Ухвала суду № 39591874, 02.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/14083/13 02.07.14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз»

про зміну способу виконання рішення

За позовом (стягувач) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз»

до (боржник) Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

про стягнення грошових коштів

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від стягувача: Святогор О.А.

від боржника: Алексанян А.Х.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення грошових коштів за договором про надання юридичних послуг № 1 від 11.01.2013 р. в розмірі 180 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг № 1 від 11.01.2013 р., зокрема, в повному обсязі не сплатив грошових коштів за надані йому позивачем, як юридичною фірмою, послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" грошові кошти: основного боргу - 180 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 3 600,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. у справі № 910/14083/13 залишено без змін.

На виконання рішення від 10.12.2013 р. Господарським судом міста Києва видано наказ від 01.04.2014 р. у справі № 910/14083/13.

17.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» подало заяву про зміну способу виконання рішення, в якій просить суд змінити порядок виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. по справі № 910/14083/13 шляхом переведення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олді» у сумі 183 600, 00 перед Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» за договором найму № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» посилається наявність зобов'язальних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олді» та Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», що виникли з найму № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р., за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Олді» зобов'язане сплачувати на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» щомісячно грошові кошти у сумі 487 596, 00 грн.

Вищенаведене, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», свідчить про можливість переведення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олді» за договором № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р. перед Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» та змінити порядок викоання рішення у даній справі в поряду ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно резолюції Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Коткова О.В. справу № 910/14083/13 передано судді Пригуновій А.Б. для розгляду вищевказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2014 р. заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.07.2014 р. за участю повноважних представників сторін.

01.07.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» подало письмові пояснення, у яких зазначає, що норми чинного законодавства України не виключають можливість покладення обов'язку виконання зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» його боржником, що, зокрема, передбачено нормами ст.ст. 512, 520, 528 Цивільного кодексу України.

У даному судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» підтримав подану ним заяву.

Представник Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» в усному порядку заперечив проти поданої заяви та надав суду копію додаткової угоди № 3 від 29.10.2013 р. про розірвання договору найму № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р.

Крім того, представник Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» заявив усне клопотання про відкладення розгляду заяви.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє у його задоволені.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.3. постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Тобто, чинне законодавство України підставою зміни способу виконання рішення суду визначає наявність обставин, що унеможливлюють його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» не надано суду доказів неможливості виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, звертаючись до Господарського суду міста Києва із заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, заявник фактично просить здійснити заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. у справі № 910/14083/13 та здійснити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олді» заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» за договором № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз».

З приводу наведеного, суд відзначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Порядок та підстави заміни учасника судового процесу визначені також ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до положень п. 1.4. постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарським процесуальним кодексом України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку зі заміною кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Між тим, суд звертає увагу, що вищенаведені норми регулюють особисті майнові відносини учасників цивільних правовідносин, що носять зобов'язальний характер та виникають з підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України.

При цьому, процесуальними нормами до компетенції суду не віднесено здійснення заміни сторони у цивільних правовідносинах, які відповідно до норм матеріального права ґрунтується на вільному волевиявленні сторін.

Таким чином, у даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олді» грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз», присуджених до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» рішенням Господарського суду міста Києва 10.12.2013 р. у справі № 910/14083/13.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що договір № ДО-85/Б-2011 від 01.12.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олді» та Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» розірвано відповідно до додаткової угоди № 3 від 29.10.2013 р., що свідчить про припинення зобов'язань сторін договору відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, виходячи із наведених заявником обставин та наданих доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» у задоволені заяви про зміну порядку виконання рішенням Господарського суду міста Києва 10.12.2013 р. у справі № 910/14083/13.

Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Пригунова А.Б.