53+66691,02+7068,04+7862,77+4083,59= 483350,49 грн.

За умовами контракту №22/12 UFSK від 17.09.2012р року, фірма "STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, взяла на себе зобов`язання поставити ТОВ «Українська феросплавна компанія» товари - металевий прокат у вигляді листів, прутків різних розмірів відповідно до умов, викладених у відповідних специфікаціях. До контракту була укладена специфікація №1 від 17.09.2012 р. (а.с.170, т.1).

На виконання умов контракту та специфікації №1 від 17.09.2012р., ТОВ «Українська феросплавна компанія» перераховано нерезиденту аванс у сумі 66158,0 євро платіжним дорученням №132 від 21.09.2012р. (а.с.149, т.1).

Відповідно до цього, кінцевий строк поставки з урахуванням 180-денного терміну від дати платежу становив 20.03.2013 р.

Товар за специфікацією №1 від 17.09.2012 р. за контрактом №22/12 UFSK на загальну суму 66158,0 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012 року, про що свідчить відмітка Ягодинської митниці на накладній CMR №899 від 29.09.2012р. (а.с.163, т.1), на Витязі з ППР №807000000/2012/914053 (а.с.26, т.2), на інвойсі №12142930 від 24.09.2012 р. на суму 57876,20 євро (а.с.161, т.1), інвойсі №12143503 від 24.09.2012р. на суму 8281,80 євро (а.с.162, т.1). Харківською обласною митницею 3 жовтня 2012р. товар був взятий під митний контроль, про що свідчать штампи митниці на вищезазначених документах.

Поставка товару за специфікацією №1 від 17.09.2012р. до контракту №22/12 UFSK проводилася з ввезенням на митну територію України під митним контролем та подальшим митним оформленням товару в режим реекспорту (декларація ЕК11АА №807100000/2012/442646 від 05.10.2012 р.), без поміщення перед цім в інший митний режим згідно п.1 ст.86 МКУ.

В акті перевірки №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013р. на стор.6 контролюючим органом підтверджений факт надходження товару за контрактом №22/12 UFSK на територію України, та подальше відправлення товару на реекспорт по експортному контракту №11/12UFSK від 12.09.12 р., проте внаслідок того, що продукція надходила на територію України без оформлення митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування», податковим органом констатовано ненадходження товару на територію України №22/12 UFSK з фірмою "STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, нарахування пені проведено за 201 днів прострочення у сумі 412773,27 грн.

За умовами контракту №21/12 UFSK від 21.09.2012 р. року, фірма ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія, взяла на себе зобов`язання поставити ТОВ «Українська феросплавна компанія» товари - металевий прокат у вигляді листів, прутків різних розмірів відповідно до умов, викладених у відповідних специфікаціях. До контракту була укладена специфікація №1 від 21.09.2012 р. (а.с.77, т.1).

На виконання умов контракту та специфікації №1 від 21.09.2012 р., ТОВ «Українська феросплавна компанія» перераховано нерезиденту аванс у сумі 28128,60 євро платіжним дорученням №134 від 24.09.2012 р. (а.с.151, т.1).

Відповідно до цього, кінцевий строк поставки з урахуванням 180-денного терміну від дати платежу становив 23.03.2013 р.

Товар за специфікацією №1 від 21.09.2012р. за контрактом №21/12 UFSK на загальну суму 28128,60 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012року, про що свідчить відмітка Ягодинської митниці на накладній CMR №901 від 29.09.2012р. (а.с.167, т.1), на Витязі з ППР №807000000/2012/914060 (а.с.24, т.2), на інвойсі №FB/0022287 від 24.09.2012 р. на суму 28128,00 євро (а.с.166, т.1). 3 жовтня 2012 р. товар був взятий під митний контроль Харківською обласною митницею, про що свідчать штампи митниці на вищезазначених документах.

Поставка товару за специфікацією №1 від 21.09.2012 р. до контракту №21/12 UFSK проводилася з ввезенням на митну територію України під митним контролем та подальшим митним оформленням товару в режим реекспорту (декларація ЕК11АА №807100000/2012/442646 від 05.10.2012 р.), без поміщення перед цім в інший митний режим згідно п.1 ст.86 МКУ.

В акті перевірки №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013р. на стор. 6 контролюючим органом підтверджений факт надходження товару за контрактом №21/12 UFSK на територію України, та подальше відправлення товару на реекспорт по експортному контракту №11/12UFSK від 12.09.12р., проте внаслідок того, що продукція надходила на територію України без оформлення митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування», контролюючим органом констатовано ненадходження товару на територію України за контрактом №21/12 UFSK з фірмою ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія, нарахування пені проведено за 198 днів прострочення у сумі 172413,24 грн.

Загальний розмір пені по всім трьом контрактам: 483350,49+412773,27+172413,24=1068537,0 грн. відповідає розміру пені за податковим повідомленням - рішенням Харківської ОДПІ №0002342201 від 11.11.2013 року.

Крім того, як вже зазначалось вище, в акті перевірки №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013 р. на стор.9 контролюючим органом зазначено, що в порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 №15-93 та наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95р. №207, ТОВ «Українська феросплавна компанія» не декларувало в деклараціях «Про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України» станом на 01.04.2013, 01.07.2013,.01.10.2013 заборгованість за контрактами №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р, №22/12 UFSK від 17.09.2012р., та №21/12 UFSK від 21.09.2012р. Відповідно до податкового повідомлення - рішення Харківської ОДПІ №0002352201 від 11.11.2013 року, контролюючим органом нараховані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1020,0 грн.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні письмових доказів та пояснень представників сторін, висновки про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16.04.1991 року, а також вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 16.02.93 №15-93 та наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95р. №207, і, відповідно, нарахування пені та штрафних санкцій, здійснено за рахунок співставлення дат оформлення позивачем ВМД типу ІМ-40 і дат граничного терміну надходження товару за імпортними контрактами; у випадку відсутності ВМД типу ІМ-40 продукція вважалася контролюючим органом такою, що не надійшла на митну територію України, з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. №185, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. №185 передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Вказаний Закон не розкриває поняття "строк виконання імпортної операції".

Разом з тим нормативне визначення такого терміну міститься в ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16.04.1991 року, в силу якого: моментом експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Відповідно до статті 10 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 року, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. А за змістом статті 7, у разі ввезення на митну територію України товарів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до положень статті 198 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 року, якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, первинним є перетин товаром митного кордону України, як умова здійснення імпорту. Митне оформлення товарів, як наступна подія, має інше правове значення.

Відповідно до ст.319 Митного кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються органами доходів і зборів у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Органи доходів і зборів взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. з компанією «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012 року.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №22/12 UFSK від 17.09.2012р року з фірмою "STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012 року.

Товаросупровідні документи на товар, імпортований позивачем на виконання контракту №21/12 UFSK від 17.09.2012 р. року з фірмою «ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія, а саме накладні CMR та витяг з ПП, а також інвойси, містять відмітки митниці на кордоні - Ягодинської митниці про надходження товару на територію України 01.10.2012 року.

На вказаних документах містяться відмітки митниці призначення - Харківської митниці про взяття товару під митний контроль.

Факт перетину товарами митного кордону України саме в такий період часу (1 жовтня 2012 р.), а також відповідність вимогам чинного законодавства України митних процедур, що застосовані при ввезенні товару «прокат плоский та прутки з корозійностійкої сталі» на митну територію України та його подальшого вивезення в режимі реекспорту, доводиться і письмовими поясненнями Харківської митниці Міндоходів (а.с.132-134, 225-229).

Таким чином, позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено, що товар за контрактом №24/11-05 UFSK від 24.05.2011 р. від нерезидента - фірми «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія з граничними термінами поставки 17.03.2013 року (на суму 9570,44 євро) та 24.03.2013 року (на суму 86575,76 євро) надійшов на територію України 01.10.2012 року (на загальну суму 96146,2 євро), тобто без порушення встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року терміну.

Аналогічним чином підтверджено, що товар за контрактом №22/12 UFSK від 17.09.2013р від нерезидента - фірми "STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина, з граничними термінами поставки 20.03.2013 року на суму 66158,00 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012 р., тобто без порушення встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року терміну.

Також матеріалами справи підтверджено, що товар за контрактом №21/12 UFSK від 21.09.2013р від нерезидента - фірми ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія, з граничними термінами поставки 23.03.2013 року на суму 28128,60 євро надійшов на територію України 1 жовтня 2012 р., тобто без порушення встановленого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року терміну.

Враховуючи встановлене ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16.04.1991 року, альтернативне визначення поняття моменту здійснення експортного (імпортного) контракту, як моменту, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, суд констатує, що нерезидент компанія «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія, виконала усі свої зобов`язання за контрактом №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р. у період з 24.05.11 р. по 07.10.13 р. Наведене доводиться умовами контракту, згідно з яким поставка здійснюється на умовах FCA Milano, згідно Інкотермс -2000. Вказані правила поставки означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку покупцю, якщо він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Відтак, враховуючи дату оформлення накладної CMR №900- 29.09.2012 року, яка є посвідченням факту передачі нерезидентом товару перевізнику, на вказану дату нерезидент вважається таким, що виконав усі свої зобов`язання за контрактом.

Крім того, суд зазначає, що фірма STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина виконала усі свої зобов`язання за контрактом №22/12 UFSK від 17.09.2013р. у період з 17.09.12 р. по 07.10.13 р. Наведене доводиться умовами контракту, згідно з яким поставка здійснюється на умовах FCA Hagen, згідно Інкотермс -2000. Вказані правила поставки означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку покупцю, якщо він передав товар призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Відтак, враховуючи дати оформлення накладній CMR №899 -29.09.12р., які є посвідченням фактів передачі нерезидентом товару перевізникам, на вказані дати нерезидент вважається таким, що виконав свої зобов'язання за контрактом.

Фірма «ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія виконала усі свої зобов`язання за контрактом №21/12 UFSK від 21.09.2013 р. у період з 21.09.12 р. по 07.10.13 р. Наведене доводиться умовами контракту, згідно з яким поставка здійснюється на умовах FCA HVICENZA, згідно Інкотермс -2000. Вказані правила поставки означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку покупцю, якщо він передав товар призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Відтак, враховуючи дати оформлення накладній CMR №901 -29.09.12р., які є посвідченням фактів передачі нерезидентом товару перевізникам, на вказані дати нерезидент вважається таким, що виконав свої зобов`язання за контрактом.

Беручи до уваги посилання сторони відповідача на норми Інструкції "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999, в силу вимог якої, здійснення поставки це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках), суд зазначає наступне.

Відповідно до умов укладених специфікацій та додаткових угод до них (специфікація № 3 до контракту № 24/11, специфікація № 1 до контракту № 22/12, специфікація № 1 до контракту № 21/12), сторони імпортних контрактів узгодили можливість подальшого реекспорту товарів за вищезазначеними специфікаціями. Згідно умов контрактів №№ 24/11, 22/12, 21/12, поставка товарів здійснюється на умовах FCA (ИНКОТЕРМС 2000). Відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Матеріалами справи підтверджений факт здійснення поставки товару 29.09.2012 р. (за специфікацією № 3 по контракту № 24/11, специфікацією № 1 по контракту № 22/12, специфікацією № 1 по контракту № 21/12), та факт ввезення товару на митну територію України з моментом перетину кордону України 01.10.2012р., а отже, порушення законодавчих строків з точки зору валютного контролю за вищезазначеними операціями не було.

Згідно з нормами Митного кодексу України від 13.03.12р. №4495-VI: декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом (стаття 71); в митний режим реекспорту можуть бути поміщені виключно товари, які на момент ввезення на митну територію України мали статус іноземних (а отже, не могли бути розміщені в митний режим імпорту) - стаття 86, застосування митного режиму реекспорту можливе за умови iдентифiкацiї митним органом товарiв, заявлених у цей режим, як таких, що були ранiше ввезенi на митну територiю України - стаття 88, іноземнi товари, помiщенi у митний режим реекспорту, зберiгають статус iноземних товарiв - стаття 88.

Оскільки Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року встановлює відповідальність за порушення строків поставки за імпортними операціями, а не за порушення строків оформлення ввезеного товару в режимі імпорту, тобто за ВМД типу ІМ-40, оформлення позивачем імпортного товару в режим реекспорту в строк, що не перевищує 180 днів з дня перерахування за нього нерезиденту суми авансів є свідченням дотримання законодавчих термінів.

Відповідач, зазначивши в акті перевірки позивача ті факти, що товари від нерезидентів «Nichelcrom Accial Inox S.p.A", Італія, STAPPERT SPEZIAL-STAHL Handel GmbH», Німеччина , ACCIAIERIE VALBRUNA S.P.A", Італія, перетнули кордон України та були оформлені ТОВ «Українська феросплавна компанія» в режим реекспорту в рамках 180-денного терміну з моменту перерахуванням нерезидентам авансових платежів, фактично дані обставини до уваги не прийняв, оскільки визначив, що до моменту оформлення таких товарів в режим імпорту та оформлення відповідної ВМД, їх вартість вважається простроченою дебіторською заборгованістю. Таке розуміння норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року суд вважає необґрунтованим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Товар за імпортними ЗЕД-контрактами №24/11-05 UFSK від 24.05.2011р., №22/12 UFSK від 17.09.2012р., та №21/12 UFSK від 21.09.2012р. надійшов на територію України в вересні - жовтні 2012 р., оплата цього товару здійснена шляхом попередньої оплати у вересні 2012 р., таким чином, товар за імпортною операцією надійшов на адресу резидента відповідно до законодавчо встановлених строків, а отже, порушення валютних строків не відбулося.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки №503/20-23-22-03-08/35350616 від 18.10.2013 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002342201 та №0002352201 прийняті Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа Харківська митниця Міндоходів, Акціонерне товариство "ОТП Банк" про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002342201 про донарахування 1068537,0 грн. (один мільйон шістдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 00 копійок), за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. №185/04-ВР.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.11.2013 р. №0002352201 про донарахування 1020,0 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) за порушення ст.9 п.1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 16.02.93 р. №15-93.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (код ЄДРПОУ 35350616) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко