Ухвала суду № 39578779, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

09 квітня 2013 рокусправа № 1170/2а-4928/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М.

суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 р.

у справі № 1170/2а-4928/11

за позовом Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства (далі - позивач)

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001712330 від 07.11.2011 р. відповідно до якого позивач зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання за основним платежем 8 772 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 193 грн., загальна сума 10 965 грн.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001712330 від 07.11.2011 року, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10 965 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції у повному обсязі не було з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Не було враховано, що перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, відтак прийняте за результатами перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача - Бабух С.А. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача - Айкашев С.І. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, постанову суду просив залишити без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 18.10.2011 року по 21.10.2011 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Стандарт-2009», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Альянс-Кіровоград», ПП «Ямбо», ПП «Алегра», ТОВ «Діаскури», ПП «Арна-Кіровоград» за період з 01.04.2008 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 24.10.2011 р. № 134/23-3/01039563 (а.с. 12-18), відповідно до висновків якого встановлено порушення з боку позивача:

- ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України в зв'язку з чим взаємовідносини КМУВГ з ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Арна-Кіровоград» є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Законом № 168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в розмірі 14 761 грн., в тому числі: квітень 2008 року - 1 092 грн.; серпень 2008 року - 2 603 грн.; грудень 2008 року - 1 107 грн., березень 2009 року - 595 грн., квітень 2009 року - 4 468 грн.; травень 2009 року - 4 529 грн., серпень 2009 року - 367 грн.

На підставі акту перевірки від 24.10.2011 р. № 134/23-3/01039563 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001712330 від 07.11.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання на суму за основним платежем 8 772 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 193 грн., загальна сума яких складає 10 965 грн. (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Арна-Кіровоград» були укладені угоди куплі-продажу №№ 100-ОВ від 25.05.2009 року, 234-ОВ від 23.12.2008 року, 15-ОВ від 27.01.2009 року, 130-ОВ від 26.08.2008 року, 128-ОВ від 03.08.2009 року, 222-ОВ від 18.12.2008 року, 55-ОВ від 09.04.2009 року та 65-ОВ від 17.04.2008 року. Дані угоди виконано - товар отримано, вартість сплачено, а товар використано за цільовим призначенням.

Отже позивач протягом перевіряємого періоду мав господарські взаємовідносини з ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Арна-Кіровоград», предметом яких було виконання робіт та постачання товарно-матеріальних цінностей використаних позивачем у власній господарській діяльності.

Дані обставини підтверджуються фінансово-господарськими документами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме копіями договорів, видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 23-66).

Контрагентами позивача виписано податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит (а.с. 25, 30, 35, 38, 51, 56, 61, 64).

Судом першої інстанції також встановлено, що відносно посадових осіб ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Арна-Кіровоград» порушено кримінальну справу, яка з обвинувальним висновком направлена до Ленінського районного суду м. Кіровограда (а.с. 118).

Вислухавши пояснення представників учасників процесу та з урахуванням матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що до набрання вироком суду законної сили, висновки відповідача носять лише характер припущень та не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне зазначити наступне.

Законом № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Закон № 168/97-ВР не ставить в залежність право на податковий кредит від наявності або відсутності інших документів первинного обліку, і від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському і податковому обліку контрагента.

Отже, з урахуванням того, що платники податку - ПП « 2008-Кіровоград», ПП «Алегра-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Єлісаветград- Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», ПП «Арна-Кіровоград» при виписуванні податкових накладних вже нарахували для сплати податок зазначений в податковій накладній, то позивач на законних підставах скористався правом на податковий кредит.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідачем вищезазначені обставини в суді не доведені.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов висновку що на момент здійснення операцій позивач діяв виключно на підставі норм Закону України «Про податок на додану вартість» і не повинен нести відповідальність за можливе порушення закону контрагентами, з якими укладено правомірні угоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Податковий кредит сформовано за рахунок належним чином оформлених податкових накладних отриманих підприємством від контрагентів, проведені розрахунки, товар отримано.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 12, 106, 10-112), позапланова невиїзна документальна перевірка здійснювалась на підставі постанови по кримінальній справі № 90-0004 заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області майора податкової міліції Омельченко Ю.С. від 09.08.2011 року про призначення позапланових документальних перевірок з питань дотримання податкового законодавства та виділення матеріалів для додаткової перевірки, якою призначено по вказаній кримінальній справі позапланові документальні перевірки з питань дотримання податкового законодавства суб'єктами господарської діяльності серед яких є позивач - Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства (код ЄРДПОУ 1039563, м. Кіровоград, вул. Московська, 20) за період з 01.04.2008 року по 31.07.2011 року.

Відповідно до п. 86.9. ст. 86 ПКУ в редакції, яка діяла станом на час прийняття податкових повідомлень рішень, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем є передчасним, з огляду на що воно не може вважатись таким, що відповідає нормам діючого податкового законодавства.

Також колегія суддів звертає увагу на наступне.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має. зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.

Більш того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлених податкових накладних свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. Кожна оподаткована господарська операція, визначена в акті перевірки позивача належним чином оформлена, всі податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 р. у справі № 1170/2а-4928/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун