Постанова № 39600540, 04.07.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3552/14-а Провадження № 2-а/591/265/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді -Прокудіної Н.Г.

при секретарі - Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до суду з адміністративним позовом , мотивуючи його тим, що він є пенсіонером за віком. 05.01.2010 року він звернувся до Головного управління пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку розміру його пенсії, включивши до його трудового стажу період з 01.01.1948 по 31.12.1952 рік, коли він працював у колгоспі «Завєти Леніна». Органи ПФ України в результаті розгляду звернення відмовили у включенні до трудового стажу період з 01.01.1948 по 31.12.1952 рік, мотивуючи його тим, що відповідно до Типового уставу колгоспу, затвердженого постановою ЦККПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969 року № 910, членами колгоспу могли бути особи, які досягли 16-річного віку. У деяких випадках членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 14-річного віку. На момент підтвердження періоду роботи в колгоспі "Заповіт Леніна" з 1948 року по 1952 рік не досяг 14-річного віку. Вважає дане рішення незаконним, тому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови йому у включенні до трудового стажу періоду з 01.01.1948 по31.12.1952р. неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сумах зарахувати період роботи з 01.01.1948 по 31.12.1952 р. до загального трудового стажу, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити перерахунок пенсії відповідно до наявного і належним чином підтвердженого трудового стажу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Суд,заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що 05.12.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до управління з питання перерахунку стажу з урахуванням періоду роботи 01.01.1948р. по 31.12.1952р. в колгоспі «Завєти Леніна» (а.с.25)

До заяви про перерахунок пенсії був наданий протокол опитування свідків від 03.10.1998р. №3.

Проведеною попередньою правовою оцінкою наданих документів УПФУ в м.Сумах було встановлено, що вищезазначений протокол складений сільськогосподарським акціонерно - пайовим товариством закритого типу «Завєти Ленина» с. Первомайське, Глухівського району Сумської області, що суперечить п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», де передбачено, що у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (а.с.26).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота на підставі членства в колгоспах.

Відповідно до типового уставу колгоспу, затвердженого постановою ЦККПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969р. №910, членами колгоспу могли бути особи, які досягли 16-річного віку. У деяких випадках членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 14-річного віку.

На момент періоду роботи в колгоспі «Заповіт Леніна» з 1948р. по 1952р. позивач не досяг 14-річного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Кодексу законів про працю України за згодою одного із батьків, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Заявнику в період роботи в колгоспі виповнилось лише 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався з даними вимогами, які були розглянуті 17 квітня 2014 року , заяву було залишено без розгляду (а.с.2). Враховуючи, що документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків, а дана вимога позивачем не виконана, тому підстави для задоволення позову відсутні та необхідно відмовити в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено та підписано 04 липня 2014 року.

Суддя