ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року Справа № 803/914/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,
за участю представника відповідача Романік Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі - ТзОВ «Торговий дім «Аванта», позивач, Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010322203 від 10.12.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 18 листопада 2013 року старшим державним ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області Примак В.Л. проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року (вх.. № 9061093199 від 30.09.2013 року) - місяць в якому відбулось уточнення - лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2013 року №1447/22.3/35495114. Зі змісту акту перевірки слідує, що ревізор-інспектор дійшов до висновків про заниження сум податкових зобов'язань в сумі 18507,00 грн., у зв'язку з тим, що ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» сформовано податковий кредит в лютому 2013 року на суму ПДВ 18507,00 грн., по податкових накладних з датою виписки понад 365 календарних днів. тобто в порушення вимоги п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Не погодившись з обставинами та висновками, викладеними в акті камеральної перевірки, ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» 28 листопада 2013 року було подано заперечення, та 09 грудня 2013 року позивачем отримано лист від Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Волинській області №7372/10/22.3 «Про розгляд заперечення» в якому заперечення Товариства «Торговий Дім «Аванта» не взяті до уваги.
В подальшому 11 грудня 2013 року Товариством отримано податкове повідомлення-рішення № 0010322203 форма «Р» від 10 грудня 2013 року, відповідно до якого Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області вважає, що ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» порушило п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок якого збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ до сплати за основним платежем 18507,00 грн., за штрафними санкціями 9253,50 грн., всього на суму 27760,50 грн.
ТзОВ «Торговий Дім «Аванта», в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління Міндоходів у Волинській області та Міністерства доходів та зборів України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 13.02.2014 року №882/10/10.4-06 та від 17.04.2014 року №7061/16/99-99.10-01-15 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 10 грудня 2013 року № 0010322203 форма «Р» залишено без змін, а скарги без задоволення.
Позивач не погоджується з висновками Луцької ОДПІ, вважає, що він скористався своїм правом на подання уточнюючого розрахунку на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в межах строків, які визначені у статті 102 Податкового кодексу України (1095 днів). На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року № 0010322203 форма «Р».
Представник позивача в судове засідання 18 червня 2014 року не з'явився у поданому клопотанні від 17.06.2014 року вих. №1/2 просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнав. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення сформоване у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки фактично позивачем не виправлені самостійно виявлені помилки, а при уточненні подані нові декларації з іншими номерами та сумами, а відтак просить суд в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Примак В.Л. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість - уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року (вх. № 9061093199 від 30.09.2013 року) - місяць уточнення лютий 2013 року ТзОВ «Торговий Дім «Аванта». За результатами перевірки складено акт № 1447/22.3/35495114 від 18.11.2013 року. Перевіркою встановлені порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України - Товариством а саме неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 18507,00 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат».
Вказаний висновок мотивований тим, що позивач в поданому уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року яким проведено виправлення помилок за лютий 2013 року, а саме: зменшено податковий кредит на суму 18507,00 грн, шляхом виключення податкових накладних від 31.01.2013 року № 14978/4 на суму ПДВ 11104,00 грн та від 31.01.2013 року № 14978 на суму ПДВ 7403,00 грн., виписаних ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» та збільшено його на таку ж суму шляхом включення до податкового кредиту податкових накладних від 30.04.2012 року № 31804/4 на суму ПДВ 11104,00 грн. та від 30.04.2012 року № 31804 на суму ПДВ 7430,00 грн. з датою виписки понад 365 днів
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Таким чином, податкова інспекції дійшла висновку, що в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підприємство неправомірно сформувало податковий кредит у загальному розмірі 18507,00 грн. по податковим накладним, які виписані у вересні 2013 року.
На підставі висновків акту перевірки від 18.11.2013 року № 1447/22.3/35495114 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0010322203, яким нарахований основний платіж з податку на додану вартість у розмірі 27760,50 грн. за основним платежем 18507,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 9253,50 грн.
ТзОВ «Торговий Дім «Аванта», скориставшись правом адміністративного оскарження зверталося до Головного управління Міндоходів у Волинській області та Міністерства доходів та зборів України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, проте рішеннями від 13.02.2014 року №882/10/10.4-06 та від 17.04.2014 року №7061/16/99-99.10-01-15 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 10.12.2013 року № 0010322203 форма «Р» залишено без змін, а скарги без задоволення.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України є правомірним та спростовується доводами позивача, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки від 18.11.2013 року № 1447/22.3/35495114 ТзОВ «Торговий Дім «Аванта» зареєстровано платником податку на додану вартість 19.11.2007 року № 100223807.
Судом встановлено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами..
Як вбачається з поданої до Луцької ОДПІ 20.03.2013 року за вх. № 9014599196 податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року ТзОВ «Торговий дім «Аванта» задекларовано податкові зобов'язання в сумі 8712116,00 грн., податковий кредит в сумі 8662480,00 грн., та визначено до сплати бюджет на 49636,00 грн. ПДВ.
З акту перевірки вбачається, що до податкового кредиту в лютому 2013 року товариство включило 18507,00 грн. ПДВ на підставі податкових накладних від 31.01.2013 року № 14978/4 на суму 11104,00 грн. ПДВ та №14978 на суму 7403,00 грн. ПДВ, отриманих від ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат». ТзОВ «Торговий дім «Аванта» 30.09.2013 року за вх. № 9061093199 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 р., яким проведено виправлення помилок за лютий 2013 року, а саме, зменшено податковий кредит на 18507,00 грн. по податкових накладних, виписаних ТзОВ «Глобинський м'ясокомбінат» у січні 2013 року та збільшило його на таку ж суму по податкових накладних, виписаних у квітні 2012 року
Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивачем з реєстру виключено податкові накладні від 31.01.2013 року № 14978/4 на 11104,00 грн. ПДВ і від 31.01.2013 року № 14978 на 7403,00 грн. ПДВ та включило податкові накладні від 30.04.2012 року № 31804/4 на 11104,00 грн. ПДВ і від 30.04.2012 року № 31804 на 7403,00 грн. ПДВ.
Враховуючи те, що у вересні 2013 року ТзОВ «Торговий дім «Аванта» провело коригування податкового кредиту лютого 2013 року шляхом включення до нього податкових накладних на 18507,00 грн., виписаних у квітні 2012 року, що перевищує 365 днів, камеральною перевіркою зменшено податковий кредит у декларації за лютий 2013 року на 18507,00 грн. та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 18507,00 грн.
Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що Луцької ОДПІ під час проведення камеральної перевірки не було враховано норми ст. 50 Податкового кодексу, яка містить обов'язок платника податків у разі виявлення помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації, а також ст. 102 Податкового кодексу, яка визначає термін в 1095 днів для подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації. Таке твердження суперечить обставинам справи, оскільки посадовою особою Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 p., поданий ТзОВ «Торговий дім «Аванта» було прийнято, враховано та саме на підставі даних уточнюючою розрахунку було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Суд також не бере до уваги посилання позивача, про те що в результаті подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації, коригування сум податкового кредиту з ПДВ не здійснювалося, а мало місце лише виправлення методологічної помилки в зазначенні дати виписки податкових накладних. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки фактично мало місце не виправлення дати виписки податкових накладних, а виключення із складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2013 року податкових накладних від 31.01.2013 року №14978/4 і від 31.01.2013 року №14978 та включення податкових накладних від 30.04.2012 року №31804/4 і від 30.04.2012 року №31804 (з датою виписки понад 365 днів).
Відповідно до п. З Наказу Міністерства фінансів України 14.01.2014 №10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» ідентифікуючими ознаками податкових накладних є порядковий номер податкової накладної, таким чином у даному випадку мало місце включення до податкового кредиту нових накладних, які мають абсолютно інший номер. Також відрізняються і суми податкових накладних, а саме: від 30.04.2012 року №31804/4 на суму 11197,49 грн. (з якої до податкового кредиту включено 11104,00 грн.) та податкова накладна від 30.04.2012 року №31804 на суму 7465,00 грн. (з яких до податкового кредиту включено 7403,00 грн.), таким чином, той факт що суми які були включені до податкового кредиту по нових накладних збігаються із сумами що були виключені по попередніх накладних, аж ні як не може свідчити про ідентичність даних податкових накладних.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість а підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Пунктами 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази, надані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0010322203 від 10.12.2013 року Луцькою ОДПІ винесене у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак є законними, у зв'язку з чим позовні вимоги ТзОВ «Торговий дім «Аванта» є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 1827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (в грошовому еквіваленті з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 4872,00 грн.; за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (тобто, 73,08 грн.).
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З платіжного доручення № 10079 від 08.05.2014 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 183,00 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору майнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 року становить 1 218,00 грн.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0011342202 від 31.12.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» нараховано грошове зобов'язання на загальну суму 27760,00 грн. Таким чином, адміністративний позов майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у сумі 1827 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Враховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, тому згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає до стягнення решта суми судового збору: 1827,00 грн. - 183,00 грн. (сплачена сума майнового характеру) - 1644,00 грн.
Таким чином з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» слід стягнути на користь бюджету України несплачену суму судового збору в розмірі 1644,00 грн.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 50, 102, 198 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011342202 від 31.12.2013 року, відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (43006, місто Луцьк, провулок Макарова, будинок 5, код ЄДРПОУ 35495114) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 23 червня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич
Судове рішення № 39579488, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 18.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/914/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: