Рішення № 39586014, 01.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р.Справа № 922/2300/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Перспектива", м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

позивача - Петраш С.Ю., дов.№ 01-62юр/7475 від 18.09.2013р.

відповідача - Тюріна В.Є.,дов.№ б/н від 14.03.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Приватного акціонерного товариства "Перспектива", в якій просить суд стягнути з відповідача 65815,36грн. основного боргу, пені в сумі 2045,54грн., 3% річних в сумі 434,40грн., посилаючись на укладення між сторонами договору оренди ділянки теплових мереж №5/07/12 від 07.12.2011року , відповідно до якого позивач передав відповідачеві в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджує актом приймання -передачі орендованого майна від 07.12.2011 року підписаним обома сторонами, про те відповідач починаючи з грудня 2013року свої зобов'язання за договором щодо своєчасного здійснення оплати орендної плати не виконує, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду від 12.06.2014року порушено провадження у справі №922/2300/14, розгляд справи призначено на 01.07.2014року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№22055 від 27.06.2014року) надав документальне та правове обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву(вх.№22222 від 01.07.2014року) позовні вимоги визнає частково , посилається на те, що позивачем не враховано , що у квітні 2014року відповідач був відключений від зовнішніх мереж на підставі акту про відключення №174/304 від 31.03.2014року, а отже , відповідач був позбавлений можливості користування об'єктом оренди у квітні 2014року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

07.12.2011 між Акціонерною компанією «Харківобленерго» та Приватним акціонерним товариством «Перспектива» був укладений договір оренди ділянки теплових мереж № 5/07/12.

Відповідно до п. 1.1 Договору ним регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Позивачем Відповідачу у строкове платне користування ділянки теплових мереж, а саме: зовнішніх теплових мереж до корпусу 4 сервісного пункту, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Барабашова, 6, корпус 4, інвентарний номер 622967.

Згідно з п. 1.2 Договору загальна протяжність теплових мереж, що надаються в оренду, складає 538 метрів. Об'єкт, що орендується, використовується для передачі теплової енергії для теплозабезпечення приміщень Відповідача.

Згідно з п. 4.1 орендна плата сплачується на поточний рахунок Позивача не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Нарахування орендної плати та її оплата проводиться за період опалювального сезону, тобто з 15 жовтня по 14 квітня кожного року.

Згідно з п. 4.3 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць па індекс інфляції розрахункового місяця, за винятком випадків дефляції (включаючи індекси інфляції за місяці між опалювальними періодами), на підставі наданого рахунку.

Факт передачі Позивачем Відповідачеві в строкове платне користування Об'єкта, що орендується, підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 07.12.2011.

Згідно з підпунктом 5.1.4 Договору Відповідач зобов'язується своєчасно, тобто не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, здійснювати платежі згідно з п.п. 4.1 - 4.4 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договіру, сторонами визначено, що цей договір набуває чинності та діє з моменту його підписання тобто з 07.12.2011 по 14.10.2012. Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності письмового попередження будь-якої із сторін про припинення дії Договору за один місяць до закінчення строку оренди, цей Договір вважатиметься продовженим на той же строк та на тих же умовах.

30.12.2011 між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до Договору, згідно з п. 2 якої п. 4.2 розділу 4 Договору розмір орендної плати за об'єкт, що орендується, на місяць складає: 15877,50 гри. з урахуванням ПДВ та індексу інфляції розрахункового місяця.

Як вбачається з матеріалів справи позивач відповідно до вимог п.4.3. договору своєчасно направляв на адресу відповідача рахунки-фактури, про що свідчать копії поштових повідомлень, які додаються,однак Відповідач, починаючи з грудня 2013 року, зобов'язання за Договором щодо своєчасного здійснення оплати орендної плати не викопує

30.01.2014 і 05.03.2014 Позивачем на ім'я керівника ПРАТ «Перспектива» були направлені листи за вихідними номерами 05-12/687 та 05-15/1814 із доданими до них актами звірки,однак на момент звернення до суду жодних відповідей з боку Відповідача на вказані листи та оплат заборгованості Позивачем не отримано.

Станом на день подання цього позову до Господарського суду Харківської області сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором складає 65815,36 гри.,вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив в повному обсязі на користь позивача орендні платежі.

Господарський суд вважає, безпідставними посилання відповідача, на акт про відключення №174/304 від 31.03.2014року, як на підставу звільнення від нарахування орендної плати та штрафних санкцій за квітень 2014року, оскільки вищевказане відключення відбулося саме з вини відповідача за борги споживача (відповідача), що підтверджується вищевказаним актом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості щодо сплати орендної плати в сумі 65 815,36грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2045,54грн. пені, 3% річних в сумі 434,40грн.

Підпунктом 8.2.1. пункту 8.2. договору , сторонами передбачено, що несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту оплати.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (у чинній редакції) передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені за лютий - квітень 2014року в сумі 2045,54грн. підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних в сумі 434,40 грн., суд зазначає наступне.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за товар або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 434,40 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Перспектива" (61153, Харківська область, м.Харків,Московський район, вул.Гвардійців Широнінців,буд.1А, код 31344111) на користь Акціонерної компанії"Харківобленерго"(61037,Харківська область, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код 00131954, п/р2600111646 в ПАТ"Мегабанк",МФО351629) - 65815,36грн. основного боргу, пені в сумі 2045,54грн., 3% річних в сумі 434,40грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 02.07.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк