Рішення № 39587991, 01.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 925/1070/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Штих Ю.І. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Канівського району електричних мереж, м. Канів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 6280 грн. 14 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Канівського району електричних мереж звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №964 від 21.08.2013 в розмірі 5837 грн. 73 коп., 228 грн. 95 коп. втрат від інфляції, 32 грн. 06 коп. трьох відсотків річних, 181 грн. 40 коп. пені, а також 1827 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації, його представник без поважних причин в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

21 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» від імені якого діє структурний підрозділ Канівського району електричних мереж (постачальник за договором, позивач по справі), що здійснює діяльність на підставі ліцензії постачання електричної енергії за регульованим тарифом АГ №578507 від 09.09.2011, а також ліцензії з передачі електричної енергії АГ №578508 від 09.09.2011, в особі в.о. директора Ярошинського Олега Володимировича, що діє на підставі Положення про РЕМ (УЕМ) та довіреності №2948/09 від 20.05.2013 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач за договором, відповідач по справі) було укладено договір №964 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Відповідно до п.2.2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору.

Згідно з п.2.3.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до додатку №3 до договору «Порядок розрахунків» розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії та інші платежі вважається період часу з 15 числа попереднього місяця до також числа розрахункового місяця.

Споживач протягом перших п'яти днів поточного календарного місяця здійснює, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків, повну попередню оплату вартості договірної величини споживання електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу» одним платежем за діючими тарифами.

Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі виставлених постачальником рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ на протязі п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію складає 5837,73 грн., що утворилася з березня 2014 року (рахунок планового платежу, рахунок-фактура, розрахунок суми боргу, акт про використану електричну енергію, акт звірки розрахунків за надані послуги постачання електричної енергії).

Відповідно до ст.ст. 193, 202 ГК України та ч.1 ст.509, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором постачання електричної енергії, а саме не перерахував позивачу кошти на його розрахунковий рахунок.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з п. 4.2.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 181 грн. 40 коп. за період з 27.03.2014 по 23.05.2014.

Пеня позивачем нарахована в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування. Позов в цій частині позовних вимог підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання з причин відсутності необхідних коштів.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем за період з 27.03.2014 по 23.05.2014 нараховані 32 грн. 06 коп. три проценти річних та за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 - 228 грн. 95 коп. інфляційних нарахувань, які той просить стягнути у судовому порядку.

Розрахунки трьох процентів річних та інфляційних нарахувань позивачем вчиненні вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827грн. 00 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Канівського району електричних мереж (вул. Леніна, 178, м. Канів, Черкаська область, ідентифікаційний код 25204620, р/р 26030650181481 у філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507, ІПН 228007323019 С№ 32121400): 5837 грн. 73 коп. боргу, 228 грн. 95 коп. втрат від інфляції, 32 грн. 06 коп. трьох відсотків річних, 181 грн. 40 коп. пені та 1827грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04 липня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз