Постанова № 39577157, 27.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16039/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В

при секретарі Заднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті орендної плати з фізичних осіб у розмірі 29997,00грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті орендної плати з фізичних осіб у розмірі 29997,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно податкової декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за №700 від 23 лютого 2012 року та податкового повідомлення-рішення. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення заборгованості.

Просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87502, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу по сплаті орендної плати з фізичних осіб на розрахунковий рахунок: №33211815700054, ОКПО 37989721, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13050500, отримувач місцевий бюджет м.Маріуполя.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Представником позивача до суду надано клопотання (вхід. №40237/12 від 20 грудня 2012 року), в якому просив розглянути справу без участі представника податкового органу. Відповідачем заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 11 квітня 2000 року, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.8), Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5), перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби від 17 квітня 2000 року за №3592, відповідно до довідок про взяття на облік платника податків (а.с.9,11).

Між відповідачем та Маріупольською міською радою укладено три договори оренди земельної ділянки від 26 грудня 2006 року №5/8-1165, від 27 березня 2007 року №5/10-1563, від 09 червня 2005 року №1182 (а.с.16-30).

Відповідачем до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, якою нарахована орендна плата у загальному розмірі 176382,14грн., терміном сплати з січня по листопад по 14698,50грн., в грудні в сумі 14698,64грн.

Відповідачем сума податкового зобов'язання за вересень та жовтень 2012 року не сплачена, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг по орендній платі за земельні ділянки у розмірі 29397,00грн., що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків по орендній платі з фізичних осіб станом на 10 грудня 2012 року (а.с.48).

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі за текстом кодекс) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Крім того, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006901712 від 17 серпня 2012 року, яким нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у сумі 600,00грн.(а.с.38). Вказане рішення відповідач отримав 04 вересня 2012 року, про що є відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.41).

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п.288.2 ст.288 кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

В п.288.3 ст.288 цього ж кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

П.288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачає розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 290 кодексу визначено порядок зарахування до бюджетів плати за землю. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачена сума орендної плати за земельні ділянки в результаті чого у відповідача, виник податковий борг в сумі 29997,00грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем податковий борг на загальну суму 29997,00 грн. не сплачений.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 22 квітня 2011 року №300, яка отримана відповідачем особисто, про що є відмітка на корінці вимоги (а.с.37).

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.31.1 ст.31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З урахуванням вимог п.57.3 ст.57 кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 цього кодексу орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Керуючись п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті орендної плати з фізичних осіб у розмірі 29997,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87502, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу по сплаті орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 29997,00 на розрахунковий рахунок: №33211815700054, ОКПО 37989721, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13050500, отримувач місцевий бюджет м.Маріуполя.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 27 грудня 2012 року.

Постанову у повному обсязі складено 29 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.