Ухвала суду № 39589469, 23.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4501/2013-ц Головуючий у І інстанції Пухно О.М.Провадження № 22-ц/780/1008/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 18 23.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 26 вересня 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбанк", правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2621/0907/71-123. Відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 77000 доларів США, який він зобов'язувався повернути до 25 червня 2025 року, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

26 вересня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 2621/0907/71-123 від 25 вересня 2007 року між АКБ

«ТАС - Комерцбанк", правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 2621/0907/71-123-Z-1, за яким банку передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,60 кв.м., житловою площею 30,40 кв.м., що належить ОСОБА_1 на

праві власності.

Станом на 01 червня 2013 рік ОСОБА_1 прострочено виконання зобов'язань щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за користування ним, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість: 74805 доларів США, що за курсом НВУ на дату розрахунку складає 597916 грн. 37 коп. заборгованість за кредитом; 43069 доларів США 04 центи, що за офіційним курсом НВУ на дату розрахунку складає 344250 грн. 84 коп. -заборгованість по відсоткам, 40859 доларів США 88 центів, що за офіційним курсом НБУ и дату розрахунку складає 326593 грн. 02 коп. - пеня.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,60 кв.м., житловою площею 30,40 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2621/0907/71-123.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ТОВ «Кредитні ініціативи» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначило, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,

підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 вересня 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбапк", правонаступником якого с ПАТ «Сведбанк», було укладено кредитний договір № 2621/0907/71-123. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 77 000 доларів США, який він зобов'язувався повернути до 25 червня 2025 року, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

26 вересня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 2621/0907/71-123 від 25 вересня 2007 року між АКБ «ТАС - Комерцбапк" правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір №2621/0907/71-123-2-Z-1, за яким банку передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,60 кв.м. житловою площею 30,40 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі укладеного з відповідачем. Крім того, 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, згідно якого до ТОВ «Кредитні ініціативи» (позивача) переходить право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі укладеного з відповідачем.

У відповідності до ст. І054ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується віддати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (п.1 ст. 546 ЦКУ). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( п.1, ст. 574 ЦКУ).

Згідно ч.1, ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 29 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 4381 від 12 липня 2011 року, де стягувачем є ПАТ «Сведбанк», а боржником ОСОБА_1, за яким за рахунок коштів, отриманих від реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 передбачено задоволення вимоги ПАТ «Сведбанк» на суму 101 4324,80 доларів США та 18437,20 грн.

З наведеного вбачається, що ПАТ «Сведбанк» використав своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за тим же договором позики та іпотечним договором, на яких ґрунтується даний позов.

У матеріалах справи є два договори факторингу, що укладені між АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а також між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», однак відсутні документи, що підтверджують факт переходу права вимоги від АКБ «ТАС - Комерцбанк» до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Так, згідно з п. 2.3 Договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» перехід від банку до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після сплати фактором ціни продажу у повному обсязі, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

Однак, надані позивачем документи не дають можливості встановити факт оплати зазначеної вище ціни продажу і відповідно факт здійснення переуступки прав новому кредитору.

Також згідно п 2.6 вказаного договору, наступне відступлення фактором прав вимоги заборгованості до боржників будь-яким третім особам допускається виключно за умови отримання фактором попереднього письмового дозволу Спостережної Ради Банку. З дня отримання Банком запиту фактора, щодо зазначеного дозволу, Банк надає попередній письмовий дозвіл або письмову відмову в наданні дозволу протягом (трьох) місяців, при цьому Банком приймається до уваги наступне:

П.2.6.2. договору факторингу від 28 листопада 2012 року:наявність у особи, що має намір придбати право вимоги необхідних обов'язкових дозволів згідно вимог чинного законодавства України.

Пункт 2.6.5. договору факторингу містить умови, за яких надання письмового дозволу Спостережної Ради Банку не є обов'язковим, але такі умови не мали місце в даному випадку.

ТОВ «Кредитні ініціативи» всупереч умовам договору факторингу, не отримало передбачений п.2.6 цього договору письмовий дозвіл. Більше того, всупереч п. 2.6.2. даного договору позивач не мав і не має необхідних обов'язкових дозволів згідно вимог чинного законодавства України.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують правонаступництво і наявність права вимоги за кредитним договором у ТОВ «Кредитні ініціативи».

В матеріалах справи також відсутні документи, які б підтверджували відступлення права вимоги АКБ «ТАС Комерцбанк» на користь інших осіб.

Два договори факторингу, які додано позивачем до позовної заяви передбачають права вимоги лише за кредитними договорами.

З аналізу умов зазначених договорів виплаває, що права вимоги за договорами іпотеки не передавались, тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про відмову ТОВ «Кредитні ініціативи» в задоволенні позовних вимог, тому, апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» необхідно відхилити, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: