Вирок № 39593470, 27.06.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.06.2014

Справа № 320/6026/14-к

Провадження №1-кп/320/347/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Васильцова О. В.,

при секретарі судового засідання - Назаренко І. М.,

за участю - прокурора Нагорного В.А.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12014080140002524 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сосна, Боровського району Кустанайської області Російської Федерації, громадянина України, розлученому, з середньою освітою, не працюючого, раніш не судимому;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2014 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, на території комунальної установи «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради, за адресою м.Мелітополь. вулиця Чкалова,1-В, зайшов через незачинені ворота до автомобільного боксу, де частково демонтував стіну та проник до сусіднього гаражу, звідки таємно викрав належне цій установі лічильник «НІК 2303 АРК-1» вартістю 998 гривень; трансформатори струму «Т-0,66 300/5» у кількості 2 штук вартістю 324 гривні за один на суму 648 гривень; кабель для зварювального апарату довжиною 20 метрів вартістю 5 гривень за один метр на загальну суму 100 гривень; кабель приєднувальний розміром 2х2,5 мм довжиною 60 метрів вартістю 1,50 гривень за 1 метр на суму 90 гривень, чим заподіяв комунальній установі «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради майнову шкоду на загальну суму 1836,00 гривень.

Ці дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за частиною третьою ст..185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням до сховища.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що протягом деякого часу він ночував у одному з автомобільних боксів на території протитуберкульозного диспансеру. Оскільки у нього не було продуктів харчування, він вирішив викрасти з іншого боксу майно, яке можна було б продати. Для цього, 11 травня 2014 року, вночі, він розібрав частину цегляної стіни у боксі, суміжному з боксом, у якому він ночував, та через цей отвір викрав два кабелі, два трансформатори та лічильник струму, які наступного дня на центральному ринку продав раніш невідомому йому чоловіку за 150 гривень. Кошти він витратив на продукти харчування. Через декілька днів він на ринку знов зустрів цього ж чоловіка та попросив повернути продані речи. Цей чоловік повернув йому лише електричний кабель довжиною 20 метрів, який він повернув «Мелітопольському протитуберкульозному диспансеру».

Допитаний у судовому засідання у якості цивільного позивача ОСОБА_1 показав, що він працює провідним інженером комунальної установи «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради. Вранці 11 травня 2014 року він побачив, що в одному боксі на території установи, частково розібрана цегляна стін та викрадені лічильник «НІК 2303 АРК-1» вартістю 998 гривень; трансформатори струму «Т-0,66 300/5» у кількості 2 штук вартістю 324 гривні за один на суму 648 гривень; кабель для зварювального апарату довжиною 20 метрів вартістю 5 гривень за один метр на загальну суму 100 гривень; кабель приєднувальний розміром 2х2,5 мм довжиною 60 метрів вартістю 1,50 гривень за 1 метр на суму 90 гривень. Установі спричинена майнова шкода в розмірі 1836 гривень. Через деякий час ОСОБА_2 повернув йому електричний кабель довжиною 20 метрів, тому він просить задовольнити цивільний позов частково, на суму 1736 гривень.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювались і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом роз'яснено обвинуваченому, що у випадку дослідження доказів у вказаному обсягу, він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, частково відшкодував спричинену шкоду, характеризується за місцем проживання задовільно.

Речові докази - електричний кабель, повернутий комунальній установі «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов комунальної установи «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради на суму 1736 гривень підтриманий представником цивільного позивача в судовому засіданні, підлягає задоволенню, оскільки він підтверджується наданими суду матеріалами та визнаний обвинуваченим ОСОБА_2.

Керуючись ст. 349 ч.3, ст.374, ст.375 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 06 місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік шість місяців

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обов'язок:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

Речові докази - кабель довжиною 20 метрів для зварювального апарату вартістю 100 гривень який зберігається в комунальній установі «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради залишити в цій установі

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - особисте зобов'язання, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунальної установи «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради (м.Мелітополь. вулиця Чкалова,1-В код ЄДРПОУ 05498950, розрахунковий рахунок 35422201022530 МФО 813015 банк ГУДКСУ в Запорізькій області) майнову шкоду в сумі 1736 (тисяча сімсот тридцять шість) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: