Постанова № 39579632, 27.06.2014, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 р. Справа №818/1187/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання - Кохан Т.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Дмітрієвої М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_3, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0003541701 /10442 від 24.02.2014 року, податкове повідомлення-рішення №0003521701/10445 від 24.02.2014 року; рішення №0003551701/10451 від 24.02.2014 року та вимогу №Ф-10448 від 24.02.2014 року про сплату боргу (недоїмки).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12.02.2014 року позивач отримав акт документальної планової виїзної перевірки №469/18-19-17-01-17/2842412151/13 на підставі якого прийняті оскаржувані рішення ДПІ у м. Сумах.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та вважає їх такими, що не відповідають нормам законодавства.

Так, позивач стверджує, що донарахування податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування проведено на підставі помилкового висновку про те, що сума повернутих коштів за товари є доходом, який підлягає декларуванню та включається до суми чистого оподаткованого доходу. За операціями, щодо яких донараховано чистий оподаткований дохід, не відбулось переходу права власності на товар, не відбулось продажу товару. Попередню оплату повернуто покупцям в повному обсязі. Таким чином, немає підстав для донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб.

Стосовно донарахованих зобов'язань до сплати до бюджету податку на додану вартість позивач зазначає, що згідно п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи і наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Таким чином, позивач вважає, що донарахування зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань встановлено, що заниження податкових зобов'язань виникло в зв'язку з не включенням ФОП ОСОБА_3 суми коштів за реалізований товар (цукор та продукти харчування) ТОВ «Укрхімсервіс», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 до складу податкового зобов'язання з ПДВ та до складу валового доходу.

При цьому відповідач вважає безпідставним твердження позивача, що покупцям поверталися грошові кошти у розмірі перерахованої попередньої оплати, оскільки згідно копій банківських виписок та платіжних доручень за відповідні дати, перерахування коштів ТОВ «Укрхімсервіс», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 проведено як оплата «за цукор» та за «продукти харчування».

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.02.2014 р. № 469/18-19-17-01-17/2842412151/13 (а.с. 12 - 41).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 №0003541701/10442 про донарахування 36461,65 грн. податку з доходів фізичних осіб (29169,32 грн. - основного платежу та 7292,33 грн. - штрафних санкцій), №0003521701/10445 про донарахування податку на додану вартість в сумі 214999,50 грн. (143333,00 грн. - основного платежу та 71666,50 грн. - штрафних санкцій), рішення №0003551701/10451 від 24.02.2014 про застосування штрафних санкцій в розмірі 333,26 грн. та донарахування єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування в сумі 6665,18 грн., вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6665,18 грн. (а.с. 42-45).

Підставою для нарахування зазначених грошових зобов"язань позивачу стали висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ та валового доходу, яке сталось в результаті того, що позивач не нарахував ПДВ та не задекларував суму коштів, отриманих за реалізацію товару ТОВ «Укрхімсервіс», ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 в загальній сумі 716665,00 грн. (ПДВ 143333,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з наступного.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачем (постачальник) з ТОВ «Укрхімсервіс» (покупець) було укладено договір поставки цукру №20-02 від 20.02.2012 (а.с.46-48).

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору, розрахунки за товар здійснюються Покупцем на умовах 100% попередньої оплати вартості товару. В зв'язку із постійною зміною цінових пропозицій постачальників, виставлений Постачальником рахунок-фактура на попередню оплату повинен бути оплачений Покупцем в день отримання такого рахунку. В разі надходження грошових коштів від Покупця пізніше дати виставлення рахунку-фактури Постачальник мас право повернути Покупцю суму попередньої оплати і не здійснювати поставку товару.

На виконання вказаного договору, позивачем був виписаний ТОВ «Укрхімсервіс» рахунок - фактура від 17.09.2013р. №Фе00000040 на суму 340000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 56666,00 грн.) (а.с.49). Кошти згідно даного рахунку - фактури в сумі 340000,00 грн. надійшли на розрахунковий рахунок позивача 18.09.2013р. (а.с.53) В судовому засіданні представник позивача пояснив, що 19.09.2013 року позивач повернув попередню оплату 340000,00 на рахунок ТОВ «Укрхімсервіс» (а.с. 54).

Також, на виконання вказаного договору позивачем був виписаний ТОВ «Укрхімсервіс» рахунок - фактуру від 09.10.2013р. №Фе00000044 на суму 450000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 75000,00 грн.) (а.с.50). Кошти згідно даного рахунку - фактури в сумі 450000,00 грн. надійшли на розрахунковий рахунок позивача 10.10.2013р. (а.с.59) Представник позивача пояснив, що позивач повернув попередню оплату 450000,00 на рахунок ТОВ «Укрхімсервіс», 100000, 00 грн. - 11.10.2013 та 350000,00 грн. - 14.10.2013 (а.с. 57 - 58, 98).

Крім того, 30.09.2013 року, згідно виписаних позивачем рахунків - фактур, він отримав попередню оплату від ФОП ОСОБА_4 - 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5000,00 грн.) та від ФОП ОСОБА_5 - 40000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6667,00 грн.) (а.с. 51-52, 55). В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в зв'язку із тим що товар за ціною, яка зазначена у виставлених рахунках, позивач поставити не зміг, 25.10.2013 року грошові кошти ним були повернуті на рахунки покупців (а.с. 56).

Відповідно до бухгалтерської довідки, зазначені вище кошти ні до складу доходів ні до складу витрат позивача за 2013 рік не включалися (а.с. 131 ).

Суд зазначає, що згідно п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.З ст. 178 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм податкового законодавства, суд доходить висновку, що до чистого оподаткованого доходу фізичної особи - підприємця не включаються кошти, отримані ним як попередня оплата за товари, у разі їх повернення у звітному періоді.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів повернення зазначених вище коштів покупцям, в зв'язку з тим, що згідно копій банківських виписок, перераховані кошти проведено як оплата «за цукор» та «за продукти харчування», суд вважає безпідставним.

Так, в банківських виписках, наданих позивачем на перевірку і в судове засідання, в графі призначення платежу зазначено оплата рахунку. Причому номери рахунків збігаються з номерами рахунків, які позивач виставляв для оплати цим же покупцям, що як пояснив позивач є помилкою при заповнення платіжних документів, зазначене також підтверджується листуванням між позивачем та його контрагентами (а.с. 126 - 131).

Крім того, якщо б навіть перераховані позивачем кошти не являлися поверненням передплати, а являлися оплатою придбаного позивачем товару, то такі кошти повинні бути податковим органом під час перевірки враховані до складу витрат позивача, в результаті чого донарахування податку з доходів фізичних осіб не відбулося.

Отже, виходячи з викладеного вище суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 24.02.2014 №0003541701 підлягають задоволенню.

Враховуючи, що нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбулось в результаті збільшення в ході перевірки чистого доходу позивача, що як встановлено судом було зроблено безпідставно, рішення від 24.02.2014 №0003551701 та вимога від 24.02.2014 №Ф -10448 також підлягають скасуванню.

Стосовно донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи описані вище господарські операції, податкові зобов'язання з ПДВ позивач як постачальник повинен був нарахувати згідно із зазначеною нормою за першою подією - отриманням передоплати, що ФОП ОСОБА_3 в порушення вказаних норм законодавства зроблено не було.

За загальними нормами якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку (абз. «а» пп. 192.1.1 ст.192 Податкового кодексу України).

Згідно п. 192.3. ст.192 Податкового кодексу України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок складання та заповнення розрахунку коригування податку визначений наказом Міністерства фінансів від 01.11.2011 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної"

Отже, суд зазначає, що законодавством чітко визначений порядок та послідовність дій платника у випадку здійснення будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів, включаючи поверненні суми попередньої оплати товарів.

Також, судом встановлено, що вказаний порядок позивачем дотриманий не був: податкове зобов'язання з ПДВ на момент отримання передплати нараховане не було, коригування даного зобов'язання після повернення передплати не проведене, результат такого перерахунку податкових зобов'язань постачальника у складі податкової декларації не відображений.

Отже, суд вважає, що визначення податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідає нормам законодавства, а податкове повідомлення - рішення від 24.04.2014 №0003521701/10445 є правомірним, відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0003541701/10442 від 24.02.2014р.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0003551701/10451 від 24.02.2014р.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № Ф-10448 від 24.02.2014р.

В іншій частинні позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02.07.2014 року.

Суддя В.О. Павлічек