Ухвала суду № 39599253, 04.06.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2792/14

Справа № 1522/1898/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, як правонаступниця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту від 02.09.2011 року та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ОСОБА_5 під час укладання заповіту 02.09.2011 року хворів та знаходився під дією медичних препаратів, був непрацездатним за віком (85 років) в силу чого його воля була паралізована. Позивачкою в позові також зазначені посилання на ст. 225 ЦК України тобто посилання на те, що ОСОБА_5 на час укладання заповіту не міг усвідомлювати та керувати своїми діями.

Ухвалою суду від 03.10.2013 року по справі була призначена судово-психологічна експертиза щодо психологічного стану померлого спадкодавця ОСОБА_5 у період написання заповіту на користь ОСОБА_2, та по іншим питанням.

13.02.2014 року КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» повернув до суду справу без надання відповідного висновку, але з актом № 2 про неможливість виконання експертизи на підставі наданих матеріалів у зв'язку з відсутністю предмету комплексності та недостатності матеріалів. При цьому, експертною комісією рекомендовано призначити відносно ОСОБА_5 посмертну судово-психіатричну експертизу та надати наступні матеріали, а саме:

1.) - амбулаторну медичну картку та історію хвороби з Одеського обласного онкологічного диспансеру;

2.) - медичну документацію з психіатричних установ м. Одеси (ГПД, ООПНД, ООМЦПЗ);

3.) - покази свідків сторін щодо стану здоров'я ОСОБА_5 до часу, у тому числі і в момент здійснення ним правового акту 02.09.2011 року;

4.) - епікриз амбулаторного нагляду та лікування ОСОБА_5 з районної поліклініки за підписом головного лікаря поліклініки з лікувально-діагностичної роботи;

5.) - покази у суді дільничного онколога поліклініки щодо лікування та медичних препаратів, які отримував ОСОБА_5 останні дні свого життя а також про характер протікання онкологічного захворювання, яким він при житті хворів.

В судове засідання 04.06.2014 року представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 (діє на підставі ордеру від 23.07.13) не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі в якій просила вдруге призначити по справі посмертну судову психологічну експертизу, на вирішення якої експерту поставити такі питання, а саме:

- 1. в якому психологічному стані знаходився ОСОБА_5 у період, що передував посвідченню 02.09.2011 року заповіту?

- 2. чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_5 по посвідченню 02.09.2011 року заповіту та психологічним станом ОСОБА_5 у період, що передував посвідченню заповіту? Якщо існує, то вказати причини виникнення цього стану.

- 3. встановити ступінь розуміння ОСОБА_5 змісту укладання заповіту від 02.09.2011 року та його здібності приймати достатньо обґрунтовані рішення.

- 4. чи знаходився ОСОБА_5 у період, що відноситься до посвідчення 02.09.2011 року заповіту в такому психологічному (емоційному) стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними?

- 5. чи знаходився ОСОБА_5 у момент посвідчення заповіту 02.09.2011 року у стані, який може бути віднесено до пороку волі? Якщо так, то чим саме цей стан міг бути викликаний?

- 6. чи була властива ОСОБА_5 у момент посвідчення заповіту 02.09.2011 року підвищена сугестивність?

При цьому, просила доручити проведення експертизи експертам медичної судової психіатричної експертизи за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9.

В судове засідання не з'явилися відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 (діє на підставі довіреності від 05.09.2013р.), але надали суду заяву про розгляд справи без їх участі в якій зазначили, що питання про призначення експертизи залишають на розгляд суду.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання, письмові матеріали справи, вважає за можливе задовольнити вказане клопотання частково.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судову експертизу", а також частин першої, третьої статті 10 цього Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Такою установою відповідно до вимог чинного законодавства є «Одеська обласна клінічна психологічна лікарня № 1» (м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9).

З матеріалів справи та позовних вимог вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання недійсним заповіту від 02.09.2011 року, який ОСОБА_5 склав на користь ОСОБА_2 та визнання права власності на спадкове майно, яке зазначене в заповіті за позивачкою.

Представник позивачки вважає, що зазначений заповіт є недійсним на підставі того, що померлий 05.09.2011 року ОСОБА_5 на час складання заповіту не усвідомлював свої дії у зв'язку зі станом здоров'я, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання про призначення експертизи, проте суд вважає, що у даному випадку необхідно призначити судову комплексну посмертну психолого-психіатричну експертизу.

З пояснень представника позивачки вбачається, що позивачка не проживала разом з померлим і їй не відомо чи лікувався ОСОБА_5 від свого захворювання. При цьому представник пояснив, що ОСОБА_5 проживав зі своєю дружиною в спірній квартирі, дітей у них не було та практично знаходилися на соціальній підтримці держави та сусідів. У день складання заповіту ОСОБА_5 разом з кимось кудись разом ходили, а коли він повернувся то ні про що, своїй на той час, дружині не розповів і за складання заповіту також. ОСОБА_5 поховала відповідачка ОСОБА_2.

З пояснень відповідачки вбачається, що вона багато років працює поштаркою і обслуговувала будинок, де проживала сім'я ОСОБА_5, носила ОСОБА_5 та його дружині пенсію, дуже добре їх знала (більше 40 років), на прохання ОСОБА_5 допомагала їм як могла, а саме два рази на місяць, так як у них не було дітей і родичів, які б за них турбувалися. Крім того, приносила і купувала їм їжу, готувала, прибирала, так як вони обидва вже були люди похилого віку. З 2011 року ОСОБА_5 став себе гірше почувати і просив її надавати їм допомогу, так як його дружина вже не зовсім все пам'ятала і не могла готувати. Однак, у самого ОСОБА_5 була дуже добра пам'ять. У серпні 2011 року вона на його прохання, займалася питанням встановлення газового лічильника, і віддав їй документи на квартиру, які вона не встигла йому повернути. Після чого, він також просив, щоб вона поховала/кримірувала його на другому кладовищі в м. Одесі, так як він вже погано себе відчуває, але при цьому не хтів викликати лікаря. ОСОБА_5 зі своєї дружиною мало спілкувались з сусідами, вели відокремлений спосіб життя, майже ні з ким не спілкувались. В останній рік ОСОБА_5 виявив бажання скласти на неї заповіт і на його прохання та наполягання вона запросила нотаріуса. В останній день він майже не міг їсти і вона нагодувала тільки його дружину, а він тихенько сказав, що склав на користь неї заповіт та помер в її присутності.

Свідок ОСОБА_9, який є чоловіком племінниці дружини померлого пояснив, що вони разом з дружиною проживають у м. Львів а також те, що ОСОБА_5 зі своєю дружиною жили окремо та дітей не мали. В останнє до сім'ї ОСОБА_5 у січні 2011 року навідувалась його дружина. Про смерть ОСОБА_5 вони дізналися після того, як його поховали. Після чого вони приїхали в м. Одесу і забрали до себе його дружину померлого ОСОБА_5, тобто тітку його дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Також зазначив, що йому не відомо чи міг ОСОБА_5 відповідати за свої дії, а також не відомо чим він хворів.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що знає сім'ю ОСОБА_5 та про його смерть дізнався по телефону від його дружини. Причина його смерті йому не відома. В останнє він розмовляв з ОСОБА_5 по телефону на початку 2011 року. Коли він їх відвідував у них дома, то ОСОБА_5 нікого не впускав в свою кімнату, хоча він багато чого майстрував.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є сусідками померлого ОСОБА_5 пояснили, що давно знає ОСОБА_5 та його дружину, які були дуже делікатні та виховані люди але при цьому замкнуті. За ними доглядала відповідачка, так як у них нікого не було. В останній рік життя ОСОБА_5, він став рідко гуляти у дворі будинку, але завжди був дуже розумний. На питання про життя відповідав дуже виважено та в цілому був нормальною людиною. Його дружина не могла готувати, так як якось дивно себе поводила. Відповідачка на прохання ОСОБА_5 купувала і готувала їм їжу, прала, міняла білизну. В вересні ОСОБА_5 помер.

Судом також встановлено, що померлий ОСОБА_5 не перебував на обліку у психіатра та не звертався за медичною допомогою до КУ «Міський психіатричний диспансер», що підтверджується відповіддю від 23.04.2014 року (а.с.195). ОСОБА_5 значився у реєстрі канцелярії КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер», як онкологічний хворий з лютого 2011 року по грудень 2011 року, але за медичною допомогою до вказаного закладу не звертався і медична документація відсутня, що підтверджується довідкою від 13.05.2014 року (а.с.201, 203).

При цьому, суд просить провести зазначену експертизу щодо померлого ОСОБА_5 без показів дільничного онколога поліклініки, так як померлий не перебував як онкохворий на обліку у дільничного онколога, а також без епікризу амбулаторного нагляду і лікування у зв'язку з їх відсутністю.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний термін часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити, що передбачається ст. 202 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 11, 143, 144, 145, 149, 168, 197 ч.2, 202 ч.1 п.5, 208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності, - судову комплексну посмертну психолого-психіатричну експертизу, на вирішення якої експертам поставити такі питання, а саме:

- 1. в якому психологічному стані знаходився ОСОБА_5 у період, що передував посвідченню 02.09.2011 року заповіту?

- 2. чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_5 по посвідченню 02.09.2011 року заповіту та психологічним станом ОСОБА_5 у період, що передував посвідченню заповіту? Якщо існує, то вказати причини виникнення цього стану.

- 3. встановити ступінь розуміння ОСОБА_5 змісту укладання заповіту від 02.09.2011 року та його здібності приймати достатньо обґрунтовані рішення.

- 4. чи знаходився ОСОБА_5 у період, що відноситься до посвідчення 02.09.2011 року заповіту в такому психологічному (емоційному) стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними?

- 5. чи знаходився ОСОБА_5 у момент посвідчення заповіту 02.09.2011 року у стані, який може бути віднесено до пороку волі? Якщо так, то чим саме цей стан міг бути викликаний?

- 6. чи була властива ОСОБА_5 у момент посвідчення заповіту 02.09.2011 року підвищена сугестивність?

Провести експертизу в межах наданих документів.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Проведення посмертної судової психологічної експертизи доручити судовим експертам «Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1» (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9) та в розпорядження надіслати матеріали цивільної справи № 1522/1898/2012.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за давання за відомо неправдивого висновку і відмову від давання висновку.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивачку ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та роз'яснити їй про наслідки ст. 146 ЦПК України, які наступають у разі ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинити.

Ухвалу суду може бути оскаржена лише в частині зупинення провадження по справі протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Домусчі Л.В.