Вирок № 39584033, 26.06.2014, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/503/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Куца В.І., при секретарі Домненко Н.І., з участю прокурора Шапошника А.С. та адвоката ОСОБА_1, потерпілої та цивільної позивачки ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальне провадження № 12013200260001449 від 21 грудня 2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не військовозобов*язаного не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, з ідентифікаційним номером - НОМЕР_1, раніше не судимого, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289та ч.2 ст. 286 КК України. встановив: 20 грудня 2013року близько 18.00 години, ОСОБА_4, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ- 21061» № НОМЕР_2, який ОСОБА_3, придбав без належного оформлення, для того, щоб з*їздити на ньому у с. Новомиколаївка Сумського району, Сумської області.

Реалізуючи замислене, з метою незаконного заволодіння автомобілем, 20 грудня 2014 року, близько 18 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 прийшов до домоволодіння АДРЕСА_1, де він мешкав у своєї бабусі, та де залишав автомобіль ОСОБА_3 Після цього, впевнившись, що його дії залишились непомітними для оточуючих, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди користувачу автомобіля та бажаючи їх настання, ОСОБА_4, сів у салон автомобіля, шляхом підбору ключа до замка запалення, завів двигун автомобіля «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2, та виїхав на ньому з подвір'я. По дорозі підібрав своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не були обізнані про те, що він взяв автомобіль у ОСОБА_3, без його дозволу. В послідуючому ОСОБА_4 поїхав на даному автомобілі у с. Новомиколаївка Сумського району, але не доїхавши до місця призначення скоїв ДТП.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів належним ОСОБА_3 на праві користування автомобілем марки « ВАЗ- 21061» № НОМЕР_2, вартістю 13430 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_6 близько 19годин 30хвилин ОСОБА_4, не маючи права на керування транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «ВАЗ -2106» № НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_7 і який без належного оформлення купив ОСОБА_3, та рухався по автодорозі «Київ-Суми-Юнаківка -Олексіївка-Новомиколаївка-Червонопрапорне» з с.Олексіївка в напрямку с. Новомиколаївка Сумського району і в районі 3км + 100м даної автодороги в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням автомобіля, допустив виїзд за межі проїзної частини автодороги на праве узбіччя, з послідуючим з'їздом в кювет та перекиданням.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 2106» № НОМЕР_2 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Керуючи автомобілем «ВАЗ-2106» № НОМЕР_2, ОСОБА_4, порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України. Допущене ним порушення знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_4 по порушенню вимог ПДР України умисні, а форма вини до наслідків, що настали - необережна (злочинна самовпевненість).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав частково і пояснив, що 20 грудня 2013 року, близько 16-ї години, до нього до дому в с.Олексіївка прийшов його знайомий ОСОБА_6, з яким вони пішли до магазину, де вдвох випили пляшку горілки. Після цього пішли до дому до ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, який повинен був повернути гроші ОСОБА_6 Покликали ОСОБА_5, він вийшов до них на вулицю і ОСОБА_6 став з ним розмовляти. Між ними виник конфлікт, вони стали між собою битися кулаками і він їх розмиряв. Після цього втрьох пішли до магазину, де випили по пляшці пива. Під час розмови ОСОБА_6 запропонував поїхати до дівчат, на що він спочатку заперечував, а потім погодився. В трьох вийшли з магазину, пішли до домоволодіння в АДРЕСА_1. Там через хвіртку зайшли на подвір*я, підійшли до автомобіля, відчинили в ньому дверцята і сіли в його салон. Він сів на місце водія, завів двигун і виїхав на автомобілі на вулицю через ворота, які він перед цим особисто відчинив.

В трьох на автомобілі поїхали до магазину, коли він був за його кермом. ОСОБА_6 зайшов до магазину, купив в ньому горілки та закуски, після чого вони поїхали на автомобілі до дому до ОСОБА_5 в АДРЕСА_3. Там вони втрьох зайшли на подвір*я і випили одну пляшку горілки. Що відбулося дальше не пам*ятає і прийшов до тями вже в лікарні. Про обставини ДТП і хто в той час керував автомобілем не пам*ятає. Тоді могли керувати автомобілем ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, хоч вони як і він не мали посвідчень водіїв.

За ч.1ст. 289 КК України свою вину визнав повністю, так як він без дозволу ОСОБА_3 заволодів автомобілем.

За ч.2 ст. 286 КК України свою вину не визнав повністю, так як він не пам*ятає, чи був він за кермом автомобіля в момент ДТП.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 сивіл ьний позов про стягнення 17 137 гривень 14 копійок матеріальної шкоди та 70 000 гривень моральної шкоди не визнав повністю. Його батьки передали батькам потерпілої на 40 днів поминок потерпілого як допомогу худобу та качок.

Незважаючи на часткове особисте визнання вина обвинуваченого підтверджується іншими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, пояснившого суду, що в кінці листопада 2013 року він за 10 000 гривень купив у іншої особи по довіреності від бувшого власника автомобіль «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2, який в послідуючому хотів продати. Автомобіль був в технічно справному стані. Ввечері 19 грудня 2013 року він поставив свій автомобіль на подвір*ї належного його матері домоволодіння в АДРЕСА_1 і пішов на роботу вранці 20грудня 2013 року. В той же день, близько 18 годин, йому зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що його автомобіль знаходиться на узбіччі автодороги між селами Олексіївка та Журавка. Він поїхав на місце ДТП і побачив, що належний йому автомобіль був розбитий і лежав перевернутим на узбіччі автодороги. ОСОБА_6 і ОСОБА_4 лежали на сидіннях від автомобіля на землі. Швидка допомога забрала звідти ОСОБА_4, а потерплий залишився там. В результаті ДТП його автомобіль був сильно пошкоджений і відновленню не підлягає. ОСОБА_4 не просив у нього надати йому автомобіль і він не дозволяв йому брати його і керувати ним. Тоді ОСОБА_5 йому сказав, що за кермом автомобіля був ОСОБА_4 і він їхав зі швидкістю 120 км за годину.

Показаннями потерпілої ОСОБА_9, пояснившої суду, що ввечері 20 грудня 2013 року їй зателефонувала мати і повідомила, що її брат ОСОБА_6 потрапив в ДТП. Поїхала на місце пригоди. Тіло брата лежало на сидіннях від автомобіля на узбіччі. ОСОБА_6 раніше за кермом автомобіля не їздив.

В судовому засіданні повністю підтримала заявлений нею позов до ОСОБА_4 про стягнення 17 137 гривень 14 копійок матеріальної шкоди, пов*язаної з похованням та поминками брата, та 70 000 гривень моральної шкоди.

Батьки обвинуваченого дали їй птицю і худобу, які були використані на 40 днів поминок брата, але це не входить в заявлену нею в позові суму про стягнення матеріальної шкоди.

Показаннями свідка ОСОБА_5, пояснившого суду, що 20 грудня 2013 року разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вони вживали спиртні напої в продуктовому магазині в с.Олексіївка. Вийшли на вулицю і під час розмови ОСОБА_6 запропонував йому поїхати з ним до с.Писарівка до якоїсь дівчини, на що він відмовився. Він зрозумів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вже домовились туди їхати і запропонували довезти його на автомобілі до його будинку, а самі мали намір поїхати до с.Новомиколаївка, щоб заправити автомобіль пальним. Втрьох пішли до дому до ОСОБА_4, щоб взяти там автомобіль. Вони з ОСОБА_6 залишилися на вулиці допивати пиво і палити, а ОСОБА_4 через хвіртку зайшов на подвір*я домоволодіння за місцем його мешкання. Через деякий час ОСОБА_4 завів двигун автомобіля, став його прогрівати, виліз з салону, підійшов до воріт і на його прохання вони з потерпілим допомогли йому їх відчинити. ОСОБА_4 виїхав на автомобілі на вулицю, виліз з його салону, закрив ворота і вийшов через хвіртку на вулицю. ОСОБА_4 сів в салон автомобіля на місце водія і в послідуючому керував автомобілем. Він сів в салон автомобіля на заднє пасажирське сидіння за водієм, а ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння. Поїхали на автомобілі до магазину, в якому ОСОБА_6 щось купив, а потім поїхали по вул. Радянській в с.Олексіївка, щоб завезти його до дому. Після цього вони збиралися їхати в с.Новомиколаївка, заправити автомобіль пальним. Керуючи автомобілем ОСОБА_4 збільшив швидкість і проїхав по автодорозі біля його будинку. ОСОБА_6 запропонував йому поїхати з ними до с.Новомиколаївка, а на зворотньому шляху висадити його з автомобіля біля його будинку, на що він мовчав і нічого не відповів. Виїхали за село і ОСОБА_4 почав розганяти автомобіль ще більше, перемикав швидкості.

Потім обвинувачений увімкнув четверту швидкість, автомобіль стало нести направо, на праве узбіччя. Він закрив очі, почув декілька ударів. Коли відкрив очі зрозумів, що його придавило сидінням, він не міг шевелитися і автомобіль лежав на даху перевернутим. ОСОБА_6 хрипів і знаходивс в салоні автомобіля ліворуч від нього спереді, а ОСОБА_4 шось бурмотів і був спереді праворуч від нього. Він почав рухатися, кликати на допомогу і виліз з салону автомобіля через розбите вікно з лівого боку. З під*їхавшими на місце ДТП водіями відкрили двері і спочатку дістали з салону автомобіля ОСОБА_6, який знаходився на місці переднього пасажирського сидіння, де сидів до цього, який не розмовляв, тяжко дихав і хрипів. Потім витягли з автомобіля ОСОБА_4, який лежав в його салоні зправа біля керма на місці водія, був у тяжкому стані і щось бурмотів. ОСОБА_6 помер на місці ДТП, а його і обвинуваченого забрала звідти швидка допомога.

На момент ДТП за кермом автомобіля був ОСОБА_4, потерпілий сидів на передньому пасажирському сидінні, а він був на задньому сидінні за водієм. Після магазину вони до нього до дому на автомобілі не заїжджали і спиртні напої в нього вдома не вживали. Він автомобілем ніколи не керував.

Показаннями свідка ОСОБА_10 пояснившого суду, що ввечері 20 грудня 2013 року він разом з сім*єю на своєму автомобілі їхав по автодорозі до своїх батьків в с.Журавка і коли виїхав за село Олексіївку побачив, що з правого боку дороги на узбіччя, а потім в кювет йшов слід від автомобіля. Після зупинки автомобіля виліз з його салону, підійшов до краю проїзної частини і побачив, що дальше в кюветі між дерев на даху лежав автомобіль марки «ВАЗ-2106», який до цього рухався з с.Олексіївка в напрямку с.Новомиколаївка. З салону автомобіля виліз молодий чоловік, який на його запитання відповів, що в салоні було ще 2-а чоловіки. В той час зупинився інший автомобіль. Він сказав дружині, щоб вона викликала швидку допомогу. Його дружина не могла додзвонитись і він сам викликав швидку допомогу. Коли підійшов до автомобіля, який потрапив в ДТП, водії других під*їхавших автомобілів вже витягли з даного автомобіля двох молодих чоловік, які лежали на сидіннях від автомобіля на землі. Потерпілий помер до приїзду швидкої допомоги. Він особисто не бачив хто і де лежав в салоні автомобіля, який потрапив в ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_11, пояснившого суду, що 20 грудня 2013 року, близько 12-ї години, він на своєму автомобілі віз ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 з м.Суми до с.Олексіївка. Під час розмови ОСОБА_6 казав, що вони збиралися їхати гуляти в с.Писарівка на автомобілі. ОСОБА_4 казав, що будуть їхати на автомобілі його дядька. Ввечері того дня після повідомлення про ДТП вони разом з дружиною , подружжям ОСОБА_2 на автомобілі під керуванням іншого водія їздили на місце ДТП і звідки відвезли тіло потерпілого в морг.

Показаннями свідка ОСОБА_8, пояснившого суду, що 20 грудня 2013 року, близько 19 годин, він їхав на автомобілі по автодорозі з с.Олексіївка в с.Водолаги і на місці ДТП на дорозі стояли 2-а автомобілі. Він зупинився на узбіччі, підійшов до мужчин, які стояли на узбіччі. Пошкоджений автомобіль лежав на узбіччі в кюветі на даху. ОСОБА_5 знаходився на узбіччі і казав, що ще 2-а хлопці знаходяться в автомобілі. Водій іншого автомобіля за допомогою монтировки відкрив двері пошкодженого автомобіля. В районі переднього пасажирського сидіння в салоні автомобіля головами вниз лежали ОСОБА_4 та ОСОБА_6, обвинувачений лежав зверху на потерпілому. Вони їх витягли з салону автомобіля і поклали на узбіччі на сидіння метрів за 20 від автомобіля. Потерпілий помер на місці, а швидка допомога забрала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Він не може сказати, хто керував автомобілем під час ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_13, пояснившого суду, що 20 грудня 2013 року разом з дітьми і тещею на своєму автомобілі марки «М-2141» він їхав з м.Суми в с.Водолаги і близько 19-20 години зупинився на автодорозі на місці ДТП. В кюветі на даху лежав пошкоджений автомобіль. Один чоловік з даного автомобіля знаходився біля нього. За допомогою монтировки він відкрив 2-є дверей в цьому автомобілі. В його салоні лежало 2-а чоловіки, але по їх положенні не можливо реально визначити, хто був за кермом автомобіля в момент ДТП. Разом з другими водіями вони їх витягли з салону автомобіля і поклали на узбіччі на сидіння з автомобіля.

Показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, пояснивши суду, що 20 грудня 2013 року вони цілий день були вдома в їх домоволодінні в АДРЕСА_3. Близько 15 годин їх син ОСОБА_5 пішов з будинку і сказав, що повернеться до дому близько 19 годин 30 хвилин. В той день і час в їх домоволодіння ніхто не заходив і спиртні напої на його подвір*ї чи в його гаражах ніхто не розпивав.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 грудня 2013 року та схемою до нього, згідно яких місцем ДТП є відрізок автодороги «Київ-Суми-Юнаківка-Олексіївка-Новомиколаївка-Червонопрапорне» в районі 3 км + 100м. На правому узбіччі в кюветі по ходу руху в напрямку с.Новомиколаївка знаходився пошкоджений автомобіль «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2 в перевернутому стані. В ході огляду було виявлено 4 сліди бокового ходу коліс даного автомобіля від правого краю проїзної частини автодороги на правому узбіччі. В кюветі на землі знаходився труп потерпілого ( ар.к.п.20-28).

Висновком судово-медичної експертизи, згідно якого смерть ОСОБА_6 наступила в результаті закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під шкіру голови в лівій тім*яній ділянці, крововиливами під тверду та м*які мозкові оболонки в правій півкулі й ускладнилася набряком та стисненням речовини головного мозку, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупу. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливів в м*які тканини голови зліва в тім*яній ділянці, під тверду та м*які мозкові оболонки та тканину головного мозку правої півкулі є небезпечним для життя і по цій ознаці кваліфікуються як тяжкі, і знаходяться в прямому причино-наслідковому зв*язку з настанням смерті ( ар.к.п.40-41).

Висновком судово-автотехнічної експертизи, згідно якої в тій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв*язку з ДТП. Технічна можливість для водія даного автомобіля уникнути дорожньо-транспортної пригоди вирішувалась шляхом виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України ( ар.к.п.94-95).

Висновком судово-товарознавчої експертизи, згідно якої вартість автомобіля «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2 на момент скоєння кримінального правопорушення становила 13 430 гривень ( ар.к.п. 110-112).

Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якої ОСОБА_4 на момент вчинення кримінальних правопорушень ( 20 грудня 2013 року) виявляв ознаки легкої розумової відсталості ( легка дебільність), не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, знаходився в стані простого алкогольного сп*яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На даний час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними ( ар.к.п. 145-148).

Невизнання ОСОБА_4 своєї вини за ч.2 ст. 286 КК України є вибраною формою захисту. Його ствердження, що він не пам*ятає, чи був він за кермом автомобіля в момент ДТП, що перед цим вони втрьох ідучи від магазину заїхали до дому до ОСОБА_5, де розпили пляшку горілки і після цього він дальше не пам*ятає, що відбулось, є безпідставними і спростовується: показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, що 20 грудня 2013 року з моменту заволодіння автомобілем «ВАЗ-21061» і до моменту скоєння ДТП весь час ним керував ОСОБА_4, а вони разом з потерпілим ОСОБА_6 їздили в ньому в якості пасажирів, що від магазину ОСОБА_4 поїхав на автомобілі в напрямку с.Новомиколаївка, біля його будинку не зупинявся, вони не заходили до домоволодіння за його мешканням і не вживали там спиртні напої; показаннями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні, що після ДТП ОСОБА_5 йому казав, що на момент його скоєння за кермом автомобіля був ОСОБА_4 і він їхав з великою швидкістю; показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні, що 20 грудня 2013 року, після 15-ї години ( коли їх син вийшов з дому) в їх домоволодіння ніхто не заходив і спиртні напитки в ньому не вживав; висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якої на момент вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; та показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні, що з моменту незаконного заволодіння автомобілем він постійно значний час ним керував. Показання свідка ОСОБА_5 в цій частині логічні і пов*язані з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, тому у суду немає підстав йому не вірити.

Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні була встановлена повністю.

Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:

за ч.1 ст.289 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в незаконному заволодінні належним на праві користування ОСОБА_3 автомобілем «ВАЗ-21061» № НОМЕР_2 вартістю 13 430 гривень;

за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він керуючи автомобілем вчинив умисні дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху - вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; особу винного, який характеризується з позитивної сторони; обставини, які пом*якшують покарання: він раніше не судимий і прийняв міри до відшкодування матеріальної шкоди, сам отримав тяжкі тілесні ушкодження в результаті ДТП; обставину, яка обтяжує покарання, - скоєння ним кримінального правопорушення ( за ч.2 ст. 286 КК України) в стані алкогольного сп*яніння.

З урахуванням даних обставин йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки він в теперішній час не має і ніколи не мав посвідчення водія.

Потерпілою ОСОБА_2 по справі заявлений цивільний позов про стягнення 17 137 гривень 14 копійок матеріальної шкоди по витратам, пов*язаним з похованням та поминками потерпілого ОСОБА_6, та 70 000 гривень моральної шкоди.

Позов ОСОБА_2 про стягнення 17 137 гривень 14 копійок матеріальної шкоди по витратам, пов*язаним з похованням та поминками ОСОБА_6 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, є обгрунтованим і підлягає повному задоволенню з обвинуваченого на її користь.

В результаті ДТП по вині ОСОБА_4 загинув брат позивачки ОСОБА_6, вона втратила близьку їй людину, перенесла психологічну травму та великі душевні та емоційні страждання, що призвело до суттєвої зміни в її житті. З урахуванням даних обставин та матеріального становища обвинуваченого розмір відшкодування моральної шкоди для потерпілої становить 70 000 гривень, які необхідно стягнути на її користь з обвинуваченого. Всього з обвинуваченого на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 87 137 гривень 14 копійок.

Судові витрати по проведенню експертиз технічного стану транспортного засобу та судової авто-товарознавчої на загальну суму 1 498 гривень 2 копійки необхідно стягнути з обвинуваченого в доход держави ( ар.к.п. 83,109).

Керуючись ст..ст. 368, 370, 374 та 376 КПК України,

приговорив:

Визнати винним ОСОБА_4: за ч.1 ст. 289 та ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому по даним законам покарання:

за ч.1 ст. 289 КК України - у вигляді 3-х років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 286 КК України - у вигляді 4-х років та 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому остаточне покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 17 137 гривень 14 копійок матеріальної шкоди по витратам на поховання та поминки потерпілого та 70 000 гривень моральної шкоди, а всього 87 137 ( вісімдесят сім тисяч сто тридцять сім) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави ( рахунок: 31114115700355, код бюджетної класифікації: 24060300, одержувач: УК у Сумському р/ Сумський р: 24060300, банк: ГУДКСУ у Сумській області, МФО: 833013, код банку: 37970621, назва податку: інші надходження) - 1498 ( одну тисячу чотириста дев*яносто вісім) гривень 2 копійки судових витрат по проведенню судової експертизи технічного стану транспортного засобу та судової авто-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І.Куц