Постанова № 39597697, 04.07.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2014 справа №905/2340/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівМартюхіної Н.О., Радіонової О.О.за участю представників сторін: від позивача: не з'явивсявід відповідача:не з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької областівід20.05.2014р. проповернення зустрічної позовної заяви без розглядуу справі№905/2340/14(суддя Гассій О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" м.Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк простягнення 40212,96грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором № 220/05-11 від 11.05.2011р. в розмірі 40212,96грн., з яких 32568,58грн. - боргу, 4898,85грн. - пені та 2745,53грн. - 3% річних.

20.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомплект" м.Донецьк про визнання договору про надання послуг №220/05-11 від 11.05.2011р. - неукладеним.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.05.2014року у справі №905/2340/14 повернув без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк, посилаючись на п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем до зустрічного позову не додано: доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів та доказів на підтвердження обставин, викладених у зустрічній позовній заяві.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк подана апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2014р. у справі №905/2340/14, в якій останній просить суд ухвалу скасувати, оскільки оскаржуваний судовий акт винесений з порушенням норм процесуального права. Зокрема, у апеляційній скарзі скаржник зазначає, що господарським судом порушені вимоги ст. 55 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки господарський суд мав право звільнити позивача від сплати судового збору.

Сторони наданим їм правом не скористалися, у судове засідання не з'явився. Про час та дату судового засідання сповіщені належним чином. Позивач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. На адресу суду відповідачем направлено клопотання про відкладення розгляду справи. Одночасно, вказаним клопотанням відповідач просив суд продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Наразі, клопотання скаржника задоволенню не підлягають, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, статтею 102 Господарського процесуального кодексу обмежений строк розгляду апеляційної скарги судом. Крім того, жодних доказів обґрунтування обставин, викладених у клопотанні, заявником не представлено.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржувану ухвалу в повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіряючи оскаржувану ухвалу, судова колегія дійшла висновку, що вона не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Разом з тим, порядок звернення до суду, розгляд судових справ та оскарження прийнятих процесуальних документів визначаються спеціальними нормами права. У даному випадку, звертаючись з позовом в порядку ст. 1 Господарського процесуального кодексу України за захистом порушеного права, особа (позивач) зобов'язана користуватись нормами зазначеного процесуального Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються процесуальними правами, наданими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

За приписами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, тобто з додержанням вимог розділу 8 Господарського процесуального Кодексу України.

У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються докази відправлення сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів; документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що не виконано позивачем за зустрічним позовом. Тобто, ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачеві за зустрічним позовом копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрати, які складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011р., судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст.2 Закону України „Про судовий збір").

За приписами ст.3 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до ст.4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається.

Ухвалою господарського суду зазначено, що скаржником не надано доказів сплати судового збору. В апеляційній скарзі факт неоплати судового збору скаржником не заперечується.

Відсутність доказів сплати судового збору є підставою для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду в порядку п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» до позову не додано доказів відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Промкомплект» копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів. Доказів зворотного скаржником не представлено.

Таким чином, на момент подання позовної заяви скаржник не виконав приписів статті 57 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви заявнику без розгляду, як це встановлено п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Також, пунктом 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як встановлено ухвалою суду першої інстанції, до зустрічного позову не додано доказів на підтвердження викладених у позові обставини, а саме договору № 220/05-11 від 11.05.2011 року, визнання якого неукладеним є предметом зустрічного позову.

В свою чергу, відповідно до п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Однак, оскільки зустрічна позовна заява підлягає поверненню з мотивів, викладених вище, та відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення, то колегія суддів вважає обґрунтованими посилання місцевого суду на п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зокрема, доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції приписів Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внаслідок позбавлення останнього права на звернення до суду у зв'язку з незвільненням позивача за зустрічним позовом від сплати судового збору, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.

При цьому, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначалось вище, визначено Законом України "Про судовий збір".

Втім, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" не є суб'єктом, на якого відповідно до Закону України "Про судовий збір" поширюються пільги щодо сплати судового збору та/ або який звільняється від його сплати.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, щодо надсилання копії позовної заяви сторонам справи та сплати судового збору.

При цьому, дослідивши наявну в матеріалах справи копію зустрічної позовної заяви, відносно якої місцевим судом винесено оскаржувану ухвалу, апеляційним господарським встановлено взагалі відсутність будь-якого вказання про наявність додатків до неї, що підтверджує ту обставину, що заявником зустрічного позову всупереч п.п. 2, 3 ст. 57 вказаного Кодексу не було надано доказів сплати судового збору, доказів надсилання відповідачеві за зустрічним позовом копії позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що у даному випадку зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 20.05.2014р. у справі №905/2340/14 є обґрунтованою та законною, тому залишає зазначену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, 60, 63, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.05.2014р. у справі №905/2340/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 01.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 01.07.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Н.О.Мартюхіна

О.О.Радіонова