Ухвала суду № 39570815, 25.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/4435/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2033/9814/12 Іващенко С.О.

Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Гальянової І.Г., Колтунової А.І.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 липня 2013 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Соколов» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнень, стягнути заборгованість за кредитним договором № 592 від 19.04.2012 року у розмірі 18435,00 грн., стягнути судовий збір в сумі 214,60 грн., та судовий збір за забезпечення позову у розмірі 107,30 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 19 квітня 2012 року між ОСОБА_2 - Відповідачем та Кредитною спілкою Соколов» - Позивачем, було укладено Кредитний договір № 592, відповідно до умов якого Відповідач отримала кредит у сумі 3000,00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером № 276 від 19.04.2012 року.

Згідно умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти один раз в місяць по одній з процентних ставок згідно п.5 Кредитного договору у повному обсязі. При цьому п.5 Кредитного договору встановлено, що заборгованість зі сплати процентів не повинна перевищувати 31 процент від суми кредиту.

Відповідно до пункту 5 Кредитного договору Позичальник сплачує Кредитору проценти на суму кредиту за наступними процентними ставками:

підпункт «а») 1,5 % процентів у день за період, за який проценти не були сплачені достроково;

підпункт «б») 20 % процентів в місяць, якщо проценти сплачуються достроково (наперед).

Починаючи з 19.04.2012 року по 19.05.2012 року проценти за користування кредитом сплачувалися Відповідачем в повному обсязі.

Починаючи з 20.05.2012 року проценти сплачувались не в повному обсязі.

Станом на 10.04.2013 року утворилась заборгованість у сумі -18435,00 гривень.

Пунктом 12 Кредитного договору встановлено, що у відповідності із ч.2 ст.546 ЦК України, Договором встановлено забезпечення виконання зобов'язання за Договором Позичальником, а саме: за кожне порушення зобов'язання за Договором Позичальник повинен сплатити Кредитору грошову суму в розмірі ста процентів від суми, зазначеної в п.2 Договору.

Пунктом 16 Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору, Кредитор вправі в односторонньому порядку відмовитись від подальшого кредитування Позичальника за договором, в односторонньому порядку достроково розірвати договір та стягнути з Позичальника усі грошові кошти в обсязі зобов'язань Позичальника.

В судове засідання представник позивача за довіреністю не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити повністю і просив суд постановити по справі заочне рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Зі згоди представника позивача судом було ухвалене заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 липня 2013 року позовні вимоги були задоволені.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач у справі ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 19 квітня 2012 року між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою «Соколов» було укладено Кредитний договір № 592, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 3000,00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером № 276 від 19.04 2012 року.

Судом також встановлено, що починаючи з 20.05.2012 року відповідачкою умови договору виконувались не в повному обсязі, в зв'язку із чим станом на 10.04.2013 року утворилась заборгованість у сумі -18435,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст.526, 625 ЦК України виходив з того, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно і до умов договору та вимог цього Кодексу, а відсутність грошових кошів у боржника не звільняє його від відповідальності за грошовим зобов'язанням.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з тексту кредитного договору, ОСОБА_2 за кредитним договором прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти один раз в місяць по одній з процентних ставок, а саме: «а») 1,5 % процентів у день за період, за який проценти не були сплачені достроково; «б») 20 % процентів в місяць, якщо проценти сплачуються достроково (наперед). При цьому заборгованість зі сплати процентів не повинна перевищувати 31 процент від суми кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи із 20 травня 2012 року проценти за договором сплачували нею не в повному обсязі, тобто умови договору не виконувались.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідачки суми заборгованості, яка розрахована позивачем правильно.

Посилання представника відповідача на той факт, що кредитний договір відповідно до п.16 слід вважати розірваним, так як про це попередив позивач листом від 04 вересня 2012 року, судова колегія вважає безпідставними, оскільки текст зазначеного листа містить лише нагадування про своєчасну сплату чергової заборгованості за відсотками згідно умов договору.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -