Ухвала суду № 39599234, 04.07.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 425/372/14к

Провадження № 11кп/782/687/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2014 року Апеляційний суд Луганської області у складі:

головуючого: Павленко Т.І.

суддів: Рябчун О.В., Горощука О.В.

при секретарі: Глусенко А.С.

за участі: прокурора: Безгінського Ю.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою, поданою захисником-адвокатом ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 13 березня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей 2008 та 2013 року народження, має повну загальну середню освіту, раніше не судимий, тимчасово не працює, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання продовжено до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_1 та утримувати під вартою в СІЗО № 18 м.Старобілська Луганської області до направлення в місця позбавлення воля для відбування призначеного покарання.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання.

Строк тимчасового обмеження у користуванні правом керування транспортним засобом продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу в розмірі 588,80 грн, судової трасологічної експертизи в розмірі 1766,40 грн; судової технічної експертизи з дослідженням технічного стану транспортного засобу в розмірі 244,80 грн; судової експертизи лакофарбових покриттів та матеріалів в розмірі 1956,00 грн; судової експертизи лакофарбових покриттів та матеріалів в розмірі 1956,00 грн; судової автотехнічної експертизи в розмірі 586,80 грн., судової товарознавчої експертизи в розмірі 489,44 грн; судової автотехнічної експертизи в розмірі 586 грн. Одержувач УДКСУ у м.Рубіжне 24060300, ідн.код 37904431, р/с 31119115700071, банк одержувача ГУД КСУ у Луганській області, МФО 804013.

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.

ВСТАНОВИВ:

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 16.50- 17.00 годині, у світлий час доби, при наявності опадів -дощу, він - міліціонер - кінолог групи конвойної служби міліції, підпорядкованої Рубіжанському MB ГУМВС України у Луганській області (накази: про призначення на посаду № 11 о/с, від 12.06.2012, та звільнення з ОВС № 25 о/с, від 04.09.2013, по Рубіжанському MB ГУМВС України у Луганській області) сержант міліції ОСОБА_1, знаходячись поза службою, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101, 1979 року випуску, р/н НОМЕР_1, рухався без пасажирів по правій смузі руху проїзної частини вулиці Трудова (дорога Р-66) м. Рубіжне, Луганської області у напрямку від м. Кремінна до м. Рубіжне.

При наближенні до нерегульованого сигналами світлофора перехрестя вул. Трудова (дорога Р-66) та Менделєєва м. Рубіжне, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, що виразились у невиконанні вимог п. 10.1 „Правил дорожнього руху", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, з наступними змінами (далі: „ПДР"), а саме - ОСОБА_1, змінюючи напрямок руху при здійсненні повороту ліворуч з проїзної частини вул. Трудова (дорога Р-66) на проїзну частину вул.Менделєєва, м. Рубіжне, не переконався в безпечності даного маневру та виїхав на зустрічну смугу руху проїзної частини вул. Трудова дорога Р-66) м. Рубіжне, де без застосування гальмування, відповідно до висновку експерта № 1291/19, від 23.10.2013 року, судової транспортно - трасологічної експертизи, лівою стороною переднього бамперу, керованого ним автомобіля, під кутом близьким до 175 градусів (розкрито вліво при відліку від повздовжньої вісі автомобіля) в районі перехрестя вказаних вулиць контактував з переднім колесом велосипеда марки „WINNER" під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався зліва по ходу руху ОСОБА_1 у зустрічному з ним напрямку по проїзній частині вул. Трудова (дорога Р-66) м. Рубіжне у напрямку від м. Рубіжне до м. Кремінна.

В результаті зіткнення вказаних транспортних засобів, згідно висновку експерта № 171 від 11.09.2013 року, судово-медичної експертизи, водієві велосипеда марки „WINNER" ОСОБА_3, який в момент удару був звернений лівою передньою поверхнею тілі до травмуючого фактору (автомобіля під керуванням ОСОБА_1) і первинний контакт мав місце на рівні нижньої третини його лівого стегна, лівого колінного суглоба, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:

- синця, двох саден в лівій ключичній області, поширюючись на передню і зовнішню поверхню лівого плеча, забитої рани № 2, множинних саден на лівій бічній поверхні грудної клітини, в проекції 7-9 ребер по середній і задній пахвовій лініях, синця на задній поверхні грудної клітки справа, в проекції 9-го ребра по лінії лопатки, косо-поперечного перелому правої ключиці, розривів у місцях переходу хрящової частини в кісткову 1,2-го ребер справа, згинальних переломів 1, 2-го ребер по задній пахвовій лінії справа, розгинальних переломів 2, 3 -го ребер по навколохребетній лінії справа, 5, 6, 7, 8-го ребер по середній пахвовій лінії зліва, 1, 2, 3, 4, 5- го ребер по навколохребетній лінії зліва, множинних поранень обох легенів, крововиливів в міжреберні м'язи, підшкірну клітковину, в проекції переломів ребер, правої ключиці, коренів обох легенів, крововиливи в плевральні порожнини (250 мл зліва і 750 мл праворуч), синця на лівій передньобоковій поверхні живота в середній частині, множинних саден в проекції зовнішньої ості лівої клубової кістки, розриву лівого хресцево - подвздошного зчленування, крововиливів в м'язи, м'які тканини, в області розриву, багатоуламкового перелому головки лівої плечової кістки? крововиливів в м'язи, м'які тканини в проекції перелому, різаної рани № 3 на передній поверхні правого передпліччя, садна на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині, забитої рани № 4 на тильній поверхні правої кисті, поширюючись на тильну поверхню 1-го пальця правої кисті, різаних ран № 5 - № 83 упродовж усього правого плеча в нижній третині правого передпліччя, тильної і долонній поверхні правої кисті, різаних ран № 84 - № 95 на задній поверхні лівого плеча, передпліччя, тильній поверхні кисті, різаних ран № 96 - № 140 упродовж усього лівого плеча, передпліччя, кисті, синця, садна на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, синця, різаних ран № 141 - №153 на передній поверхні лівого колінного суглоба, забитої рани № 154 на передній поверхні лівого стегна в нижній третині, лівого колінного суглоба, синця на передній поверхні правого стегна в середній третині, садна на внутрішній поверхні правого колінного суглоба, садна на передній поверхні правої гомілки в середній третині, синця на тильній поверхні правої стопи в середній третині, синця на внутрішній поверхні 1-го пальця правої стопи різаних ран № 155 - № 171 на зовнішній поверхні лівої стопи на всьому протязі, що за своїм характером і в своїй сукупності, як в комплексі склали важку тупу поєднану травму тулуба верхніх і нижніх кінцівок, ускладнену в своїй течії травматичним шоком важкого ступеня, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і перебувають в прямому причиннонаслідковому зв'язку зі смертю;

- забитої рани № 1 в області нижнього щелепи зліва, що за своїм характером має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, (що вимагає для свого загоєння при нормальному перебігу термін більш 6-ти днів, але не більше 21-го дня), та прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не перебуває;

- синця в області нижнього віка правого ока, синця в області нижнього віка лівого ока, двох саден в області зовнішньої частини лівої щоки, лівої скроневої області, двох саден в області середньої частини тури і завитка лівої вушної раковини, синця в потиличній області зліва, синця, садна в області нижньої губи зліва, садна в області нижньої щелепи зліва, що за своїм характером, як у своїй сукупності так і окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень, та в прямому причинно наслідковому зв'язку зі смертю не перебувають.

Смерть ОСОБА_3 Настала ІНФОРМАЦІЯ_4, в лікувальному закладі, куди він був доставлений після дорожньо - транспортної пригоди, від сукупності тілесних ушкоджень у вигляді важкої тупої поєднаної травми тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, з множинними переломами кісток скелета, пошкодження внутрішніх органів, ускладненої в своїй течії травматичним шоком.

Причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди послужило невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР України, де вказано: „ Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху."

Згідно висновку експерта № 30/6 від 21.01.2014 року, судової автотехнічної експертизи, дії водія автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'зку зі створенням аварійної ситуації та настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, а в діях водія велосипеда „WINNER" ОСОБА_3 невідповідностей технічним вимогам ПДР, які знаходяться в причинному зв'язку з створенням аварійної ситуації і настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди, не має.

Апеляційна скарга прокурора прокуратури Луганської області Позняк К.В. відкликана.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ставиться питання про скасування вироку и закриття провадження на підставі п.2ч.1ст.284 КПК України.

Захисник вказує на те, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, вважає, що суд не дав оцінку показанням обвинуваченого, який стверджував, що маневр вліво він здійснив вимушенно, оскільки зустрічний автомобіль виїхав на полосу його руху та створив аварійну обставину, посилається на те, що суд бепідставно вказав на те, що ОСОБА_1 допущено порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, посилається на недопустимість доказу - висновок судово автотехнічної експертизи, оскільки дані були отримані від ОСОБА_1 під час допиту його в якості свідка.

3.06.2014 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся з письмовим клопотанням до апелляційного суду Луганської області про застосування до нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільнення його від призначеного судом покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який не підтримав доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 та просив залишити вирок без змін і застосувати до нього п. «в»ст.1 Закона України «Про амністію в 2014 році» і звільнити його від призначеного судом покарання, думку прокурора, який вважав, що вирок суду підлягає залишенню без змін, а клопотання обвинуваченого щодо застосування до нього п. «в» ст.1 Закона України « Про амністію в 2014 році» підлягає задоволенню, оскільки на день набрання чинності цим Законом він має дітей, яким не виповнилось 18 років, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, апеляційний суд вважає вирок суду таким, що підлягає залишенню без змін, а клопотання обвинуваченого - задоволенню.

Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, підтверджується зібраними та перевіреними судом доказами, відповідає фактичним обставинам справи.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 17 годині, він, керуючи автомобілем, рухався по вул. Трудова м. Рубіжне зі сторонни м.Кремінна в напрямку м.Рубіжне. В той час йшов невеликий дощ. Його автомобіль був в технично справному стані, працювали щітки стеклоочистителя, було ввімкнено ближнє світло фар. Тонування бічних стекол автомобіля, або інші фактории оглядовості не заважали. Стан здоров'я був добрий. Маючи намір виконати поворот ліворуч з вул.Трудовой на вул. Мендєлєєва, він заздалегідь ввімкнув покажчик повороту. При наближені до вказаного перехрестя, він, рухаючись зі швидкістю 70 км/год, побачив, що назустріч йому по його смузі руху по вул. Трудова наближається автомобіль «Газель», який рухався, на його думку зі швидкістю 80 км/год. Він почав попереджати водія «Газелі» перемиканням світла фар, але той напрямок руху не змінював. Розуміючи безвихідь ситуації, він вирішив здійснити поворот ліворуч на вул.Мендєлєєва, після здійснення якого передньою частиною керованого ним автомобіля зіткнувся з велосипедом під керуванням ОСОБА_3, якого він до цього не бачив.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 16.40 її цивільний чоловік ОСОБА_3, виїхав з дому на роботу на шахту ім.Капустіна в м.Привілля на своєму велосипеді. В той день ОСОБА_3 почував себе добре, був тверезий. На роботу ОСОБА_3 завжди їздив одним маршрутом з м.Рубіжне в напрямку с.Стара Краснянка Кремінського району. В той же день, приблизно о 21 годині від працівників міліції вона дізналась, що ОСОБА_3 потрапив у ДТП.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що загиблий ОСОБА_6 був її сином. В день його загибелі вона спілкувалась з сином по телефону, він був в доброму гуморі та збирався на роботу. Ввечері їй подзвонила ОСОБА_5 та повідомила, що її син потрапив в ДТП та знаходиться на операції, а потім повідомила, що син помер.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його знайомим за місцем проходження служби в Рубіжанському МВ УМВС. Про обставини ДТП, яка сталась за участі ОСОБА_1, він дізнався приблизно через місяць після пригоди, зі слів самого ОСОБА_1, який йому розповів, що він керуючи автомобілем, при повороті збив людину. Про наявність автомобілю, що рухався йому на зустріч, ОСОБА_1 не говорив, а він не розпитував. Будь - які подробиці ДТП йому невідомі.

Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від ІНФОРМАЦІЯ_4 із додатками у вигляді план - схеми місця ДТП та фототаблиці, було оглянуто місце ДТП в районі вул.Менделєєва та вул. Трудова м. Рубіжне, та вилучено автомобіль марки ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1, велосипед марки „WINNER", частки лакофарбового покриття (том 2 а.с. 2 - 49);

Із висновків судової експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів № 354/8 від 03.10.2013 року, відповідно до яких надані на дослідження частки, які вилучені з місця ДТП при проведенні ОМП є семи- і дев'ятишаровими частками синтетичного лакофарбового покриття. Семишарові частки синтетичного лакофарбового покриття раніше належали пофарбованій зовнішній поверхні даху автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1. Дев'ятишарові частки синтетичного лакофарбового покриття мають спільну родову належність з десятишаровими частками лакофарбового покриття зовнішній поверхні капоту автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 (том 2 а.с. 200 - 213);

Згідно висновків судово-медичної експертизи трупа від 11.09.2013 року за № 171, у ОСОБА_3 були встановлені: тілесні ушкодження, що за своїм характером і в своїй сукупності, як в комплексі склали важку тупу поєднану травму тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, ускладнену в своїй течії травматичним шоком тяжкого ступеня та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю; тілесні ушкодження, що за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження, які в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не перебувають. Вказані тілесні ушкодження утворилися від місцевих травматичних впливів тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею, індивідуальні особливості яких на ушкодженнях не знайшли відображення, та від співудару з ними, можливо при ДТП ІНФОРМАЦІЯ_4, в результаті зіткнення легкового автомобілю з велосипедистом з подальшим закидом тіла на автомобіль, перекочуванням та співударом з поверхнею асфальту. Смерть ОСОБА_3 Настала ІНФОРМАЦІЯ_4 від сукупності тілесних ушкоджень у вигляді важкої тупої поєднаної травми тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, з множинними переломами кісток скелета, пошкодженням внутрішніх органів, ускладненої в своїй течії травматичним шоком. В момент удару ОСОБА_3 був звернений лівою передньобоковою поверхнею тіла до травмуючого фактору і первинний контакт мав місце на рівні нижньої третини лівого стегна, лівого колінного суглоба. В момент скоєння ДТП ОСОБА_3 був тверезий. (том 2 а.с. 129-136);

Згідно висновків судової автотехнічної експертизи № 30/6 від 21.01.2014 року, показання водія автомобіля ВАЗ 2101 в частині місця розташування керованого ним автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 перед виконанням маневру не спроможні. В дорожній ситуації, яка розглядається, водію автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 слід було керуватися технічними вимогами п. п. 10.1, 31.1, 31.4 б), д) та 31.4.5.а) ПДР України. В дорожній ситуації, яка розглядається, велосипедисту слід було керуватись технічними вимогами п. 12.3 ПДР України. У дорожній ситуації, яка склалась, водій автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 діючи у відповідності з технічними вимогами п. 10.1 ПДР України мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом. В ситуації, яка розглядається, питання про наявність у велосипедиста технічної можливості уникнути зіткнення не має сенсу, оскільки навіть повна зупинка велосипеда, у відповідності до технічних вимог п. 12.3 ПДР України, не виключала б можливості контакту з зустрічним автомобілем ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1, який рухався без гальмування. В дорожній ситуації, яка розглядається, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 є невідповідності технічним вимогам пунктів 10.1, 31.1, 31.4 б), д) та 31.4.5.а) ПДР України. Дії водія автомобіля ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1, які не відповідають вимогам п.10.1 ПДР України, з технічної точку зору знаходяться в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та настанням події ДТП. З технічної точки зору, в діях велосипедиста невідповідностей технічним вимогам ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку зі створенням аварійної ситуації та настанням події даної ДТП не вбачається (том 3 а.с. 15-20).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 286 КК України.

Суд першої інстанції, ретельно дослідивши зібрані докази, проаналізувавщи їх, дав належну оцінку доказам, яка не викликає сумніву у апеляційного суду, в тому числі і показанням обвинуваченого ОСОБА_1, не визнававшого своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, та стверджувавшого, що маневр вліво він здійснив вимушенно.

Апеляційний суд вважає позбавленими обгрунтування доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставного висновку суду стосовно порушення ОСОБА_1 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України,

Доводи апеляційної скарги захисту щодо допустимості доказів були предметом розгляду у суді першої інстанції і суд обгрунтовано вказав на те, що вважає допустимим доказом по справі данні отримані від ОСОБА_1 при проведені за його участі в якості свідка слідчого експерименту від 29.10.2013 року, оскільки, як було встановлено в ході судового розгляду справи, після повідомлення 13.01.2014 року ОСОБА_1 про підозру в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, останній в той же день був допитаний в якості підозрюваного та повністю підтвердив данні які він давав раніше в ході проведеного з ним слідчого експерименту, після чого органом досудового розслідування, з використанням цих даних, було повторно призначено та проведено судову автотехнічну експертизу № 30/6 від 21.01.2014 року. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 також підтвердив достовірність даних наданих ним в ході проведення слідчого експерименту та пояснив, що інших даних, щодо обставин скоєння ДТП надати не може, не наполягав на проведенні з ним в якості підозрюваного на досудовому слідстві повторного слідчого експерименту та не наполягає на проведенні вказаної слідчої дії під час судового розгляду справи.

Суд першої інстанції в вироку навів переконливі мотиви, з яких він він дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286ч.2 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не засуджувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем попередньої служби в органах внутрішніх справ, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2008 та 2013 року народження, тимчасово не працює.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання відповідає тяжкості скоєного ОСОБА_1 і даним про особу обвинуваченого.

За таких обставин апеляційний суд вважає вирок суду таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 не підлягаючою задоволенню.

Згідно ст.85 КК України на підставі закону України або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний срок та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 засуджено Рубіжанським міським судом Луганської області за злочин, який вчинено з необережності, та який відповідно до статті 12 КК України не є особливо тяжким, ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, зазначених в ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році» і ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», має дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3., яким не виповнилось 18 років на день набрання чинності цим Законом і стосовно яких його не позбавлено батьківських прав, тому він підлягає звільненню від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, п. «г» ч.2 ст.9 Закона України « «Про застосування амністії в 2014 році» від 8.04.2014 року, на підставі ст.85 КК України апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 березня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України « Про амністію в 2014 році» від 8.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Головуючий:

Судді: