Постанова № 39574584, 23.05.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2166/14-а

Провадження №2а/524/150/14

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

23.05.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Середи А.В.

при секретарі - Кот А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом заступника прокурора м. Кременчука до Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області особі реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції про зобов»язаня вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року до суду звернувся заступник прокурора м. Кременчука з позовом до Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області особі реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції про зобов»язаня вчинити певні дії.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просив суд зобов'язати Реєстраційну службу скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, внесений на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука по справі№537/586/13-ц від 02.04.2013.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про слухання справи у її відсутсності, позовні вимоги підтримала, просила справу слухати у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у їх відсутності, проти позову заперечували.

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука у справі №537/586/13-ц від 02.04.2013 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на 1/3 частину квартири.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11.12.2013 у справі №537/586/13-ц, номер провадження 22-ц/786/3789/2013 апеляційна скарга прокурора м. Кременчука задоволена, рішення Крюківського районного суд від 02.04.2013 скасовано. Апеляційним судом Полтавської області постановлено нове рішення, в якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, на теперішній час скасоване рішення суду, яке стало підставою для реєстрації права власності на 1/3 вищевказаного нерухомого майна.

Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.01.2014, виданою Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції, у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію права власності» зазначено, що підставою виникнення права власності у ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 є заочне рішення Крюківського районного суду м.Кременчука у справі №537/586/13-ц від 02.04.2013.

На цій підставі 24.01.2014 прокуратурою м. Кременчука до реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ направлено заяву, щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 27.01.2014 прокуратурою міста отримано відповідь про відмову у внесені відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, мотивуючи, наступним.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України №3502/5 від 12.12.2011 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу. Заінтересованою особою у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Держреєстру прав є особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав.

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.

Згідно із ч.І ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави відповідно до ч. З та ч.б ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно із абз. 2 ч. З ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Уразі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор звертається з даним позовом в інтересах держави, оскільки відповідно до ч.І ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач - Реєстраційна служба Кременчуцького міського управління юстиції на підставі ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст. ст. 4, 8 цього ж Закону здійснює повноваження щодо реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, а тому його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст. 55 Конституції України, ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 17, ст. 104 КАСУ можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 1 та ч. З ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним

майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Частина 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно із п. 41 постанови КМУ № 1141 від 26.11.2011 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення- суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно із ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Про факт існування вищевказаного запису у Реєстрі прав власності на нерухоме майно прокуратура м. Кременчука дізналася 21.01.2014 під час отримання Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Отже, строк звернення до адміністративного суду має обчислюватися саме з цієї дати.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що є всі підстави для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-7, 18, 49, 51, 56-59, 137, 181 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну позовну заяву за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.

Зобов'язати Реєстраційну службу скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, внесений на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука по справі№537/586/13-ц від 02.04.2013.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особам, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: