Постанова № 39586224, 02.07.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 902/416/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г.

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача - Мар'євич К.М.;

відповідача - Крокус І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" на рішення господарського суду Вінницької області від 13.05.14 р. у справі № 902/416/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання"

до Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал"

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" звернулося до суду з позом до державного підприємства "Вінницький завод "Кристал" про визнання договору укладеним /а.с. 2-10/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 року у справі № 902/416/14 (суддя Білоус В.В.) в позові ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" до ДП "Вінницький завод "Кристал" про визнання укладеним договору про наданняпослуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в редакції в проекті договору, вказаній в позовній заяві від 04.04.2014 року відмовлено.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1218 грн. покладено на позивача - ТзОВ "Житлово - Експлуатаційне Об"єднання" /а.с. 117-127/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- згідно постанови Верховного суду України від 10.10.2012 року по справі № 6-110цс12, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язковим, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору, в такому разі, суперечить вимогам част.3 ст.6, ст.ст.627, 630 ЦК України та ст.ст.19, 20 закону України «Про житлово-комунальні послуги»;

- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що проект договору не містить таких істотних умов, як тарифу і його складових на кожну з послуг, періодичності та строків надання послуг, оскільки вказана у проекті вартість послуг визначена на підставі і в межах тарифу, встановленого рішенням виконкому Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2014 року, яке є чинним та не оскарженим;

- суд не витребував та не оглянув оригінал комісійного акту від 14.01.2014 року.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні, просить рішення господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 року у справі № 902/416/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /а.с.133-138/.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.148-153/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року у справі № 902/416/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.06.2014 року /а.с.132/.

25.06.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2014 року в зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

02.07.2014 року в судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінал комісійного акту від 14.01.2014 року; копію долучено до матеріалів справи.

02.07.2014 року в судовому засіданні сторони повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про право власності на приміщення, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 28.07.2006 року № 1734, об'єкт, який розташований в м.Вінниці по вул.Пирогова, 112, належить державі в особі Міністерства промислової політики України, що знаходиться у господарському віданні Державного підприємства "Вінницький завод "Кристал", на праві державної власності, яке у цілому складається з приміщень: - літери "А" - підвал - пр.№ 77:№ 1 - № 11-333, 2 кв.м; І поверх - пр.№ 78:№ 3 - № 28-277, 8 кв.м. Всього по літері "А" - загальна площа - 611,0 кв.м. і яке розташоване у м.Вінниці, по вул.Пирогова № 112 /а.с.15-16/.

10.11.2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області та ТзОВ "Кристал-Престиж" укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП "Вінницький завод "Кристал" /а.с.139-140/.

23.02.2010 року між РВ ФДМ України по Вінницькій області та ТзОВ "Кристал-Престиж" укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «Вінницький завод «Кристал», яким змінено, зокрема, об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 277,8 кв.м, розташовані на 1-му поверсі житлового будинку № 112 по вул.Пирогова у м.Вінниці /а.с.143/.

Пунктом 5.9 зазначеного договору оренди передбачено обов'язок ТзОВ «Кристал-Престиж» укласти з балансотримачем ДП «Вінницький завод «Кристал» договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

13.01.2013 року виконавчий комітет Вінницької міської ради прийняв рішення від 13.01.2013 року № 25 "Про обслуговування житлового фонду", згідно якого вирішено:

1. Департаменту житлового господарства в термін до 01.02.2013 року укласти договір "Про передачу в господарське відання житлові будинки та прибудинкові території" з ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання".

2. Департаменту житлового господарства, МКП «ЖЕК № 14», МКП «ЖЕК № 16», ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" в термін до 01.02.2013 року здійснити передачу житлового фонду (згідно додатку).

Згідно п.3 додатку до рішення виконкому міської ради від 13.01.2013 року № 25, Департамент житлового господарства передає, а ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" приймає на обслуговування житлові будинки, зокрема, по вул.Пирогова, 112 /а.с.12-14/.

22.01.2013 року між департаментом житлового господарства Вінницької міської ради та ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" (надалі - ТзОВ «ЖЕО») укладено договір про передачу в господарське відання житлових будинків та прибудинкових територій /а.с.170-172/.

У відповідності до умов договору від 22.01.2013р. та на підстав рішення Вінницької міської ради від 13.01.2013 року № 25 житлові будинки та прибудинкові території передані ТзОВ «ЖЕО» за Актом прийому-передачі, в т.ч. житловий будинок по вул.Пирогова, 112 у м.Вінниці /а.с.173-175/.

18.12.2013 року, згідно копії опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку органу поштового зв'язку, позивачем направлено на адресу відповідача проект договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /а.с.17-21/.

14.01.2014 року посадовими особами ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання", ДП "Вінницький завод "Кристал" та орендаря частини приміщення комісійно складено акт обстеження приміщення магазину "Кристал-Престиж", що знаходиться у власності (господарському відані) заводу "Кристал", розташованого у м.Вінниці, вул.Пирогова, 112 /а.с.51/.

Зазначеним актом підтверджується:

- користування у вказаному приміщенні внутрішньо-будинковими мережами - водопостачання, водовідведення, теплопостачання;

- наявність інженерного обладнання всередині приміщенні, зокрема, мойки в кількості 4 шт. підключених до внутрішньобудинкових каналізаційних мереж;

- теплопостачання - індивідуальне опалення;

- наявність окремого входу у приміщення;

- відсутність входу з боку під'їзду;

- розмір площі прибудинкової території встановленої договором земельного сервітуту від 07.08.2006 року в розмірі 0,1044 га. /а.с.51/.

Згідно протоколу розбіжностей, направленого відповідачем на адресу позивача 11.04.2014 року, ДП "Вінницький завод "Кристал" викладено п.1.1.1 Договору в наступній редакції:

"До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які можуть надаватися Споживачу, відносяться:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації.

Розділ 2 проекту договору в зв'язку з цим необхідно змінити відповідно до розрахунку вартості послуги, зазначеної в п.1.1.1 в редакції споживача /а.с.66, на звороті/.

05.05.2014 року позивачем направлено відповідачу лист № 1504 від 30.04.2014 року, яким повідомлено останнього, що всупереч викладеним законодавчим приписам, протокол розбіжностей по договору було направлено по спливу 20-ти денного строку від дня одержання останнього і лише після того як ТзОВ "ЖЕО" звернулося до суду з позовом про визнання укладеним цього договору; ТзОВ "ЖЕО" не вбачає підстав для розгляду протоколу розбіжностей від 11.04.2014 року до проекту договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /а.с.66/.

Недосягнення згоди щодо істотних умов договору слугувало підставою для звернення ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" з позовом до суду про визнання укладеним між ТзОВ «ЖЕО» та ДП «Вінницький завод «Кристал» договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у редакції, запропонованій позивачем.

При прийнятті рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.3 част.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.

Відповідно до част.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" (надалі - Закон про ЖКП), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п.1 част.3 ст.20 Закону про ЖКП, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 529.

Відповідно до част.3 ст.184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

18.12.2013р. ТзОВ "ЖЕО" в порядку ст.20 Закону про ЖКП звернулося до ДП "Вінницький завод "Кристал" з пропозицією укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в редакції на основі типового договору.

Згідно част.4-5 ст.181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно част.5 ст.26 Закону про ЖКП, процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно част.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.646 ЦК України, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів підписання ані проекту договору в редакції запропонованій позивачем, ані протоколу розбіжностей від 11.04.2014 року, складеного відповідачем.

Відповідно до част.1-2 ст.26 Закону, істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

12) порядок здійснення ремонту;

13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

14) порядок вирішення спорів;

15) перелік форс-мажорних обставин;

16) строк дії договору;

17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

18) дата і місце укладення договору.

Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.

Згідно п.1.1.1 проекту договору, запропонованого позивачем, до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які можуть надаватися споживачу відносяться:

1) прибирання прибудинкової території;

2) прибирання підвалів, технічних поверхів;

3) технічне обслуговування внутрішньо - будинкових систем тепло -, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації;

4) дератизація;

5) дезінсекція;

6) обслуговування димовентиляційних каналів;

7)поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків і елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території;

8) підготовка житлового будинку до експлуатації в осінньо - зимовий період.

Відповідно до п.1.1.2 проекту договору, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій надаються у відповідності до тарифу, структури, порядку та періодичності затверджених рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2012 р., яке є невід'ємною частиною цього договору.

Судом встановлено, що до проекту договору, надісланого 18.12.2013р., рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2012 р. з додатками не додавалося. Рішення № 995 від 26.04.2012 р. з додатком 9 «Тарифи…» надано місцевому господарському суду 13.05.2014р. /а.с.55, 68-71/. Додаток 1 до рішення «Порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» надано лише в судовому засіданні 25.06.2014р., під час розгляду апеляційної скарги. При цьому позивачем не доведено в порядку ст.101 ГПК України неможливість подання Додатку 1 до суду 1-ої інстанції /а.с.156-160/.

Незазначення, у свою чергу, в проекті договору періодичності, строків надання послуг, вказаних в п.1.1.1 останнього, позбавляє відповідача, як споживача послуг, контролювати обсяги, кількість, якість, дотримання строків виконання позивачем як виконавцем, вказаних послуг.

Згідно п.2.1 проекту договору, максимальна щомісячна вартість послуг, які надаються згідно предмету цього договору складає 855 грн. 40 коп., в тому рахунку ПДВ 142,57 грн. з розрахунку:

- граничний тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складає 2,51 грн./м.кв., в тому рахунку ПДВ 0,42 грн. (затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2012 року);

- гранична вартість на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на кв.м. визначається відповідно до граничного тарифу та враховуючи фактичну кількість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються споживачеві і складає 1,40 грн./м.кв., в т.ч.ПДВ 0,23 грн.

Відтак, позивач всупереч п.3 част.1 ст.26 Закону не передбачив в п.1.1.1 проекту договору таких істотних умов, встановлених законом, як тариф і його складова на кожну з 8-ми послуг, а встановлена, при цьому, п.2.1 проекту договору гранична вартість на послуги в розмірі 1,40 грн. за 1 кв.м не є тарифом на кожну із 8 - ми послуг, що вказані в п.1.1.1 проекту договору.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо п.1.1.2 проекту договору, згідно якого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 995 від 26.04.2012 року затверджена гранична вартість послуг в розмірі 2,50 грн., як загальна вартість 13 послуг із розрахунку за 1 кв.м. площі, поскільки тариф на кожну із 13 послуг вказаним рішенням виконкому і, зокрема, по буд.112 по вул. Пирогова в м. Вінниці не затверджувався /а.с.68-69/.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Тарифи (граничні) на послуги з утримання будинку по вул.Пирогова № 112 в м.Вінниці в розмірі 1,40 грн. з 1 кв.м, підписані директором і начальником ПЕВ ТзОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" без дати складання, та розрахунок тарифів на послуги по вказаному будинку на 2012 рік, підписаний директором і економістом ПП "Мешканець", є неналежними доказами, оскільки згідно п.п.2 п."а" част.1 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлення тарифів на вказані послуги віднесено до повноважень і компетенції тільки виконавчих органів, в даному випадку Вінницької міської ради, і не відноситься до повноважень осіб, які надають ці послуги /а.с.105/.

Окрім того, на виконання п.13 част.1 ст.26 Закону про ЖКП, у проекті договору повинна бути передбачена така істотна умова договору, як відповідальність сторін за невиконання умов договору не тільки споживача, а й виконавця.

Перелік послуг, а відтак і їх вартість, вказані в п.1.1.1 і п.2.1 проекту договору, не узгоджуються із переліком послуг, які можуть надаватися відповідачеві, з огляду на обстеження виявлені комісійним актом від 14.01.2014 року /а.с.195/. А тому позивач та відповідач мають до складання проекту договору детально обстежити приміщення, скласти за його результатами акт обстеження і відповідно до встановлених цим актом обставин, визначити перелік послуг, які фактично мають надаватися позивачем і яких потребує споживач, скласти проект договору і направити його власнику для укладення договору в порядку визначеному законодавством.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з част.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.20 ГК України визначено, що суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, та наведено перелік способів (шляхів) такого захисту із зазначенням про можливість цього захисту іншими способами, передбаченими законом.

Тобто част.2 ст.16 ЦК України та част.2 ст.20 ГК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як визнання договору укладеним.

Вимога про визнання договору укладеним є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обгрунтованості вимог.

Таким чином, предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного суду України від 14.01.2002 року та від 13.07.2004 року по справі № 10/732.

Водночас, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вказана правова позиція суду у даній справі не суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 10.10.2012 року в цивільній справі Голосіївського районного суду м. Києва за позовом ТзОВ "Ковальська - Житлосервіс" до фізичної особи про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території /а.с.96-101/.

В обгрунтування постанови Верховного Суду України вказано, що серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів), а тому, на підставі п.1 част.2 ст.16 ЦК України та ст.3, 6, 12-15, 20 цього ж Кодексу і ст.3-5 ЦПК України, прийшов до висновку про те, що право позивача у цивільній справі має бути захищене у спосіб визнання договору укладеним.

Правова позиція і вказані висновки Верховного Суду України у вищевказаній цивільній справі відмінні від правовідносин, що виникли по справі № 902/416/14. Оскільки серед суб'єктів спірних правовідносин, яку в касаційному порядку переглядав Верховний Суд України, був відповідач - фізична особа і між сторонами виникли негосподарські правовідносини, то Верховний Суд України не міг керуватися ст.20 ГК України і зазначити що порушене право підлягає захисту таким способом як установлення правовідносин (в тому числі, шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів) і вимушений був керуватися п.1 част.2 ст.16 ЦК України, яка передбачає такий спосіб захисту, як визнання права.

Оскільки в справі № 902/416/14 виник переддоговірний спір між юридичними особами при укладенні господарського договору, то господарський суд зобов'язаний при визначенні способів захисту прав та інтересів керуватися ст.20 ГК України, із якої вбачається, що при переддоговірних спорах позивачем має вказуватися такий спосіб захисту, як встановлення правовідносин (в тому числі, шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів, з огляду на вимоги ч.3 ст.84 ГПК України) і не може застосовуватися такий спосіб захисту прав як визнання права, який передбачений п.1 част.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 13.05.2014 року у справі № 902/416/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/416/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.