Ухвала суду № 39575411, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/61691/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Пірога С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року

у справі № 2а-3447/10/1470

за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» простягнення сум податкових зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту - позивач, СДПІ) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Мостобудівельний загін № 73») про стягнення сум податкових зобов'язань.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 13.04.2010 року № 368/37/30126124.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 906 000,00 грн. та пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на загальну суму 725 000,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято рішення від 26.04.2010 року № 0000190037, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 1 087 500, 00 грн. (основний платіж - 725 000,00 грн., та 362 500,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0000200037, яким ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 1 268 400, 00 грн. (основний платіж - 906 000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 362 400,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі № 2а-5613/10/1470, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року, рішення СДПІ від 26.04.2010 року № 0000190037 та № 0000200037 скасовані.

Згідно ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. ст. 255 КАС України передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги СДПІ є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов