Вирок № 39585603, 10.06.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4434/14-к

№ провадження 1-кп/646/399/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2014 Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Міндарьової М.Ю.,

за участю секретаря -Губатюк Х.В.,

прокурора - Бондар В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220060000875 від 08 квітня 2014 року, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Астрахань, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, з середньотехнічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, який згідно посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2014 року, близько 10 години 52 хвилини, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні ТОВ «Спортмастер Україна» магазину «Спортмастер» код 34880125, який розташований за адресою: м. Харків, Червоношкільна набережна, 26-А, діючи умисно, з корисливих мотивів, з наміром на таємне викрадення чужого майна, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, узяв з вішалки з одягом, штани чорного кольору, торгової марки «Termit», розміром 50, вартістю, згідно бухгалтерської довідки від 11 квітня 2014 року, 499 гривень, які сховав під свій нижній одяг, а саме надягнув під свої джинси синього кольору, які були одягнуті на ньому. Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, в 11 годин 11 хвилин, ОСОБА_1 пройшов повз касу, не пред'явивши товар до сплати та вийшов з магазину через противокрадіжну рамку, однак після виходу з магазину був зупинений працівниками охорони ТОВ «Спортмастер Україна» магазина «Спортмастер», таким чином не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі. Таким чином ОСОБА_1 намагався спричинити ТОВ «Спортмастер Україна» магазину «Спортмастер» матеріальний збиток на суму 499 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодився з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання підсудного ОСОБА_1 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини злочину, дані, які характеризують особу підсудного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 не офіційно, але працює водієм, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_1, суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставин, що обтяжує покарання винного, які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу підсудного ОСОБА_1 його щире каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор в судовому засіданні також заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_4, на що вказує свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на що вказує свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 та не позбавлений батьківських прав стосовно дітей, що підтверджується довідкою №С02-3а/767 виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради, як органу опіки та піклування, вперше вчинив кримінальне правопорушення , яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив в середині квітня 2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов потерпілим не заявлений, оскільки їм відшкодовано.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 128,369, 370, 373, 374, 375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого, ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання.

Речові докази:

Штани чорного кольору, марки «Termit», розміром «L», на яких є бірка синьо-зеленого кольору з написом «S4MPO3TRT», штани чоловічі, р.L, ціна в гривнях 499,розмір 50, виробник імпортер ТОВ «Спортмастер Україна», яку передано на зберігання ТОВ «Спортмастер Україна», після набрання вироком законної сили, вважати повернутим його законному володільцю ТОВ «Спортмастер Україна»;

Диск DVD+R марки «Verbatim» MF-P665RC302118102 сірого кольору з відеозаписом камер спостереження за 08 квітня 2014 року ТОВ «Сортмайстер Україна» магазину «Спортмастер» код 34880125 долучений до матеріалів провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Міндарьова М.Ю.