Ухвала суду № 39596609, 01.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стріжакова Т.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року справа №247/1651/14-а

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Старосуда М.І., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 30 квітня 2014 року у справі № 247/1651/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, треті особи Державне підприємство «Торезантрацит», Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 30 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, треті особи Державне підприємство «Торезантрацит», Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області надати ОСОБА_2 пільги на придбання побутового вугілля за 2013 рік відповідно до статті 48 Гірничого Закону України у розмірі, встановленому діючим законодавством.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, дійшовши до висновку що позивач перед виходом на пенсію працював на ліквідованій шахті «Розсипнянська №2», не звернув уваги на те, що останнім місцем роботи позивача було діюче підприємство шахтоуправління «Волинське» Державного підприємства «Торезантрацит», яке і повинно забезпечувати твердим паливом позивача відповідно до статті 48 Гірничого закону України.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 28.02.2013 року звернувся до відповідача з заявою та необхідними документами для оформлення пільги на тверде пічне побутове паливо згідно ст. 48 Гірничого закону України.

Повідомленням відповідача № 09/0757 від 05.03.2013 року позивачу відмовлено у наданні пільги на тверде пічне побутове паливо згідно ст. 48 Гірничого закону України з посиланням на те, що позивач вийшов на пенсію з діючого підприємства ш\у «Волинське».

Згідно трудової книжки позивача, останній працював з повним робочим днем під землею: з 19.03.1975 року по 23.01.1991року на «Шахтоуправлінні "Волинське» комбінату «Торезантрацит» гірником очисного забою 5 розряду (наказ № 38/к від 26.03.1975 року); наказом від 04.02.1991 року звільнений за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію за віком по ст.38 КЗпП України.

Позивач є пенсіонером за віком з 29.10.1990 року, про що свідчить пенсійне посвідчення № 36414.

З довідки виконавчого комітету Розсипненської селищної ради від 17.04.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_1 в будинку з пічним опаленням.

Згідно довідки ДП «Донвуглереструктуризація» від 22.04.2014 року позивач забезпечувався безкоштовним побутовим паливом відповідно до ст.48 Гірничого Закону України як пенсіонер ліквідованої шахти «Розсипнянська № 2» з початку ліквідації (2002р.) та до повної фактичної фізичної ліквідації шахти (2012р.).

З матеріалів справи також вбачається, що 27 серпня 1976 року наказом Міністра вугільної промисловості СРСР № 162 Шахтоуправління «Волинське» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрцит» перетворено на «Шахта «Волинська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрцит».

29 вересня 1995 року наказом № 139 Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» проведено реорганізацію структури виробничого об'єднання з 1 жовтня 1995 року шляхом з'єднання на базі структурної одиниці шахт «Волинська» та «Річна», структурну одиницю - шахтоуправління «Волинське» з виробничою потужністю 450 тис.тон вугілля на рік з технічними одиницями шахта «Волинська» та шахта «Річна».

08.06.1996 року наказом №297а Міністра вугільної промисловості України шахтоуправління «Волинське» реорганізовано в ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське».

30.12.1996 року наказом №665 Міністра вугільної промисловості України створена ДХК «Торезантрацит», у складі якої зазначено в якості дочірнього підприємства ДВАТ шахтоуправління «Волинське».

Наказом №683 Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2001 року реорганізовано ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» - дочірнє підприємство (ДП) ДХК «Торезантрацит» шляхом виділення з його складу структурного підрозділу «Шахта «Розсипнянська № 2» та створено на його базі Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2» , яке є правонаступником прав та обов'язків ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське».

Наказом № 87 Міністерства палива та енергетики України від 15.02.2002 року ліквідовано Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2» та створено ліквідаційну комісію.

Наказом № 120 від 07.03.2003 року реорганізовано ВАТ ДКХ «Торезантрацит» та державні відкриті акціонерні товариства «Шахта «Прогрес», Шахта ім.Л.І.Лутугіна», Шахта ім. К.І.Кисельова, Шахта № 3-біс, «Шахтоуправління «Волинське» та інші шляхом їх злиття та створення на їх базі ДП «Торезантрацит».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23 січня 2014 року Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2» не виключено з єдиного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 15.3.5 Проекту ліквідації шахти «Розсипненська № 2» Шахтоуправління «Волинське» Державної холдингової компанії «Торезантрацит» обов'язок по забезпеченню пенсіонерів шахти безоплатним побутовим паливом до закінчення повної фізичної ліквідації шахти, до 2012 року включно, було покладено на Державне підприємство «Донвуглереструктурізація».

Міністерством енергетики та вугільної промисловості України №52 11 лютого 2013 року затверджено Акт комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт і заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Розсипнянська № 2», фізична ліквідація гірничого підприємства (шахта «Розсипнянська № 2») закінчена.

З Акту прийому-передачі списку вуглеотримувачів шахти «Розсипнянська №2» від 26.02.2013 року, складеного між Управлінням соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Шахтарською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донвуглереструктурізація», вбачається, що відповідачем прийнято перелік осіб (160 осіб), які мають право на отримання побутового палива згідно ст. 48 Гірничого закону України, до якого включено і позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання за рахунок відповідача безоплатного вугілля на побутові потреби відповідно до положень статті 48 Гірничого Закону України, оскільки підприємство (шахта «Розсипнянська №2»), на якому працював пенсіонер, ліквідовано.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин 5 та 7 ст. 48 Гірничого Закону України від 06.10.1999 року № 1127-XIV, після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб:

непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок;

інвалідам праці;

особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності;

сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

членам сімей (вдовам) працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право.

Зазначені категорії осіб користуються правом на безоплатну доставку вугілля або торф'яних брикетів. Фінансування заходів щодо безоплатного забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами на побутові потреби провадиться за рахунок коштів, виділених на ліквідацію або консервацію гірничого підприємства, після закінчення цієї роботи - правонаступником.

Обставини щодо наявності у позивача права на отримання побутового палива згідно ст. 48 Гірничого закону України сторонами по справі не заперечуються, а тому відповідно до приписів ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Спірним питанням в цій справі є визначення особи, на яку покладено обов'язок забезпечення цього права позивача, що залежить від встановлення факту ліквідації підприємства, з якого позивач був звільнений на пенсію.

Порядок надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 77 (далі Порядок № 77).

Відповідно до приписів абз.1 та 4 п. 4 Порядку № 77, для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи (крім осіб, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України) звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва і Севастополя) рад (далі - уповноважений орган) або до сільських, селищних рад за зареєстрованим місцем проживання (або за фактичним місцем проживання, якщо особи перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за фактичним місцем проживання за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848), з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

У разі коли на підставі записів у трудовій книжці особи, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, неможливо встановити факт виходу на пенсію з ліквідованого гірничого підприємства (ліквідація, реорганізація, перейменування), до уповноваженого органу за його запитом надається архівна довідка або довідка Міненерговугілля про зміни, які відбулися на гірничому підприємстві з моменту виходу на пенсію особи до ліквідації зазначеного підприємства, та копії підтвердних документів (розпорядження, накази).

Відповідно до статей 44, 45 Гірничого закону України, припинення діяльності гірничих підприємств здійснюється у формі ліквідації, реорганізації або консервації гірничих підприємств.

Гірниче підприємство підлягає ліквідації, реорганізації або консервації у випадках, передбачених Кодексом України про надра, в порядку, встановленому Законом України «Про підприємства в Україні» та цим Законом.

Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів. Технічне рішення передбачає видалення (виймання) матеріальних цінностей підприємств, що ліквідуються або консервуються, з гірничих виробок (будівель, споруд) або передачу їх правонаступникам.

Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

Відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 № 939, датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до частини 5 статті 48 Гірничого закону України.

Матеріалами справи, зокрема архівною довідкою ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» від 25.02.2014 року № 01-283 підтверджено, що позивач на момент виходу на пенсію працював на шахті «Розсипнянська-2» в Шахтоуправлінні «Комсомольське» комбінату «Торезантрацит», яке в свою чергу ліквідовано, про що свідчить Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.02.2013 року №52, яким затверджений Акт комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт та заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Розсипнянська № 2», яким роботи з ліквідації шахти «Розсипненська» №2 визнані закінченими у повному обсязі, згідно з проектом ліквідації (а.с.31-33).

Згідно Акту прийому-передачі списку вуглеотримувачів шахти «Розсипнянська №2» від 26.02.2013 року, складеного між Управлінням соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Шахтарською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донвуглереструктурізація», відповідачем прийнято перелік осіб (160 осіб), які мають право на отримання побутового палива згідно ст. 48 Гірничого закону України, до якого включено позивача.

Доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивач має право на отримання пільг на тверде побутове паливо за 2013 рік відповідно до статті 48 Гірничого Закону України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа розглянута з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 30 квітня 2014 року у справі № 247/1651/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, треті особи Державне підприємство «Торезантрацит», Державне підприємство «Донвуглереструктурізація» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

М.І. Старосуд