ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
| 04.06.09 | Справа №2а-482/09/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі^ головуючого судді Кудряшової А.М. , при секретарі Дєрюшковій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за відрядження
ВСТАНОВИВ:
ЛОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат за службові відрядження у розмірі 970 гривень 31 копійка. Позов мотивовано тим, що позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу в частині НОМЕР_1, на підставі наказів командира військової частини був відрядженим 09 січня 2008 року до м. Севастополя строком на одну добу, 01 квітня 2008 року до м. Вінниця строком на три доби та 29 травня 2007 року до м. Севастополя на двадцять шість діб, тому має право на відшкодування витрат на службові відрядження за рахунок відповідача, які до дня розгляду справи позивачу не виплачені в сумі 970 гривень 31 копійка. Позивач і представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, позивач надав суду клопотання про розгляду справи за його відсутності, за наявними у ній матеріалами, відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність фінансування для погашення заборгованості, та просив справу розглянути за відсутності його представника. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін відповідно до положень ст. ст. 122 ч.3, 128 КАС України. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до статті 2 Закону України № 2232-XIІ від 25.03.1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Судом встановлено, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 6). Таким чином, всі правовідносини, що виникають між сторонами у справі, з приводу проходження військової служби, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби. Статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами. Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена статтею 2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663. В пункті 11 цієї постанови зазначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, визначаються Міністерством оборони за погодженням з Міністерством фінансів України. На виконання вимог цього пункту наказом Міністра оборони України від 17.01.2000 року № 9 затверджено Інструкцію про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України. Відповідно до п. 1.1 Інструкції, службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), в якій військовослужбовець проходить службу. Пунктом 1.2. Інструкції передбачено, що у службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження з військових частин, які утримуються на самостійних штатах, - командиром військової частини. Судом встановлено, що відповідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2009 року вих. № 73/218 заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на відрядження становить 970 гривень 31 копійка. Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність командування військової часини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу заборгованості по відшкодуванню витрат на службові відрядження є такою, що суперечить чинному законодавству, тому позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі, як обґрунтована та підтверджена документально. Доводи представника відповідача про причину невиплати позивачу заборгованості у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати коштів, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Приймаючі до уваги, що у матеріалах справи відсутні документи в підтвердження здійснення судових витрат позивачем, тому у суду не має підстав для присудження позивачеві здійснених ним судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України. Судом 04 червня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09 червня 2009 року постанова складена у повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з військової частиниНОМЕР_1 (код 24981416, адреса: 96574, смт. Новофедорівка, АР Крим) на користь ОСОБА_1 заборгованість за відрядження у розмірі 970 (дев'ять сот сімдесят) гривень 31 копійка. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня отримання постанови через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кудряшова А.М.
Часті запитання
Який тип судового документу № 3957112 ?
Документ № 3957112 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3957112 ?
Дата ухвалення - 04.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3957112 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3957112 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 3957112, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки КримСудове рішення № 3957112, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані. Судове рішення № 3957112 відноситься до справи № 2а-482/09/10/0170Це рішення відноситься до справи № 2а-482/09/10/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 3957108
|