ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" липня 2014 р. м. Київ К/800/10349/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Мороз Л.Л., Зайця В.С.,
секретар судового засідання - Романишин О.Р.,
за участю представників:
від позивача - Когут Н.М., довіреність б/н від 15.06.2014 року,
від відповідача - Маслова В.М., довіреність № 18-225/25910 від 26.05.2014 року,
треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
від третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_4, довіреність б/н від 07.01.2014 року, ОСОБА_9, довіреність б/н від 01.07.2014 року, ОСОБА_10, довіреність № 3/2014 від 26.06.2014 року, довіреність від 27.11.2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_8
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року
у справі №826/2238/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Фонд"
до Національного банку України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС",
Громадської організації "Об'єднання вкладників "БАЗИС",
ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
ОСОБА_8,
ОСОБА_7,
ОСОБА_13,
товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський міжрайагропостач",
ОСОБА_14,
ОСОБА_6,
ОСОБА_15,
про скасування постанови №357 від 23.08.2012 року,-
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Фонд" (далі по тексту ТОВ "Інвестор-Фонд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, яким просило скасувати постанову Правління Національного банку України від 23.08.2012 року №357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року у справі №826/2238/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у зазначеній справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи знайшов своє підтвердження факт правомірності прийняття відповідачем постанови від 23.08.2012 року №357. Застосування процедури ліквідації до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» (далі по тексту Комерційний банк «Базис») та призначення кандидатури ліквідатора відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_8 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані вище судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Інвестор-Фонд" задовольнити повністю.
Національний банк України та Комерційний банк «Базис» подали до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких наголошували на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Просили залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
ТОВ "Інвестор-Фонд" заявою від 02.07.2014 року, в порядку статті 217 Кодексу адміністративного судочинства України, приєдналось до касаційної скарги ОСОБА_8, в якій висловило свою позицію та підтримало скаргу. Позивач просив скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного Банку України від 20.04.2012 року №168 вирішено призначити у Комерційному банку «Базис» тимчасову адміністрацію строком на шість місяців - з 23.04.2012 року до 23.10.2012року, оскільки аналіз показників діяльності банку і результати інспекційної перевірки свідчать про погіршення його фінансового стану, зниження рівня ліквідності та загрозу втрати платоспроможності.
Постановою Правління Національного банку України від 23 серпня 2012 року № 357 вирішено відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації Комерційного банку «Базис».
В мотивувальній частині вищезазначеної постанови зазначено, що, з врахуванням висновків Генерального департаменту банківського нагляду про неможливість фінансового оздоровлення Комерційного банку «Базис», доцільне відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку. Пропозиції виконуючого обов'язки тимчасового адміністратора банку містять висновки про неплатоспроможність банку та неможливість приведення його діяльності у правову та фінансову відповідність до вимог Закону про банки та нормативно - правових актів Національного банку України, а тому фінансове оздоровлення банку є неможливим.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди зазначили.
Підстави ліквідації банку та відкликання банківської ліцензії визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно частини 2 статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній станом на 23.08.2012 року), у разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.
Правління Національного банку України дійшло висновку щодо неможливості фінансового оздоровлення Комерційного банку «Базис», з огляду на наступні документи: висновки Генерального департаменту банківського нагляду про неможливість фінансового оздоровлення банку, доцільність відкликання банківської ліцензії та ліквідації банківської установи; пропозиції виконуючого обов'язки тимчасового адміністратора, які містять висновки про те, що Комерційний банк «Базис» є неплатоспроможним, про неможливість приведення банку у правову та фінансову відповідність до вимог Закону про банки та нормативно - правових актів Національного банку України; пропозиції про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури його ліквідації та показників Банку станом на 14.08.2012 року.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Пунктом 9 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що за змістом пункту 3 частини першої статті 163 КАС України у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.
Таким чином, у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.
Суди повинні враховувати, що згідно з частиною першою статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Позивачем заявлялися клопотання про витребування доказів, зокрема актів інспекційних перевірок діяльності (фінансової звітності) Комерційного банку «Базис», проведених Національним банком України та його структурними територіальними підрозділами протягом 2010-2012 років, проте суди відмовили в задоволенні даних клопотань та розглянули справу на підставі наявних у справі документів.
На думку судової колегії касаційної інстанції, відмова в задоволенні клопотання позивача призвела до неповного з'ясування судами всіх обставин справи, що перешкоджає всебічному та об'єктивному її розгляду.
Крім того позивач звертався до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи для отримання експертного висновку стосовно фінансових показників Комерційного банку «Базис». Вказане клопотання ТОВ "Інвестор-Фонд" адміністративним апеляційним судом було відхилено.
З матеріалів справи та змісту ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року не можливо встановити з яких мотивів суд відхилив клопотання про призначення судової експертизи. Вказана обставина перешкоджає суду касаційної інстанції надати юридичну оцінку правовій позиції суду апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України наголошує, що в судових рішеннях не приділено уваги дослідженню питання фінансового стану Комерційного банку «Базис», що є визначальним для вирішення спору по суті та з'ясування правомірності пред'явлених ТОВ "Інвестор-Фонд" позовних вимог.
В зв'язку з посиланням апеляційного адміністративного суду на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2012 року, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2013 року у справі №5023/4456/12, як на доказ законності прийняття Національним банком України постанови про ініціювання процедури ліквідації Комерційного банку «Базис», колегія суддів наголошує наступне.
Господарські суди розглядають справи про встановлення відповідності застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність», не досліджуючи достовірність та обґрунтованість висновків НБУ щодо доцільності ліквідації банку.
Відповідно до частини 10 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність», єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього закону.
Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №826/2238/13-а - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 39575462, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2238/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: