Постанова № 39596551, 24.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ24 червня 2014 р. Справа № 804/7977/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Задворний О.Ю.

представник відповідача - Товста Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 28.05.2014 року № 0001951501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73 543,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 28.05.2014 року № 001941501 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 809 162,00 грн., в т.ч.: 206 108,00 грн. - основний платіж та 603 054,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- витрати по сплаті судового збору присудити з Державного бюджету України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкова звітність ТОВ «Інбел» була оформлена та подана до відповідача в порядку та строки, які передбачені податковим законодавством, а відтак, будь-які порушення стосовно неподання податкової звітності - відсутні. Крім того, відповідачем були зроблені висновки в акті камеральної перевірки на підставі документів, які не можуть бути доказами порушення ТОВ «Інбел» законодавства. Також, грошові зобов'язання ТОВ «Інбел» за податковими повідомленнями-рішеннями: Форми «В4» від 20.09.2013 року № 000162201, Форми «Р» від 20.09.2013 року № 0002162201, Форми «Р» від 07.11.2013 року № 0002462203, Форми «Р» від 14.04.2014 року № 0001481501 та Форми «В4» від 14.04.2014 року № 0001471501 є неузгодженими у зв'язку з оскарженням їх позивачем в судовому порядку. Таким чином, податкові повідомлення-рішення: Форми «В4» від 28.05.2014 року № 0001951501 та Форми «Р» від 28.05.2014 року № 001941501 підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі повідомлення-рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «-» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано. В порушення п.п. 4.6.7 п.4.6.7 Розділу V Порядку №1492, ТОВ «Інбел» в рядку 21.3 декларації за березень 2014 та з урахуванням акту камеральної перевірки №27/222/35782781 від 28.03.2014р податкової звітності за лютий 2014 року, не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення на підставі повідомлення-рішення «В4». Таким чином, якщо контролюючим органом зменшено суми від'ємного значення з податку на додану вартість шляхом винесення податкових повідомлень - рішень форми «В4», дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили. На підставі вищенаведеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту від 16 травня 2014р. № 51/22/31970823 камеральної перевірки - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» зареєстроване як юридична особа за адресою: 51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Піщанська, буд.1 та перебуває на обліку у Новомосковській ОДПІ і є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 7.05.2011р. №100337298.

Новомосковською ОДПІ було проведено камеральну перевірку з питання визначення правомірності формування залишку відємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №51/222/31970823 від 16.05.2014 року.

На підставі акту перевірки від 16.05.2014 року та в порушення вимог п. 200.4 «а», «б» ст. 200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7. р. V Порядку №1492 винесено податкові повідомлення-рішення №0001941501, №0001951501 від 28.05.2014 року у зв'язку з тим, що ТОВ «Інбел» завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року на суму 73 543,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1 809 162,00 грн. (1 206 108,00 - за основним платежем, 603 054,00 - за штрафними (фінансовими санкціями).

Не погодившись із винесеним рішеннями, ТОВ «Інбел» звернулось до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статею 36 ПК встновлено податковий обов'язок платника податку обчислити та задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає за кожним податком і збором.

Згідно пп.14.1.157. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення -письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп.14.1.7. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, оскільки документи податкової звітності фіксують обчислення податку або суму, що підлягає сплаті до бюджету, застосування системного підходу до аналізу вищезазначених та інших норм податкового законодавства, дає підстави зробити висновок, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення про обов'язок сплатити грошове зобов'язання та податкові повідомлення-рішення про обов'язок внести відповідні зміни до податкової звітності так чи інакше стосуються саме грошових зобов'язань платника податку, оскільки наслідком виконання зобов'язань платника податку по сплаті зазначених у податковому повідомленні-рішенні сум грошового зобов'язання, так і наслідком виконання зобов'язань по внесенню змін до податкової звітності є зміна майнового стану платника податку.

Стаття 56 Податкового кодексу України регулює оскарження будь-яких рішень контролюючого органу.

Відповідно до п.56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК) встановлено, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Податкове законодавство розмежовує поняття оскарження податкових повідомлень-рішень (про обов'язок сплатити грошове зобов'язання або про обов'язок внести відповідні зміни до податкової звітності) та інших рішень контролюючого органу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає і сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно з пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог підпункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 року №1492 - рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, який корегує суму податкового кредиту поточного звітного періоду в сторону його зменшення (рядок 21 декларації), а в подальшому включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацом 5 п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.11.12 р. № 1236 передбачено, що у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сичи.

Вищезазначене підтверджує, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України норму закону, відповідно до якої: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Управлінням податкового аудиту Новомосковської ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інбел» з питання правильності формування та декларування суми залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) в декларації по ПДВ за квітень 2013 року та складено акт № 344/221/31970823 від 30.08.2013 року. За результатами розгляду акту було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ряд 24 декларації та відповідно винесено податкове повідомлення - рішення форми «В 4» від 20.09.2013р. №0001622201 на суму 8318282,0 грн. та донараховано податок на додану вартість за квітень 2013 року на суму 787216,25 грн. і складено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 20.09.2013р. № 0002162201. Рішення направлені на адресу підприємства поштою і згідно повідомлення про вручення отримані 30.10.2013р.

Вищевказані рішення оскаржувались позивачем в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Постановою від 17.12.203р. по справі №804/14773/13-а позов підприємства ТОВ «Інбел» задоволено повністю. Станом момент складання акту Новомосковською ОДПІ подану апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Також, при проведенні позапланової виїзної перевірки відповідачем у відношенні позивача складено акт № 458/222/31970823 від 23.10.2013 року з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень , червень, липень 2013р.

За результатами перевірки донараховано податок на додану вартість на суму 627886,0 грн. та складено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 07.11.2013 року, яке отримано позивачем 12.11.2013р.

Зазначене рішення оскаржується підприємством в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Ухвалою від 24.12.203р. по справі №804/16543/13-а зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі за № 804/13530/13-а.

Таким чином, на момент винесення податкового повідомлення-рішення від №0001941501, №0001951501 від 28.05.2014 року висновки акту позапланової перевірки № 344/221/31970823 не можуть бути доказами порушення ТОВ «Інбел» законодавства оскільки, податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20.09.2013 року № 0001622201 на суму 8 318 282,00 грн., яке прийняте на підставі акту № 344/221/31970823 від 30.08.2013 року, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.09.2013 року № 0002162201 на суму 787 216,25 грн. є неузгодженими.

Крім того, не можуть бути доказом порушення ТОВ «Інбел» законодавства щодо відомостей, які викладені в акті перевірки 28.03.2014 року № 27/222/31970823, оскільки на податкові повідомлення-рішення Форми «Р» від 14.04.2014 року № 0001481501 та Форми «В4» від 14.04.2014 року № 0001471501, які прийняті на підставі вказаного акту, до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була подана відповідна скарга.

На час слухання справи, скарга ТОВ «Інбел» не розглянута. Згідно Рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.04.2014 року вих. № 2497/10/04-36-10-08- 09 про продовження розгляду скарги, термін розгляду скарги ТОВ «Інбел» подовжено до 24.06.2014 року.

Отже, Новомосковська ОДПІ не може керуватись результатами та даними вищевказаних перевірок при встановленні інших правопорушень податкового законодавства ТОВ «Інбел».

Таким чином, до набрання законної сили судовим рішенням у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваних рішень, а отже прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення №0001941501, №0001951501 від 28.05.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення на суму 73 543,00 грн. та про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 809 162,00 грн., в т.ч.: 1 206 108,00 грн. - основний платіж та 603 054,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4872 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., згідно квитанції № k3/4/8 від 04 червня 2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «В4» від 28.05.2014 року № 0001951501 винесене Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73 543,00 грн.

Скасувати Податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 28.05.2014 року № 0001941501 винесене Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 809 162,00 грн., в т.ч.: 1 206 108,00 грн. - основний платіж та 603 054,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел», (код ЄДРПОУ - 31970823) суму судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбел» згідно квитанції № k3/4/8 від 04 червня 2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде викладений 29.06.2014р.

Суддя Е.О. Юрков