Ухвала суду № 39600309, 03.07.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4329/14-а

6-а/296/103/14

УХВАЛА

"03" липня 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира подання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі №2а/1017/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2014 року до суду звернувся головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирський області із вимогами про зміну способу і порядку виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що на даний час в управлінні не має можливості виконати рішення суду по справі №2а/1017 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки відповідно до ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про Дерджавний бюджет України на відповідний рік, а бюджетом видатки на такі виплати за рішенням судів не передбачені.

Присутня в судовому засіданні державний виконавець Сладь Т.П. підтримала подання та вказала про неможливість виконання рішення суду, оскільки кошти на рахунку у боржника відсутні, за невиконання рішення суду щодо виплати належних стягувачу сум на боржника було накладено штраф. Єдиним способом виконання рішення суду вбачає стягнення боргу за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.12р.

Стягувач - ОСОБА_1 подання підтримав, вказав на його право отримати нараховані йому кошти.

Від Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира надійшло заперечення, у якому вони просили відмовити в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 04.04.2011 року у справі №2а-1017/11 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" задоволено.

На виконання рішення суду боржником проведено позивачу перерахунок в сумі 4585,00 грн., але належні кошти не виплачені у зв'язку з відсутністю фінансування за відповідними статтями видатків. Вказане ускладнює виконання рішення суду.

Державним виконавцем вчинялися дії щодо примусового виконання рішення суду, однак, воно залишається невиконанним впродовж трьох років.

Частиною першою ст. 255 КАС України, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі за текстом - Закон). Цей закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статею 3 вказаного Закону передбачено можливість стягнення коштів в разі відсутності у державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Держава забезпечила механізм виконання рішень судів щодо стягнення з державних органів належних позивачам виплат. Разом з тим, даний механізм не передбачає можливості виконати рішення зобов'язального характеру.

В результаті зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, можливість виконання рішень зобов'язального характеру ставиться в залежність від фінансування відповідного державного органу за державною буджетною програмою на відповідний рік.

Разом з тим, Закон передбачає можливість виконання рішення суду через списання коштів з рахунків боржника (в межах відповідних бюджетних призначень), а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Як вказувалося вище, з матеріалів справи вбачається, що рішення суду не виконується тривалий час, при цьому державним виконавцем вживаються заходи щодо його виконання, однак такі заходи не дають результату з об'єктивних причин.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 26.07.12р. у справі "Харук та інші проти України", від 17.01.13р. у справі "Робота та інші проти України", від 18.12.12р. у справі "Алпатов та інші проти України", у яких заявники скаржилися на тривале невиконання рішень, ухвалених на їхню користь, та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, вказано, що рішення, ухвалені на користь заявників, не були виконані своєчасно, відповідальність за що несе держава.

У зазначених вище рішеннях, Європейський суд з прав людини вказав, що в даному випадку мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників, та статті 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективних засобів юридичного захисту, за допомогою яких вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

Зокрема, стаття 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а стаття 13, що "кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що "кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права... Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

В результаті прийнятих рішень з держави на користь заявників стягнуто сатисфакцію, яка є значною.

Запровадження державою нової процедури спрямоване на повне і своєчасне виконання рішень проти державних органів, покликана реалізувати право особи на ефективний захист порушених прав та на отримання належних до виплати сум згідно судового рішення.

Наявність нарахованих коштів свідчить про часткове виконання рішення суду, при цьому, повне його виконання ставиться в залежність від об'єктивних причин (поступлення асигнувань за відповідною програмою), які невідомо коли настануть.

За вказаних обставин, суд вбачає наявність підстав для зміни, встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

В даному випадку, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

За рішенням суду сума для виплати позивачу нарахована і не є спірною.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, враховуючи наслідки для держави у разі невиконання іршення суду та звернення стягувача до Європейського суду з прав людини, суд вважає, що заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира нарахованих та невиплачених коштів підлягає задоволенню.

Заперечення боржника не спростовують обґрунтованості подання.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі №2а/1017/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2011 року в адміністративній справі № 2а-1017/11

- шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_1 нарахованих та невиплачених коштів в сумі 4585,00 грн.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя О. Й. Адамович