Постанова № 39594845, 24.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2050/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль Володимира Миколайовича, управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль Володимира Миколайовича, управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.04.2014 р. № 0332175 в сумі 1700 грн. та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.04.2014 р. № 032175 в сумі 1 700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність наступає за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону, а не за їх відсутність під час перевірки. Зазначив, що інспектор не пересвідчився чи оформлені позивачем всі необхідні документи.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень посилався на те, що в ході перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, інспекторами встановлено відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 19.02.2014 р. № 026799 інспекторами управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області 20.02.2014 р. проведено перевірку транспортного засобу Мерседес Бенц НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, місце проведення перевірки - АДРЕСА_1.

Під час перевірки транспортного засобу встановлено та зафіксовано у акті від 20.02.2014 р. № 030989, що ОСОБА_1 надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: неналежно оформлений договір із замовником транспортних послуг та відсутній документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.

07.04.2014 р. начальником управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову № 032175 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн.

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України від 05.04.2001 р. № 2344-III "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з частиною 4 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Під час перевірки транспортного засобу Мерседес Бенц НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, інспекторами управління встановлено, що ОСОБА_1 надавав послуги нерегулярних перевезень без належно оформленого договору із замовником транспортних послуг та за відсутності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, чим порушив вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Згідно з пунктами 55, 56 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України від 18.02.1997 р. № 176, замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.

Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.

Типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень затверджує Мінінфраструктури.

Відповідно до пункту 61 Правил під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Згідно з пунктом 2 Наказу Міністерство інфраструктури України від 20.06.2012 р. № 331 "Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах" автомобільним перевізникам, крім суб'єктів господарювання, які надають туристичні та екскурсійні послуги власним чи орендованим транспортним засобом, при укладанні договорів про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах в обов'язковому порядку керуватися Типовою формою договору.

Інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів є додатком до договору з перевезення.

Судом встановлено, що договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів не відповідає типовій формі договору, затвердженої Мінінфраструктура, а інформаційний лист № 879 оформлений неналежним чином, зокрема, вказано маршрут: м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8 - м. Дніпропетровськ пров. Калініна, 48 - м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8, проте фактично поїздка здійснювалась за маршрутом: м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8 - м. Дніпропетровськ пр. К. Маркса, 125 - м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8.

Таким чином, позивачем не було оформлено інформаційного листа та не отримано погодження Управління Укртрансінспекції в Полтавській області на здійснену поїздку 20.02.2014 р.

Згідно з пунктом 4.1 Типової форми договору "Розрахунки Замовника з Перевізником за перевезення організованої групи пасажирів та їх багажу здійснюються відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Перевізника".

Отже, законодавством визначено, що при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень оплата послуг з перевезення повинна здійснюватись до надання самої послуги у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок перевізника. При здійсненні перевезення водій повинен мати документ про перерахування коштів до початку здійснення поїздки.

Згідно з пунктом 4.1 договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 20.02.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 (Перевізник) та Замовником, розрахунки між сторонами договору за перевезення пасажирів здійснюються готівкою.

Тобто, договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 20.02.2014 р. оформлений неналежним чином, з порушенням вимог Наказу Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 р. № 331.

При цьому, надана ОСОБА_1 квитанція про оплату послуг не є документом, який підтверджує оплату транспортних послуг у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлений договір із замовником транспортних послуг та відсутній документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів.

В частині 1 статті 60 Закону зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.

Таким чином, начальником управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. правомірно винесено постанову від 07.04.2014 р. № 032175 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. становить 1 218 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1 827 грн.

Згідно квитанцій від 24.04.2014 р. та від 08.05.2014 р. позивачем сплачено 10 % розміру ставки судового збору - 182,70 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв'язку з цим, з ОСОБА_1 до Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Полтавській області Кужіль Володимира Миколайовича, управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001.Призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя А.Б. Головко