Постанова № 39594816, 01.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року № 813/4234/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника прокуратури - Бойко Н.І.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою стягнути штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для застосування фінансових санкцій було самовільне встановлення відповідачем спеціальної конструкції зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування. Оскільки рішення про накладення фінансових санкцій відповідач не оскаржив та у встановлені законом строки не виконав, прокурор звернувся з означеним позовом до суду.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 року.

Відповідно до ст. 16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2, в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», самовільно встановив спеціальні конструкції зовнішньої реклами по АДРЕСА_1.

Департаментом економічної політики Львівської міської ради винесено вимогу № 23/Р-4-3828 від 13.12.2013 року про усунення самовільного розміщення реклами та надано термін на усунення вказаного правопорушення до 23.12.2013 року та відповідно до п.9.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові письмово інформувати про виконання вимоги КП "Адміністративно-технічне управління".

Відповідач не виконав вимогу № 23/Р-4-3828 від 13.12.2013 року, відтак Департамент економічної політики Львівської міської ради направив на ім'я начальника Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-4-80 від 15.01.2014 року про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Закону України "Про рекламу".

Статтею 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України "Про рекламу" щодо захисту прав споживачів реклами у межах своїх повноважень здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Функції державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у Львівській області здійснює Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, яка наділена повноваженнями по застосуванню до порушників законодавства фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про рекламу».

Відповідно до вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

За результатами розгляду подання № 23/Р-4-80 посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол № 0028 від 28.02.2014 р. про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, законодавства про рекламу, а саме пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу».

18.02.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення №0054 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

На виконання вказаних вимог Закону України «про рекламу» Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області листом від 24.01.2014 р. за №0192 повідомлено відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Відповідач на засідання по розгляду справи про порушення ним законодавства про рекламу не з'явився.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена статтею 27 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.

Відповідно до частини 4 цієї статті, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

За наслідками засідання по справі про порушення законодавства про рекламу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол №0027 від 24.01.2014 року та прийнято рішення №0028 від 28.02.2014 р., згідно якого за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. та зобов'язано сплатити штраф у зазначеному розмірі в бюджет м. Львова.

Рішення №0028 від 28.02.2014 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу листом №0654 від 03.03.2014 року.

У відповідності до частини 11 статті 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Вказане рішення та дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області відповідач в адміністративному та судовому порядку не оскаржувала та штрафних санкцій, визначених їй згідно вищевказаного рішення, до бюджету не сплатила.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. на користь Державного бюджету Шевченківського району м. Львова (ЗКПО 38007662, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31115106700007, код платежу 21081100).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 04.07.2014 року.