Вирок № 39592796, 03.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7320/14-к

Провадження № 1-кп/520/375/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Федулеєвої Ю.О.

при секретарі Шерстюк С.М.

за участю прокурора Бондаренко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Акапа-Келасурі, Сухумського району, Абхазія, грека, громадянина України, з середньою освітою, холостого, на утримані неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не засудженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2014 року біля 16 години 40 хвилин водій ОСОБА_1 допустив грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме п. п. 2.1 «ґ»; 2.3. «б»; 10.1; 10.2 Правил дорожнього руху (введені в дію 01.01.2002 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року), що зобов'язують водія:

п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

п/п ґ) чинний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (крім водіїв транспортних засобів Збройних Сил) у разі укладення такого договору.

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

п.10.2. «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає»;

п. 34.1 «Горизонтальна розмітка.

Горизонтальна розмітка має наступні значення

1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху».

Порушення виразилося в тому, що водій ОСОБА_1, не маючи при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, керуючи технічно справним автомобілем «Форд», д/н «НОМЕР_1», рухаючись по

міжквартальному проїзду зі сторони вул. Ак. Корольова в напрямку Люстдорфської дороги в м. Одесі, уважним не був, за дорожньою обстановкою не слідкував та виїхав на Люстдорфську дорогу маючи намір виконати маневр лівого повороту та перетнути подвійну суцільну дорожню розмітку 1.3 ПДР. В цей же час по Люстдорфській дорозі зі сторони вул. Костанді в напрямку пр. Ак. Глушко рухався мотоцикл «Хонда», д/н «НОМЕР_2», під керуванням водія ОСОБА_3, який при появі виїжджаючого з між квартального проїзду автомобіля «Форд», д/н «НОМЕР_1», застосував екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалося.

Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 2420 від 04.06.2014 року, водій автомобіля «Ford Torneo Connect», д/н НОМЕР_1, належним виконанням вимог дорожньої розмітки 1.3 ПЖР та вимог пункту 10.1 ПДР мав технічну можливість уникнути зіткнення. Водій мотоцикла Honda VFR 800, д/н НОМЕР_2, належним виконанням вимог пунктів 12.4 і 12.3 ПДР не мав технічної можливості уникнути пригоди. В умовах пригоди фактичні дії водія автомобіля «Ford Torneo Connect», д/н НОМЕР_1, які не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.3 та пункту 10.3 ПДР знаходяться в причинному зв'язку з фактом ДТП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому шиловидного відростка променевої кістки лівого передпліччя з тильним зміщенням кісткового фрагмента і вивихом кисті, саден лобної області, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 967 від 29.04.2014 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що раніше не скоював порушень правил дорожнього руху, 22.04.2014 року керуючи справним автомобілем, був неуважним, внаслідок чого і скоїв ДТП, у скоєному щиро кається, просить його суворо не карати. Щодо цивільного позову прокурора на користь держави в особі Комунальної установи «Міської Клінічної Лікарні № 1 на суму 6000 гривен, з позовом не погодився, пояснивши, що він сплачував всі медичні витрати потерпілого, та сплатив його лікування.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду заяву з проханням проводити розгляд кримінального провадження без його участі, ні яких претензій матеріального та морального характеру він до обвинуваченого не має. Про що також він надав слідчому нотаріально завірену заяву.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, вважаючи недоцільним подальше дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким неоспорюються.

Аналіз досліджених судом доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності достатніми для постановлення вироку, дозволяє суду дійти висновку про те, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ст. 286 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєного, обставини справи, особу обвинуваченого та його відношення до скоєнного, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченому.

ОСОБА_1 скоїв не навмисне кримінальне правопорушення, невиликої тяжкості, раніше не судимий, виключно позитивно характеризується.

Обставинами, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає, повне визнання своєї провини, щире розкаяння у вчинені злочину, знаходження на утримані неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, а також добровільне відшкодування збитків.

Обставин, які обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи в сукупності всі обставини вчиненного кримінального правопорушення, обставини що пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, а також попередження з його боку скоєння нових злочинів, має бути призначене покарання в межах санкції статті у вигляді штрафу.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що обвинувачений скоїв злочин саме такий який відноситься до злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту, але при цьому суд враховує те, що раніше він не скоював ні кримінальних ні адміністративних правопорушень зв'язаних з керуванням транспортними засобами, є пенсіонером, а також і те, що він розкаявся, та відшкодував всі збитки потерпілому, тим самим враховуючи викладене, суд вирішує не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання позбавлення прав керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міської Клінічної Лікарні № 1 м. Одеса, на суму 6000 гривен, які начебто були затрачені бюджетною установою на лікування потерпілого ОСОБА_3, суд вважає за необхідним залишити його без розгляду, у зв'язку з тим, що як обвинувачений так і потерпілий заявляли, що обвинувачений повністю відшкодовував всі збитки на лікування, сплачував за медичні ліки та інші послуги, цивільний позов з долученим рахунком не містить підтвердження того, що гроші 6000 гривен були витрачені на лікування потерпілого, а також не вказано саме на яке лікування, чи на які ліки, тому суд вважає за необхідним позов залишити без розгляду, розїяснивши прокурору право звертатися з позовом в цивільному порядку.

Судові витрати по справі згідно до ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 349, 370 -374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривен, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз, а саме:

автотехнічну експертизу мотоцикла «Honda» вартістю 492.00 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);

- автотехнічну експертизу автомобіля «Ford» вартістю 295.20 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);

- транспортно-трасологічну експертизу, вартістю 295.20 гривень та 615.00 гривен (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);

- автотехнічну експертизу з обставин ДТП вартістю 492, 00 гривень (виконавець: Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, код ЄРДПОУ: 02883110, р/р в ГУДКСУ в Одеській області: 31256272210989, МФО: 828011);

Загальна сума витрат на залучення експертів складає 2 189, 40 гривень і підлягає стягненню з обвинуваченого.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області, через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Федулеєва Ю. О.