Ухвала суду № 39575478, 23.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 червня 2014 року м. Київ В/800/2677/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Степашка О.І.Суддів: Голубєвої Г.К. Костенка М.І. Маринчак Н.Є. Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 у справі № 814/3242/13-а (№К/800/64747/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзас Україна» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 у названій справі.

Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 2392 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - положень п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 №К/9991/26540/11, в якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Крім того, слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014, на відміну від доданої ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 №К/9991/26540/11 встановлено реальність спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відтак, немає підстав для звернення у відповідності до ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 № К/800/42298/13, в якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та приєднаних до неї додатків, рішенням Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наявність факту неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вона не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права. Вказане не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис) Степашко О.І.Судді(підпис) Голубєва Г.К. (підпис) Костенко М.І. (підпис) Маринчак Н.Є. (підпис) Федоров М.О.