Рішення № 39594289, 18.06.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-3587/11

Провадження № 2/522/1614/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.

при секретарі - Соболевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та звернення стягнення на предмет застави згідно договору іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки недійсними.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р., а саме просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р. в розмірі 1191979,05 ( один мільйон сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 05 копійок, звернути стягнення на предмет застави згідно Договору іпотеки від 24 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 за P№ 1085, а саме: земельну ділянку площею 0,101 га. ( в тому числі по угіддям: рілля- 0,101га, сіножаті - 0 га, кормові угіддя - 0 га., багаторічні насадження - 0 га.), забудованих земель - 0 га., зазначену на плані меж земельної ділянки літерами «А», «Б», «В», «Г», «Д», розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, з цільовим призначенням під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, з кадастровим номером земельної ділянки - 5122783200:01:002:0952, для погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р. в розмірі 1191979,05 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ПАТ «Кредитпромбанк» посилається на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/32/08-І від 24.04.2008р., у відповідності з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 023 690,00 грн. на строк до 23.04.2032 року, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути ПАТ «Кредитпромбанк» одержаний кредит, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку передбаченому договором.

Проте в порушення прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, відповідач ОСОБА_1 допустила порушення строків погашення заборгованості, а тому вона разом з поручителем - ОСОБА_2 відповідають солідарно перед позивачем, і зокрема повинні відшкодувати банку заборгованість по прострочених відсотках, простроченій частині кредиту, пеню та штраф.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_1 згідно якого просить визнати недійсними кредитний договір № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додатковий договір № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р., укладені між ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, визнати недійсним договір іпотеки від 24.04.2008р., укладений між ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом ОСОБА_3, визнати недійсним договір поруки № 11/32-П/08-І, укладений між ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р.

Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, ОСОБА_2 посилається на те що, він на момент укладання оскаржуваних:- кредитного договору і додаткового договору № 1 до кредитного договору, іпотечного договору, перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, але при цьому не давав згоди своїй дружині на укладання вказаних договорів.

Крім того, посилається на те що з змісту кредитного договору і додаткового договору № 1 до кредитного договору, а також іпотечного договору вбачається що вони могли бути укладеними лише одночасно, у зв'язку з тим, що мають в собі взаємні конкретизовані відомості, про кожен з цих договорів з описом реквізитів вказаних договорів у своїх текстах, що унеможливлює їх укладання з проміжком часу.

У зв'язку з вищезазначеним, враховуючи неможливість укладання вказаних договорів з проміжком часу вважає, що зазначені договори могли бути укладеними виключно під час укладання договору іпотеки від 24.04.2008 року, який в свою чергу міг бути укладений після укладання договору купівлі продажу земельної ділянки, що відбулося в один день, а саме 24.04.2008 року в офісі нотаріуса ОСОБА_3, про те ОСОБА_2 при укладанні вказаних договорів присутнім не був, про існування вказаних правочинів, та про виникнення зобов'язань за ними не знав доти, поки у 2009 році не отримав вимогу Банку про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р.

Крім того, посилається на те що заява до банку на отримання кредиту від імені ОСОБА_2, насправі ним не підписувалась та не подавалась, додані до заяви довідки ТОВ «Пуск» ( ЄДРПОУ 32146488), та ТОВ «Південноукраїнська скляна компанія» ( ЄДРПОУ 32146488) ним також ніколи не отримувались, та до банку не подавалися, у вказаних підприємствах він не працював.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки № 11/32-П/08-І обґрунтовує тим, що на момент укладання цього договору він спрямовував свої наміри не на забезпечення зобов'язань своєї дружини, оскільки не знав про наміри та факт укладання нею кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додаткового кредитного договору № 1 від 24.04.2008р., а спрямовував свої дії на виконання прохання своєї дружини ОСОБА_1, яка просила його допомогти іншій особі, з якої в неї є ділові стосунки в отриманні кредиту, який в подальшому використати з метою здійснення у операції з нерухомим майном, для отримання прибутку. Позивач зазначає що ні коли не підписав би договір поруки, та вимагав би розірвання кредитного договору, якщо позичальником була його дружина, оскільки це дійсно не відповідало його волі та намірам нести зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків.

Будучи введеним в оману, щодо дійсних планів своєї дружини, позивач ОСОБА_2 розумів що порукою за зобов'язаннями ОСОБА_4, він надає згоду лише на розгляд питання кредитним комітетом Банку про можливість виділення кредиту цій особі, проте як остаточне рішення щодо отримання кредиту має бути прийняти позичальником вже після попередньої згоди кредитного комітету Банку, та тільки після цього ОСОБА_2 мав визначитися чи бути реальним поручителем по цьому кредиту, чи не бути, при цьому позивач наполягає що сам договір поруки № 11/32-П/08-І був дійсно ним підписаним, але через де кілька днів після 24.04.2008р. в офісі ВАТ «Кредитпромбанк».

Вважає, що на підставі ч.3. ст..65 Сімейного Кодексу України, ст..203, ч.1 ст..215 ЦК України, кредитний договір № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додатковий договір № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. мають бути визнані недійсними, та крім цього визнання недійсними договору поруки № 11/32-П/08-І, договору іпотеки від 24.04.2008р., укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, посвідченого нотаріусом ОСОБА_3, обумовлені застосуванням правових наслідків встановлених ч.2 ст. 548 ЦК України, відповідно до якої недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.

Представник первісного позивача ПАТ «Кредитпромбанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлено завчасно в установленому законом порядку у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомило про слухання справи за його відсутності до суду заяву не подало, письмових заперечень на зустрічний позов не подало.

Представник ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов, з підстав наведених у ньому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_1 судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена завчасно в установленому законом порядку у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, свою думку щодо позову у будь-якій формі не висловила.

Ухвалою суду від 18 червня 2014 року, первісний позов ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та звернення стягнення на предмет застави згідно договору іпотеки від 24.04.2008р. залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою до суду без поважних причин, та за відсутності заяви про слухання справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, допитавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі заступника керуючого Одеською філією ВАТ «Кредитпромбанк» ( надалі Банк) з роздрібного бізнесу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11/32/08-І (надалі Кредитний договір), предметом якого є процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України, або в іноземних валютах в межах загальної суми, еквівалентної 1 023 690,00 грн. за курсом НБУ на дату укладання кожного Додаткового договору до цього договору, що є його невідємною частиною (надалі - «Додатковий договір»), процедура та умови повернення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування і сплати комісії за надання кредитів, а також взаємні права та зобов'язання Сторін, що виникнуть при наданні Банком кредитів.

Крім того 24 квітня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі заступника керуючого Одеською філією ВАТ «Кредитпромбанк» ( надалі Банк) з роздрібного бізнесу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р., згідно якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 1 023 690,00 грн., що складає еквівалент 202 710, 89 доларів США за офіційним курсом НБУ на купівлю земельної ділянки площею 0,101 га, під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, що розташована на території Крижанівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області.

В свою чергу ОСОБА_1, як позичальник зобов'язалася повернути наданий кредит, зі сплатою процентів у розмірі 18% річних, з кінцевим терміном повернення 23 квітня 2032 року.

Вказаним Додатковим договором № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. Сторони також погодили, графік погашення кредиту, сплату комісії в сумі 10236,90 грн. за надання кредиту, та порядок її сплати, а також внесли зміни у редакцію п. 2.8 Кредитного договору, згідно чого визначили що - «забезпеченням погашення заборгованості за кредитами, що надаватимуться в рамках цього Договору, сплати процентів та пені є іпотека земельної ділянки площею 0,101 га, яка знаходиться за адресою: Крижанівська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область згідно з договором застави/ іпотечним договором № 11/32-3/08-І від 24.04.2008р., поручительство ОСОБА_2 згідно з договором поруки № 11/32-П/08-І від 24.04.2008р.».

Крім того 24.04.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі заступника керуючого Одеською філією ВАТ «Кредитпромбанк» з роздрібного бізнесу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, предметом якого було забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додатковим договором № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р., шляхом передання у іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» як Іпотекодержателю від ОСОБА_1, як Іпотекодавця земельної ділянки площею 0,101 га. (сільськогосподарських угідь -0,101 га ( в тому числі по угіддям: рілля- 0,101га, сіножаті - 0 га, кормові угіддя - 0 га., багаторічні насадження - 0 га.), забудованих земель - 0 га., зазначену на плані меж земельної ділянки літерами «А», «Б», «В», «Г», «Д», розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, з цільовим призначенням під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, з кадастровим номером земельної ділянки - 5122783200:01:002:0952, право набуття у власність у майбутньому на яку за Іпотекодавцем підтверджується договором купівлі продажу, посвідченого нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 24.04.2008 року за реєстровим № 1082, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.04.2008 року за № 2860991.

Укладанню зазначеного договору іпотеки передувало укладання договору купівлі продажу вказаної вище земельної ділянки, що відбулося 24.04.2008 року між ОСОБА_8, як продавцем та ОСОБА_1, як покупцем, та посвідчено приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3

Згідно витягу № 5844961 з Державного реєстру правочинів, реєстрація вказаного договору купівлі продажу земельної ділянки, площею 0,101 га, яка розташована на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер: 5122783200:01:002:0952 відбулася 24.04.2008 року о 12:22, номер правочину 2860991.

До укладання вказаного договору купівлі продажу земельної ділянки ОСОБА_2 24.04.2008р. надав письмову заяву в органи нотаріату про надання згоди його дружині ОСОБА_1 на купівлю вказаної вище земельної ділянки, та укладання договору іпотеки з будь-якою банківською установою, при цьому повідомивши, що купівля зазначеної земельної ділянки відбувається за спільні кошти, відповідає спільному бажанню та укладається в інтересах сім'ї і на умовах, які вони з дружиною попередньо обговорили та вважають вигідними для себе.

Вказану заяву посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9.

Виходячи з предмету та підстав зустрічного позову, доводів ОСОБА_2, враховуючи вимоги ст. 213, 214 ЦПК України, для вирішення справи по суті, суду необхідно було з'ясувати такі питання: - чи укладено оскаржувані кредитний договір і додатковий договір до нього, договір іпотеки, договір поруки за попередньою домовленістю подружжя, чи діяла ОСОБА_1 в інтересах сім'ї, укладаючи кредитний договір і додатковий договір до нього, та договір іпотеки, або у власних інтересах, чи отримано позичальником ОСОБА_1 кошти за кредитним договором і додатковим договором до нього, чи використані кошти за кредитним договором і додатковим договором до нього на потреби сім'ї, або у власних інтересах ОСОБА_1, чи було відомо ОСОБА_2 про укладання його дружиною договорів купівлі продажу земельної ділянки, кредитного договору і додаткового договору до нього, договору іпотеки, чи відповідає його внутрішній волі укладання договору поруки саме за зобов'язаннями за кредитним договором і додатковим договором до нього ОСОБА_1, чи відповідає внутрішній волі та інтересам ОСОБА_2, укладання його дружиною ОСОБА_1 кредитного договору і додаткового договору до нього, договору іпотеки, чи надано ним відповідну письмову згоду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 заявлено суду про те, що ним особисто не заповнювалася і не підписувалася анкета поручителя, та не завірялися копії 1,2,3,10,11 сторінок паспорту, які надані до суду банком, як докази, а також висловлено сумнів щодо отримання грошових його дружиною коштів, та сумнів щодо автентичності підпису його дружини ОСОБА_1, на заяві про отримання кредиту, анкеті позичальника, заяві про видачу готівки, та інших доказах, які надані до справи, а також для перевірки доводів про можливу причетність посадової особи Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_10 до можливого підроблення підписів та рукописних текстів на заяві та анкеті позичальника і поручителя, а також договорів купівлі продажу та іпотеки, заяві про видачу готівки, та враховуючи те що обставини з'ясування яких потребує спеціальних знань дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, суд, керуючись ч. 1 ст. 143 ЦПК України призначив судову почеркознавчу експертизу.

В ході проведення експертного дослідження, на виконання клопотання експерта, ОНДІСЕ О.Д. Добриніної для складання висновку сторонам не одноразово направлено повідомлення про необхідність надання досліджуваного та порівняльного матеріалу, а також зроблено виклик ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10 для відібрання експериментальних зразків почерку та підписів. Крім того судом не одноразово направлялися приватному нотаріусу ОСОБА_3 повідомлення про необхідність надання до суду екземплярів договору від 24.04.2008 року купівлі продажу земельної ділянки, договору іпотеки від 24 квітня 2008 року. Також на виконання клопотання експерта, судом не одноразово направлялися повідомлення ПАТ «Кредитпромбанк» про надання експерту досліджуваних документів та вільних зразки почерків та підписів ОСОБА_10 в оригіналах різних документів.

Строк проведення експертизи неодноразово подовжувався, у зв'язку з недостатністю досліджуваного та порівняльного матеріалу.

С значним запізненням від нотаріуса ОСОБА_3 надійшла відповідь про неможливість надання документів до суду для проведення експертизи, з повідомленням про передачу нотаріальних справ до Одеського міського нотаріального архіву. Від ПАТ «Кредитпромбанк» надійшли витребувані для дослідження документи, про те не надано вільні зразки почерків та підписів ОСОБА_10 в оригіналах різних документів, та не забезпечено її явку для відбору експериментальних зразків. ОСОБА_1 від надання зразків та досліджуваних документів ухилилась, для відбору експериментальних зразків до суду не з'явилась. ОСОБА_2, в повному обсязі виконав вимоги суду, надав до суду зразки, які в нього були, а також з'явився до суду та надав експериментальні зразки підпису та почерку.

У зв'язку з недостатністю досліджуваного та порівняльного матеріалу експертом винесено повідомлення про неможливість надання висновку.

До суду викликалася експерт ОСОБА_11, яка дала пояснення щодо неможливості надання висновку, при цьому висловила думку, щодо умов за яких висновок може бути наданий. Так на думку експерта, висновок може бути наданий за умови отримання крім тих, що є та експериментальних зразків, вільних зразків підписів та почерку, яки можуть знаходитися книгах реєстрації актових записів цивільного стану, та заявах про укладання шлюбу, про обрання спільного прізвища, про розірвання шлюбу, заявах на видачу паспорту громадянина України.

У зв'язку з зазначеним судом витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції відповідні заяви, та книги реєстрації актових записів цивільного стану, а також з Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, та Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області заяви про видачу паспорта громадянина України.

Крім того з Одеського державного нотаріального архіву витребувано екземпляр договору від 24.04.2008 року купівлі продажу земельної ділянки, та договору іпотеки від 24 квітня 2008 року.

Враховуючи, що вирішення справи без отримання експертного висновку є неможливим судом 22 квітня 2013 року повторно призначено судову почеркознавчу експертизу, та на виконання клопотань експерта виконано всі можливі дії з отримання досліджуваних документів вільних, умовно вільних та експериментальних зразків.

Від Одеського державного нотаріального архіву з тривалим запізненням надійшло повідомлення про неможливість надання для дослідження витребуваних судом екземплярів договорів. Від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних зразків. Від ПАТ «Кредитпромбанк» витребуваних зразків не надійшло, повідомлено про звільнення ОСОБА_10 з посади, адресу проживання не повідомлено. Отримати зразки підписів та почерку ОСОБА_10 суду не вдалося. ОСОБА_1 від надання зразків та явки до суду для виконання експериментальних зразків підпису та почерку ухилилася. ОСОБА_2 вимоги суду виконав.

Разом з тим, експертом повідомлено про неможливість надання висновку, у зв'язку з недостатністю досліджуваного та порівняльного матеріалу.

Виходячи з вищезазначеного, та враховуючи що протягом тривалого часу не вдалося отримати достатню кількість досліджуваного та порівняльного матеріалу для проведення експертизи, суд вважає вичерпаним можливість проведення експертизи.

Враховуючи, що ОСОБА_2 було виконано всі необхідні вимоги для проведення експертизи, але проведення експертизи стало неможливим через обставини, за які він не відповідає, суд на підставі ч. 1 ст. 146 ЦПК України визнає факт того, що ним особисто не заповнювалася і не підписувалася анкета поручителя, та не завірялися копії 1,2,3,10,11 сторінок паспорту, які додані до заяви позичальника ОСОБА_1 на ім'я Керуючого ОФ ВАТ «Кредитпромбанк» Єсипова А.І. про надання кредиту в розмірі 1023690,00 грн., які надані до суду ПАТ «Кредитпромбанк», як докази.

Виходячи з показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_13, 24.04.2008 року ОСОБА_2 з ранку і до 18.00 годин провів на території виставкового комплексу, що розташований на території Морського вокзалу м. Одеси, де в той день відбувалася виставка, а вони разом з ОСОБА_14 виконували обов'язки, з технічного забезпечення роботи звукового обладнання виставкового комплексу, а після 18:00 разом до кінця дня провели у кафе.

Також вказані свідки підтвердили факт того, що 24.04.2008 року ОСОБА_2 у першій половині дня відлучався з виставкового комплексу, тобто з території Морського вокзалу м. Одеси, попередивши про це, приблизно протягом 30-40 хвилин.

Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги доводи ОСОБА_2, про те що він не був та не міг бути присутнім на місті вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 під час посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки, договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додатковим договором № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р., шляхом передання земельної у іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» як Іпотекодержателю, оскільки місцем вчинення вказаних нотаріальних дій зазначено Одеську область, Комінтернівського району, село Фонтанка, що знаходиться поза межами м.Одеса, та виходячи з часу, який має бути затрачено на дорогу, та вчинення нотаріальних дій, укладання кредитного договору, додаткового договору до кредитного договору, договору поруки терміну в 30-40 хвилин фізично не достатньо для того щоби ОСОБА_2 міг відлучитися з території Одеського морського вокзалу бути присутнім під час вчинення нотаріальних дій, укладання інших вищезазначених правочинів та повернутися до нього.

Разом з тим суд вважає, що терміну у 30-40 хвилин було достатньо для того, щоби ОСОБА_2 відлучившись з території Одеського морського вокзалу дістався до приватного нотаріуса ОСОБА_9, офіс якого розташований за адресою АДРЕСА_1, підписав заяву в органи нотаріату про надання згоди його дружині на купівлю земельної ділянки, та укладання договору іпотеки, після чого повернувся до Одеського морського вокзалу.

Доводи ОСОБА_2 про те що його дружина ОСОБА_1, у час вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 з посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки та договору іпотеки, фізично не могла бути присутньою у місті їх вчинення судом відхиляються як не доведені.

Виходячи з послідовності дій сторін, які мають породжувати правові наслідки, що є предметом розгляду в цій справі, якщо умовою для укладання кредитного договору є обов'язковість забезпечення зобов'язань позичальника іпотекою, то укладання договору іпотеки передує укладанню кредитного договору.

В свою чергу, виходячи з змісту ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки, якщо іпотекодавцем є фізична особа, може були лише нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності, або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Таким чином, в нашому випадку укладання договору купівлі продажу земельної ділянки має відбутися до укладання договору іпотеки, та лише після досягнення правових наслідків, які обумовлені договором купівлі продажу та договором іпотеки, досягається момент з якого позичальником виконано попередні умови необхідні для укладання кредитного договору, що має забезпечуватися іпотекою.

З наведеного вбачається, що укладання кредитного договору має відбутися після укладання договорів купівлі продажу земельної ділянки та іпотеки.

В тексті договору іпотеки від 24.04.2008р, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, в розділі «терміни та визначення» під майном що є предметом іпотеки зазначено саме земельну ділянку, площею 0,101 га., розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, наданої під будівництво житлового масиву «Хуторок», кадастровий номер: 5122783200:01:002:0952, при цьому також зазначено що набуття у власність Іпотекодавця ( ОСОБА_1.) цієї земельної ділянки у майбутньому підтверджується договором купівлі продажу посвідченого нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 24.04.2008 року за реєстровим № 1082, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.04.2008 року за № 2860991, тобто тим самим договором про який зазначено вище.

Водночас у тексті вищевказаного договору іпотеки в розділі «терміни та визначення» під кредитним договором сторони визначили кредитний договір № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додатковий договір № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. укладені між Іпотекодавцем (ОСОБА_1.) та Іпотекодержателем ( ВАТ «Кредитпромбанк»), тобто оскаржувані договори.

Крім того, пунктом 2.9 кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. сторони досягли згоди, що зобов'язання позичальника мають бути забезпечені іпотекою земельної ділянки, площею 0,101 га., яка знаходиться за адресою: Одеська область Комінтернівський р-н, Крижанівська с/р, згідно іпотечним договором від 24.04.2008 року, тобто має відсилання до вже укладеного договору іпотеки.

Крім того пунктом 11 додаткового договору № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. сторони також внесли зміни до п. 2.8 кредитного договору, згідно чого визначили, що забезпеченням погашення заборгованості за кредитами, що надаватимуться в рамках цього Договору, сплати процентів та пені є іпотека земельної ділянки площею 0,101 га, яка знаходиться за адресою: Крижанівська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область згідно з іпотечним договором від 24.04.2008р., тобто має відсилання до вже укладеного договору іпотеки.

Враховуючи взаємне відсилання у тексті договору іпотеки від 24.04.2008р, кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додаткового договору № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. на реквізити цих вже укладених договорів, суд приходить до висновку, що укладання цих договорів відбулося одночасно в місті здійснення нотаріальних дій приватного нотаріуса Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 а саме в селі Фонтанка, Одеської області, Комінтернівського району, зразу після укладання договору купівлі продажу земельної ділянки, при цьому ОСОБА_2 під час укладання вказаних договорів присутнім не був.

Суд також вважає, що отримання попередньо нотаріально посвідченої заяви від ОСОБА_2 на купівлю продаж земельної ділянки його дружиною, яку посвідченно іншим нотаріусом в той самий день пов'язано саме з тим, що існували обставини які унеможливлювали присутність ОСОБА_2 у приватного нотаріуса ОСОБА_3, під час укладання вище названих правочинів.

Виходячи з порядку здійснення касових операцій, банк мав можливість видати готівкою гроші за кредитним договором лише у місті здійснення касових операцій, тобто в приміщенні банку, та лише після отримання підпису позичальника на квитанції про видачу готівки, що є обов'язковим документом, яким підтверджується видача та отримання коштів від позикодавця позичальнику.

В матеріалах справи є заява від 24.04.2008 року на видачу готівки ОСОБА_1, в сумі 1023690,00 грн. з відміткою Одеської філії ВАТ «Кредит промбанк» № 19 МФО 388487, та містить підписи від імені посадових осіб банку, та позичальника ОСОБА_1

Враховуючи відсутність під час розгляду справи заперечень позичальника ОСОБА_1, про отримання нею вказаних коштів, та виходячи з неможливості отримання висновку експерта про автентичність підпису на цій заяві ОСОБА_1, суд виходить з того що отримання вказаних коштів підтверджено цією заявою, оскільки інших доказів, що спростовують вказаний факт у справі немає.

Суд також вважає, що за відсутності заперечень ОСОБА_1, та відсутності у справі інших доказів, а також виходячи з неможливості отримання висновку експерта щодо автентичності підписів ОСОБА_1 у кредитному договорі № 11/32/08-І від 24.04.2008р., додатковому договорі № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р., договорі іпотеки від 24.04.2008 року, договорі купівлі продажу земельної ділянки від 24.04.2008 року, вказані договори є укладеними.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає що обставин, які передбачені вимогами закону та свідчать про те що оскаржувані договори слід вважати неукладеними відсутні.

Разом з тим, суд також дійшов висновку що кошти в розмірі 1023690,00 грн. отримані ОСОБА_1, на підставі кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. вже після укладання договору купівлі продажу зазначеної вище земельної ділянки, та не могли бути використані на купівлю земельної ділянки, оскільки в п. 2.3. вказаного договору вказано, що Продавець одержав від Покупця належні Продавцю кошти в розмірі, вказаному в п. 2.1 цього Договору, повністю до підписання цього Договору, а як вже встановлено вище отримання кредитних коштів з каси банку можливе лише після укладання кредитного договору, та поза місця посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки.

Крім того, виходячи з змісту заяви ОСОБА_2 в органи нотаріату про надання згоди його дружині на купівлю вказаної вище земельної ділянки, вбачається що ним надано право їй розпорядитися їх спільними коштами, для цілей цієї покупки, тобто коштами, які на момент надання цієї згоди були наявними у подружжя, а не коштами, які має подружжя отримати у майбутньому на умовах кредиту.

Окрім того, вказаною вище заявою ОСОБА_2, хоча і наділив свою дружину правом укладання договору іпотеки відносно цієї земельної ділянки з будь якою банківською установою, про те не наділив її правом укладати договір іпотеки на будь яких умовах, та на забезпечення зобов'язань будь якої особи, що в дійсності не наділило ОСОБА_1 правом на укладання договору іпотеки.

Крім того, момент виникнення права укладання договору іпотеки відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», пов'язаний виключно з моментом набуття права власності, або іншого речового права, відповідно до якого нерухоме майно стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, отже надання згоди на укладання іпотеки відносно майна, на яке ще не отримано відповідні речові права є таким що не породжує правових наслідків.

У зв'язку з зазначеним, суд виходить з того, ненадання згоди співвласника нерухомого майна на укладання відносно цього майна договору іпотеки є самостійною підставою для визнання договору іпотеки недійсним, про те суд відмовляє ОСОБА_2 у позовних вимогах в цій частині, оскільки підставою для визнання договору іпотеки недійсним у зустрічному позові зазначено, як застосування правових наслідків встановлених ч.2 ст. 548 ЦК України, відповідно до якої недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, про те як суд не вбачає підстав і для задоволення позовних вимог в частині визнання кредитного договору та додаткового договору до кредитного договору недійсними, що не позбавляє права ОСОБА_2 звернутися до суду окремо на вищевказаних підставах.

В частині зустрічного позову про визнання кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. та додаткового договору № 1 до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008р. укладених між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, суд відмовляє виходячи з наступного.

Виходячи з правових рекомендацій викладених у п.25 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з такого. Положення статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Разом з тим виходячи з правових висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за перше півріччя 2013р. в розділі спори, що виникають із сімейних правовідносин зазначено, що відповідно до ст. 65 СК України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використане на задоволення потреб сім'ї (ст. 65 СК України).

Договір, укладений одним із подружжя, за яким майно використане не на потреби сім'ї, а на інші потреби, не створює обов'язків для іншого з подружжя (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 червня 2013 р. у справі № 6-55цс13).

Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Під майном ч. 1 ст. 190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, слід врахувати, що один з подружжя, як позичальник за договором кредитування (ч. 1 ст. 1054 ЦК) може отримати грошові кошти, як на власні потреби, що не є правом сумісної власності подружжя, та відповідно не створює для іншого з подружжя ні прав не обов'язків, так і в певних випадках отримати кошти не на особисті потреби а в інтересах сім'ї, що відповідно створює для іншого з подружжя як майнові права так і майнові обов'язки.

Під майновими обов'язками слід розуміти необхідність повернення кредиту та виплати відсотків, інші обов'язки майнового характеру передбачені кредитним договором.

З огляду на зазначене, враховуючи що предметом кредитного договору є не тільки отримання коштів, а і їх повернення з виплатою певних відсотків, виходячи з правових висновків ВСУ, у разі отримання кредиту для цілей, які виходять з інтересів сім'ї, та відповідно створюють майнові обов'язки для обох з подружжя, одержання письмової згоди на укладання такого договору є обов'язковим в порядку ч. 3 ст. 65 СК України.

Виходячи з правових обґрунтувань та пояснень наведених у зустрічному позові вбачається, що ОСОБА_2, взагалі не знав про отримання його дружиною кредитних коштів, не давав на це згоди, та не мав відношення до використання цих грошей, отже отримані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти, використані нею особисто на інші цілі які не пов'язані з інтересами сім'ї, що відповідно не створює для іншого з подружжя не майнових прав не майнових обов'язків.

Отже укладанням вказаних кредитного та додаткового до нього договорів від 24.04.2008 року не порушено право ОСОБА_2 на розпорядження своїм майном, та не створило для нього майнових обов'язків, від так не порушене право з підстав не додержання вимог ч.3 ст..65 Сімейного Кодексу України, захисту не підлягає.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Беззаперечною умовою укладання правочину, є вільне волевиявлення учасника правочину, яке повністю відповідає його внутрішній волі. По суті правочином є досягнення вільного, основаного на внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, у тій формі яку передбачено законом, з додержанням інших вимог встановлених законодавством.

Проте, укладаючи договір поруки № 11/32-П/08-І ОСОБА_2 не був обізнаний з умовами кредитного договору та додаткового договору до нього, укладених 24.04.2008 року між його дружиною ОСОБА_15 та ВАТ «Кредитпромбанк», це випливає з того, як встановлено судом, ОСОБА_2 не був присутнім під час укладання вказаних договорів, а також договору купівлі продажу земельної ділянки і договору іпотеки, а інших доказів, відповідно до яких можливо встановити його обізнаність з намірами укласти кредитний договір, або факт укладання кредитного договору саме за участю його дружини ОСОБА_1, як позичальника до суду не надано.

Відповідно до п.1.1 договору поруки № 11/32-П/08-І, підписаного ОСОБА_2, як поручителем вказаний договір укладено на виконання зобов'язань ОСОБА_4, за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008 року, тобто іншої ніж ОСОБА_1, особи.

Крім того, п.1.1 вказаного договору поруки, забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008 року, відомості про додатковий договір відсутні.

Слід також прийняти до уваги, що відповідно до п. 2.9 кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк» зобов'язання позичальника забезпечувалися виключно договором іпотеки.

Суд також звертає увагу, що пункт 11 додаткового договору № 1 до кредитного договору містить надпис про поручительство ОСОБА_2 згідно з договором поруки № 11/32-П/08-І від 24.04.2008р., проте з застереженням, яке викладено з низу основного тексту договору, що вказаний пункт включається до тексту додаткового договору у разі зміни предмету застави/ іпотеки або доповнення іншим забезпеченням, тобто є таким що починає діяти за умови настання певної події.

Отже виходячи з наведеного, ОСОБА_2 на момент укладання вказаного договору поруки не був та не міг бути обізнаним з всіма суттєвими умовами кредитного договору, та в першу чергу з відомостями про особу божника, а також умовами виконання та забезпечення зобов'язань, що унеможливлює свідоме та вільне волевиявлення учасника правочину, направлене на досягнення конкретних правових наслідків.

З доводів ОСОБА_16 вбачається що він ніколи б не підписав договору поруки, та вимагав би розірвання кредитного договору, якщо позичальником була його дружина, якій він не давав дозволу на отримання кредиту та не мав намірів нести зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, при цьому зазначає що підписав договір поруки виключно на прохання своєї дружини, розуміючи що це є необхідною передумовою для розгляду кредитним комітетом питання про надання іншій ніж його дружина особі кредиту.

З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно підписав договір поруки, знаходячись у відділені банку у присутності свідка, про те вказана подія відбулась не 24.04.2008 року а в інший день після цієї дати.

В сукупності досліджених судом доказів по справі, суд вважає що укладання ОСОБА_2 договору поруки № 11/32-П/08-І, як такого яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008 року та додатковим договором № від 24.04.2008р. до кредитного договору № 11/32/08-І від 24.04.2008 року відбулося поза його дійсної волі, та не відповідає вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст..215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поруки № 11/32-П/08-І підлягають задоволенню.

Суд, на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати позивача складаються з 1700,00 грн. державного мита, 120,00 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення та 2814,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Куруючись ст. 3-4, 10-11, 15, 60, 109, 118-120, 208-210, 212 -215, 218, ЦПК України, ст. 190, 203, 215 ЦК України, ст.61, 65 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_1 про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки № 11/32-П/08-І, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2, яким забезпечено зобов'язання за кредитним договором № 11/32/08-І від 24.04.2008р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 772,33 грн. ( 283,33 грн. держ. мита та 20 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення, 469,00 грн. витрат на проведення судової експертизи).

Стягнути з ПАТ «Кредитпромбанк», в особі Одеської філії ПАТ на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 772,33 грн. ( 283,33 грн. держ. мита та 20 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення, 469,00 грн. витрат на проведення судової експертизи).

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

18.06.2014