Ухвала суду № 39573954, 02.07.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"02" липня 2014 р. Справа № 906/138/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Юрчук М.І. , судді Крейбух О.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

на рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 р. у справі №906/138/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" (м.Коростень)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 223252,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з апеляційною скаргою за вих. № 833 від 20.06.2014р. на рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 р. у справі № 906/138/14 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався з аналогічною апеляційною скаргою на вищевказане рішення. Проте, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., від 03.06.2014р. апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 р. була повернута у зв'язку з порушенням скаржником приписів п. 3 ст. 97 ГПК України. При цьому, колегією суддів чітко визначені недоліки, які необхідно усунути скаржнику при зверненні з повторною скаргою.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

У відповідності до положень ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд постановляє рішення про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути визначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що у відповідності до вимог ст. 93 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 року закінчився 05.05.2014 року.

Втретє, апеляційну скаргу скаржником було подано лише 23.06.2014 року, що підтверджується відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Житомирської області, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку. Виходячи зі змісту вказаної статті, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Тому при зверненні із клопотанням сторона повинна роз'яснити причини пропуску і підстави, з яких вона вважає ці причини поважними. У клопотанні треба доцільно навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт зазначає, що підприємство має скрутне матеріальне становище, фінансування останнього залежить від надходжень з державного та місцевого бюджету за виконані роботи та послуги, відтак вчасно сплатити судовий збірпідприємство не мало можливості.

Скаржником не додано жодного доказу на підтвердження скрутного майнового стану підприємства, у тому числі: довідок про майновий стан, підписаних директором та головним бухгалтером з прикладанням печатки підприємства, банківських довідок та виписок про стан всіх рахунків відкритих у банківських установах, що також підтверджується відсутністю таких документів в переліку додатків до апеляційної скарги.

За таких обставин, оскільки скаржником не надано суду жодних доказів, в порушення вимог ст.33 ГПК України, в обґрунтування клопотання, пов'язаних саме із важким матеріальним становищем то підстав для задоволення даного клопотання не має.

Разом з цим, звертаючись з апеляційними скаргами апелянтом вказані в ухвалах апеляційного суду від 19.05.2014 р. та від 03.06.2014р. недоліки усунуто не було, про що свідчить неналежне оформлення апеляційних скарг.

В даному випадку, дії скаржника розцінюються судом як зловживання процесуальними правами. У зв'язку з чим, зазначені обставини не можуть розцінюватись судом у якості поважної причини, наведеної у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанови пленуму № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, пропуск строку, встановленого для подання апеляційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Одночасно, скаржником не доведено, що причини пропуску процесуального строку є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для останнього, оскільки апелянтом не представлено будь - яких доказів в обґрунтування цих причин.

З огляду на те, що дотримання строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом є обов'язковим як для суду, так і для сторін у справі, колегія суддів вважає, що скаржник не довів поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки недотримання апелянтом вимог Господарського процесуального кодексу України не є поважною причиною з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України

Будь - яких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги повинно містити, як зазначено вище, обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Наразі, вищевикладене свідчить про те, що наведені скаржником обставини, мали виключно суб'єктивний характер, оскільки можливість подання належно оформленої апеляйціної скарги залежала виключно від волевиявлення самого заявника, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції не визнає причини пропуску процесуального строку поважними, тому залишає клопотання про відновлення строку без задоволення.

Згідно п.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Одночасно, після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 2, 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно. Для випадку повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ст. 97 таке право повторної подачі апеляційної скарги кодексом не передбачене, тобто право подачі повторної апеляційної скарги у апелянта відсутнє.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою прийняття апеляційної скарги до розгляду є додані до скарги докази сплати судового збору.

Відповідно до підпунктів 1, 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір із позовної заяви майнового характеру, що подається до господарського суду, сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; із апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За приписами ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. №719-VIІ розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 р. складає 1218,00 грн.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. із змінами та доповненнями, сплата судового збору з апеляційної скарги на рішення суду здійснюється виходячи з оспорюваної суму. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу.

При поданні апеляційної скарги скаржником платіжним дорученням № 508 від 07.05.2014р. сплачено судовий збір в сумі 351,19 грн.

Проте, сума судового збору, якою повинна бути сплачена дана апеляційна скарга має складати 913,5 грн.

Отже, сплачена скаржником сума судового збору є меншою від вказаного розміру.

Згідно п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. п. 3, 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 р. у справі № 906/138/14.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 р. у справі № 906/138/14 повернути заявнику, а справу № 906/138/14 - господарському суду Житомирської області.

Додаток: заявнику - матеріали скарги з додатками на 5 арк., у т.ч. платіжне доручення № 508 від 07.05..2014 р.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.