Вирок № 39570589, 03.07.2014, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/335/14-к

03 липня 2014 року

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів :

головуючого - судді Шишка О.А.

суддів Гутича П.Ф., Круль І.В.

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.

прокурорів Лизака Р.В., Соломчака Ю.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_2 зареєстрованого в АДРЕСА_1 одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Надвірнянського районного суду від 16.05.2011 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 70 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, громадянина України, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_4 розлученого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Суворовського районного суду м.Херсон від 07.05.2002 року за ч.2 ст.141 КК України (редакції 1960 року) до покарання у виді 3 років позбавлення волі, вироком Апеляційного суду Херсонської області від 17.01.2006 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, ч.2 ст.186 КК України, ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки належного йому майна, вироком Комсомольського районного суду м.Херсон від 17.04.2007 року за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 8 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частки належного йому майна, громадянина України,

за ч.4 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

ОСОБА_6 вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Злочин вчинено за таких обставин.

14 серпня 2013 року близько 21 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, вчинили напад на ОСОБА_1

Скориставшись незачиненими вхідними дверима, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проникли всередину приміщення літньої кухні ОСОБА_1, що на АДРЕСА_5 Після того, як в приміщення зайшла ОСОБА_1, їй було нанесено удар в голову, внаслідок чого остання втратила свідомість. Коли ОСОБА_1 прийшла до свідомості, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжували наносити їй удари в різні ділянки тіла з метою отримання інформації про місце знаходження грошей та матеріальних цінностей.

Внаслідок нанесених ударів, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 21.01.2014 року № 9/82-2013-Д, потерпілій заподіяно закриту черепно-мозкову травму з забоєм головного мозку середнього ступеня важкості; закритий перелом лівої виличної кістки зі зміщенням кісткових уламків, порушенням цілісності лівої гайморової пазухи, лівої орбіти, гематосинусом, пневмоцефалією лівого очного яблука, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; дві рани, синець та садно в ділянках обличчя, три рани та садно в ділянках лівої верхньої кінцівки, крововилив під сполучну оболонку лівого очного яблука, синець та два садна в ділянках грудної клітки, синець в ділянці шиї, синець в ділянці правої нижньої кінцівки, синець в ділянці лівої нижньої кінцівки, два садна в ділянках живота, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В результаті вчинення розбійного нападу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи коштами ОСОБА_1, зокрема, 19850 Євро, 14975 доларів США, 2500 англійських фунтів стерлінгів, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 361337 грн., а також золотими виробами на загальну суму 12000 грн., зокрема, кільцем 585 проби вагою 5 грам вартістю 1500 грн., кільцем 585 проби вагою 6 грам вартістю 1700 грн., кільцем 585 проби вагою 3 грами вартістю 700 грн., кільцем 585 проби вагою 4 грами вартістю 1000 грн., кільцем 585 проби вагою 2 грами вартістю 500 грн., кільцем 375 проби вагою 6 грам вартістю 850 грн., ланцюжком 585 проби вагою 6 грам вартістю 1950 грн., хрестиком 585 проби вагою 1,5 грама вартістю 400 грн., браслетом 585 проби вагою 4 грами вартістю 1500 грн., браслетом 585 проби вагою 3 грами вартістю 1200 грн., сережками 585 проби вагою 3 грами вартістю 700 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині не визнав та дав показання про те, що весною 2013 року, перебуваючи біля приміщення Івано-Франківського слідчого ізолятора, де він передавав передачу своєму товаришу, він познайомився з ОСОБА_6 й з того часу вони інколи спілкувалися. 13.08.2013 року в другій половині дня він приїхав автомобілем своєї сестри ОСОБА_7 «Опель Вектра» в м.Івано-Франківськ, де на автовокзалі зустрів ОСОБА_6, який приїхав, щоб передати передачу в СІЗО їх спільному знайомому. Оскільки була друга половина дня й іти до СІЗО було пізно, ОСОБА_6 попросив знайти йому житло, щоб переночувати. Так як раніше він наймав квартиру у свого знайомого ОСОБА_8 на АДРЕСА_6 , він домовився з останнім, щоб ОСОБА_6 переночував у вказаній квартирі. Поселивши ОСОБА_6, він поїхав у м.Надвірна, де на той час проживав у своєї сестри. Наступного дня в обідню пору він приїхав в м.Івано-Франківськ, забрав ОСОБА_6 з квартири, й вони разом поїхали в м.Надвірна, пообідали, та пробувши деякий час, близько 17 години виїхали в м.Івано-Франківськ. Близько 18 години вони приїхали в м.Івано-Франківськ, він висадив ОСОБА_6 на вул.С.Стрільців та показав напрямок до міської ратуші, де той мав зустрітися зі своєю знайомою ОСОБА_9, після чого повернувся в м.Надвірна, де майже увесь час до пізнього вечора перебував у покерному клубі «Шоколад». Пізно вечором 14.08.2013 року в м.Надвірна до покерного клубу «Шоколад» на таксі приїхав ОСОБА_6 та попросив його відвезти в м.Хмельницький. Оскільки того вечора він вживав спиртне, він разом з ОСОБА_6 поїхав додому до своєї сестри, де попросив чоловіка сестри ОСОБА_10, за винагоророду, відвезти ОСОБА_6 в м.Кам'янець-Подільський. Так як він був винен ОСОБА_6 гроші і щоб віддати тримав їх у бардачку автомобіля, пам'ятаючи про це, він сказав ОСОБА_10, щоб той взяв собі за поїздку гроші з бардачка автомобіля. ОСОБА_10 погодився й повіз ОСОБА_6 Ствердив, що 14.08.2013 року в с.Горохолин-Ліс не був, розбійного нападу на потерпілу не вчиняв. Не оспорює факт своєї присутності разом з ОСОБА_11, а також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в липні 2013 року біля будинку потерпілої, коли ОСОБА_11 позичав гроші у потерпілої ОСОБА_1 Разом з тим, вказав, що ця поїздка була випадковою й про те, що ОСОБА_11 позичив гроші у своєї тітки ОСОБА_1 він дізнався тоді, коли вони повернулися в м.Надвірна й про що йому розповів ОСОБА_12 Не заперечив, що до червня 2013 року він проживав разом із своїм знайомим ОСОБА_13 в АДРЕСА_6 інколи користувався його старим телефоном «Нокіа», однак наголосив, що цей телефон у серпні 2013 року в ОСОБА_13 не брав. Йому відомо, що ОСОБА_13 дав для користування свій мобільний телефон їхньому спільному знайомому ОСОБА_14 Протягом тривалого часу він користувався номером оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, який 14.08.2013 року був постійно біля нього. Інших мобільних телефонів цього дня він не використовував.

Також наголосив, що під час досудового розслідування він давав показання про свою причетність та причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину щодо потерпілої ОСОБА_1 під тиском працівників правоохоронних органів, а тому просить такі показання до уваги не брати. Під тиском працівників правоохоронних органів він також дав показання під час слідчого експерименту, а тому вважає їх неправдивими.

Не вважає себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому просить його виправдати.

Не визнав своєї вини в судовому засіданні у вчиненні інкримінованого йому діяння й обвинувачений ОСОБА_6 та дав показання про те, що весною 2013 року був у м.Івано-Франківську, де передавав передачу своєму товаришу, який утримувався під вартою в Івано-Франківському слідчому ізоляторі. Там він познайомився з ОСОБА_5, вони обмінялися телефонами й з того часу інколи спілкувалися. 13.08.2013 року під кінець дня він приїхав в м.Івано-Франківськ, де його на автовокзалі зустрів ОСОБА_5 В Івано-Франківськ він їхав з наміром передати передачу в СІЗО та отримати у ОСОБА_5 гроші в сумі 2000 грн., які він йому раніше позичав. Оскільки вже було пізно, він попросив ОСОБА_5 знайти йому житло, щоб переночувати. ОСОБА_5 відвіз його до свого знайомого на квартиру, а сам поїхав додому. Наступного дня ОСОБА_5 приїхав в м.Івано-Франківськ, забрав його з квартири, й він разом з ним поїхав в м.Надвірна. В Надвірній ОСОБА_5 вирішував свої питання й він їздив з ним у машині. Оскільки він мав зустрітися з дружиною свого товариша ОСОБА_9, близько 17 години вони виїхали в м.Івано-Франківськ. Близько 18 години вони приїхали в м.Івано-Франківськ, ОСОБА_5 висадив його десь у центрі міста та показав напрямок до міської ратуші, де він мав зустрітися з ОСОБА_9 Біля міської ратуші він зустрів ОСОБА_9, вони зайшли у якесь кафе біля ратуші, й пробули там майже до 23 години вечора. Після того, по нього приїхав ОСОБА_5, який обіцяв його відвезти в м.Хмельницький, так як він поспішав, бо у нього народилася племінниця. Вони поїхали у Надвірну, ОСОБА_5 заїхав додому до своєї сестри й сказав, що в м.Хмельницький поїде чоловік його сестри ОСОБА_10 Останній вийшов з будинку й тією ж машиною повіз його у напрямку м.Хмельницький. Доїхавши до м.Кам'янець-Подільський, ОСОБА_10 сказав, що далі не поїде, оскільки ОСОБА_5 просив відвезти його саме туди. Оскільки була ніч, він попросив ОСОБА_10 довезти його до м.Хмельницький, за що дав йому 300 грн. Тоді ОСОБА_10 відвіз його у м.Хмельницький, залишив його, а сам повернувся додому. Ствердив, що 14.08.2013 року в с.Горохолин-Ліс не був, розбійного нападу на потерпілу не вчиняв. Протягом тривалого часу він користувався номером оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2, який 14.08.2013 року був постійно біля нього. Інших мобільних телефонів цього дня він не використовував.

Вважає, що під час досудового розслідування було допущено значні порушення його прав. Так, його затримали як підозрюваного 13.11.2013 року, хоча як він дізнався пізніше, працівники міліції доставили його до м.Івано-Франківська як свідка. Крім того, вважає, що його впізнання потерпілою проведено з порушенням вимог КПК. Зокрема, статисти, яких було залучено до впізнання, не були схожі на нього. Вважає, що в судовому засіданні потерпіла змінила показання, які вона надавала на досудовому слідстві. Крім того, в ході досудового слідства потерпіла давала непослідовні та суперечливі показання. Наголосив, що до матеріалів справи не долучено підтверджуючих доказів про наявність коштів у потерпілої. Будь-яких доказів на його причетність до інкримінованого йому злочину, досудовим слідством не здобуто.

Не вважає себе винним у вчиненні інкримінованого йому діяння, а тому просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, вина обвинувачених доводиться сукупністю досліджених та перевірених у справі доказів, зокрема :

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що її діти - син ОСОБА_16 та дочка ОСОБА_17 з сім'ями, перебувають на роботі за межами України, в Англії, та час від часу, як через банківські установи, так і через своїх знайомих, передають їй гроші. Інколи гроші їй передавала її сваха ОСОБА_18, яка проживає в с. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області. 13.08.2013 року вона була в с. Сахнівці, де її сваха через їхню спільну знайому ОСОБА_19 передала їй (ОСОБА_1.) кошти в сумі 8000 Євро. Гроші вона перевозила у сумці на пояс, яку вона заховала під одяг. З Хмельницької області додому вона приїхала близько 17 год. 14.08.2013 року. Близько 18.20 год. до неї прийшла сусідка ОСОБА_20, яка доглядала у її відсутності її господарство, з нею вони оглядали придбані у Хмельницькому речі та спілкувались. Про гроші вона їй нічого не розповідала. ОСОБА_20 пішла близько 20 години, після чого вона пішла загнати корову, яку випускала пастися.

Через деякий час вона зайшла в приміщення літньої кухні, вхідні двері куди не зачиняла, направилася в кімнату, де через внутрішні двері побачила незнайомого чоловіка, який, схилившись над столом, оперся головою на руку. Побачивши того чоловіка, вона одразу зупинилась на порозі дверей в кімнату. Чоловік, повернув до неї обличчя і сказав суржиком, «я прішол робити порядок с твоіми дєньгами». Вона відповіла, що грошей не має, й у цей час відчула ззаду сильний удар в голову, внаслідок чого втратила свідомість. Коли вона приходила на кілька секунд до свідомості, то чула сильний шум в будинку, чула як дві особи розмовляли між собою. Потім знову відчувала удари й знову втрачала свідомість.

Пригадує, що прийшла до свідомості в приміщенні кухні, встала на ноги і мала намір втікати з будинку. Однак, її ззаду тримав лівою рукою нападник, якого вона бачила у будинку, а правою рукою прикладав їй до очей ніж. В цей час вона побачила перед собою іншого нападника худорлявої тілобудови, який, присівши, шукав щось в кухонному наборі. Він ховав від неї своє обличчя, й вона побачила лише його обличчя з правого боку і його потилицю, і помітила, що волосся у нього було чорне, коротко стрижене, обличчя худорляве, продовгувате. Своєю лівою рукою вона схопила ніж і в ньому відламалось лезо, після чого від сильного удару по голові втратила свідомість. Що відбувалось після цього вона не пам'ятає.

Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень вона тривалий час лікувалася в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. До цього часу її здоров'я повністю не відновилося. Які показання вона давала лікарям вона не пам'ятає.

На слідстві їй пред'являли для впізнання осіб й вона впізнала одного з нападників - ОСОБА_6 Крім того, детально оглянувши в суді ОСОБА_5, вона повністю впізнає у ньому іншого нападника, який був у її будинку.

Під час розбійного нападу у неї викрадено сумку з грошима в сумі 8000 Євро, яку вона привезла з с. Сахнівці, і яку тримала при собі на поясі. Також у неї було викрадено гроші в сумі 2500 фунтів стерлінгів, 11 850 євро та 14975 доларів США, які були замотані в шкарпетку, шкарпетка була замотана в маленьку подушку, яка була захована на дні шафи та прикидана різним одягом. Шафа розміщена з лівого боку від входу в кімнату літньої кухні. Також було викрадено 5 золотих кілець, 1 золоту обручку, 2 золотих браслети, й у неї з шиї зірвали золотий ланцюжок з золотим хрестиком та золоті сережки з вух.

Також повідомила, що в липні 2013 року до неї додому приїжджав її племінник ОСОБА_11 та якому вона позичала 2500 доларів США для його швагра ОСОБА_21. Позичені кошти їй повернув ОСОБА_21 на початку серпня 2013 року. Хто приїжджав з ними у машині вона не бачила.

Має до обвинувачених претензії матеріального та морального характеру, наполягає на суворому їх покаранні.

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що в липні 2013 року він їздив до потерпілої, яка є його тіткою, просити її позичити гроші своєму швагрові ОСОБА_21 на придбання автомобіля. Разом з ним у машині також їхали його знайомі ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 Тітка позичила йому 2500 доларів США для ОСОБА_21 Як йому відомо ОСОБА_21 повернув потерпілій ці кошти на початку серпня 2013 року. Коли він дізнався про пограбування тітки він дзвонив до ОСОБА_5 та з'ясовував чи не він вчинив пограбування, що останній заперечував;

- свідченнями ОСОБА_21 про те, що він займається продажем автомобілів. В липні 2013 року вони з ОСОБА_12 придбали автомобіль, на ремонт якого їм не вистачало грошей. Він звернувся до швагра ОСОБА_11, який поїхав у с.Горохолин-Ліс, де у своєї тітки ОСОБА_1, яку він також добре знав, позичив для нього 2500 доларів США. Позичені гроші він особисто повернув потерпілій на початку серпня 2013 року та віддав більше на 100 доларів, оскільки гроші повернув із запізненням;

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що тривалий час знайомий із ОСОБА_5 й деякий час проживав разом з ним на квартирі знайомих ОСОБА_5 на АДРЕСА_6 в м.Івано-Франківську. В той час у нього був телефон «Нокіа», слайдер, який погано працював, й ОСОБА_22 дав йому для користування свій телефон марки «Самсунг», а старий телефон він залишив на квартирі. Інколи цим телефоном користувався й ОСОБА_5, а пізніше цей телефон кудись пропав. Приблизно у липні 2013 року він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 їздили в с.Горохолин-Ліс до тітки ОСОБА_11 Повертаючись назад до м.Надвірна, він дізнався, що ОСОБА_11 зичив гроші у своєї тітки;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що в ніч з 14 на 15 серпня 2013 року його розбудив швагро ОСОБА_5 та попросив відвезти його товариша ОСОБА_6 в м.Кам'янець-Подільський. Казав, що за таку послугу йому дадуть гроші, як він зрозумів 100 Євро, на що він погодився. На дорогу ОСОБА_5 також дав йому платіжну картку, якою він мав розраховуватися при купівлі пального. Приїхавши в м.Кам'янець-Подільський, ОСОБА_6 попросив відвезти його в м.Хмельницький, куди також він його завіз. За дорогу ОСОБА_6 дав йому приблизно 1300 - 1400 грн. Крім того, по дорозі назад він заїжджав на заправку, де заправляв автомобіль, розраховуючись за це платіжною карткою, яку дав йому ОСОБА_5;

- показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що 13.08.2013 року до неї додому в с.Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області приїжджала ОСОБА_1, якій вона передала 8000 Євро у чорній сумочці на пояс. Від родичів ОСОБА_1 вона дізналася, що на неї було вчинено розбійний напад. Після того вона приїжджала в м.Івано-Франківськ відвідати потерпілу, яка була у тяжкому стані та майже не спілкувалася;

- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що 12.08.2013 року потерпіла, яка є її сусідкою, попросила доглянути її господарство (подоїти, погодувати корову та інше), оскільки їй потрібно було поїхати в Хмельницьку область до родичів. Про мету поїздки потерпіла їй не повідомляла. ОСОБА_1 приїхала 14.08.2013 року під кінець дня. Під вечір вона приходила до неї разом зі своєю дитиною, вони оглядали покупки, які потерпіла придбала на ринку в м.Хмельницький й пішла від неї близько 20 години. В той час на потерпілій були золоті кульчики, які вона ніколи не знімала, та золотий ланцюжком із золотим хрестиком. Крім того, на поясі у неї вона бачила чорну сумочку. Наступного дня зранку вона знову зайшла до потерпілої, яку побачила непритомну, сильно побиту, лежачу на підлозі у житловій кімнаті в літній кухні. Вона сильно перелякалася, покликала свого чоловіка та сусіда, з якими вони почали надавати першу допомогу потерпілій. ОСОБА_1 прийшла до свідомості та відповзла до вхідних дверей літньої кухні. Після того вони викликали швидку допомогу й працівників міліції. В той час вона бачила, що в середині літньої кухні було все розкидано й майже в усіх приміщеннях на різних речах, меблях, стінах були сліди крові. На потерпілій вона не виявила золотих речей та сумочки. Вона ходила в лікарню відвідати потерпілу, яка тривалий час не приходила до свідомості;

- показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що у 2013 році вона працювала продавцем у магазині мобільних телефонів «Жук», що на вул.Коновальця, 146 «д» в м.Івано-Франківську й близько 18 години 14.08.2013 року продала два стартові пакети з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Кому вона продала ці стартові пакети вона не пам'ятає, впізнати цих людей не може, однак ці покупці активували сім-карти з цими номерами шляхом здійснення перших дзвінків на її номер мобільного телефону НОМЕР_5;

- показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що 15.08.2013 року вона дізналася, що її сестра ОСОБА_1 перебуває у Івано-Франківській обласній клінічній лікарні, оскільки на неї було вчинено розбійний напад. Вона доглядала сестру у лікарні, оскільки сестра тривалий час практично не реагувала та була у тяжкому стані. Неодноразово у лікарню приходили працівники міліції, однак ніякі слідчі дії з потерпілою вони не проводили у зв'язку із поганим станом її здоров'я;

- висновками судово-медичної експертизи від 29.09.2013 року № 82 та додаткової судово-медичної експертизи від 21.01.2014 року № 9/82-2013р.-Д, згідно з якими у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку середнього ступеня важкості; закритий перелом лівої виличної кістки зі зміщенням кісткових уламків, порушенням цілісності лівої гайморової пазухи, лівої орбіти, гематосинусом, пневмоцефалією лівого очного яблука, що викликало необхідність проведення операції «репозиція виличної кістки та гайморотомія за Колдуелом-Люком зліва» і які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; 2-ві рани, синець та садно в ділянках обличчя, 3-ри рани та садно в ділянках лівоїверхньої кінцівки, крововилив під сполучну оболонку лівого очного яблука, синець та 2-ва садна в ділянках грудної клітки, синець в ділянці шиї, синець в ділянці правої нижньої кінцівки, синець в ділянці лівої нижньої кінцівки, 2-ва садна в ділянках живота, які утворились від дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та розташування тілесних ушкоджень дає підстави вважати, що ОСОБА_1 могло бути спричинено не менше 4-х ударів в ділянки обличчя, не менше 4-х ударів в ділянки лівої верхньої кінцівки, не менше 3-х ударів в ділянки грудної клітки, не менше 1-го удару в ділянку шиї, не менше 1-го удару в ділянку правої нижньої кінцівки, не менше 1-го удару в ділянку лівої нижньої кінцівки, не менше 2-х ударів в ділянки живота (т.2 а.с.104-105, 110-111);

- висновками судово-імунологічних експертиз від 31.10.2013 № 09/12-1341, від 27.12.2013 № 09/12-1585, від 30.09.2013 № 09/12-1163, від 11.09.2013 № 09/12-1089, від 06.09.2013 № 09/12-1093, від 04.09.2013 № 09/12-1094, від 06.09.2013 № 09/12-1090, від 06.09.2013 № 09/12-1091, від 06.09.2013 № 09/12-1092, від 09.09.2013 № 09/12-1088, згідно яких речовина бурого кольору на дев'яти фрагментах нігтьових зрізів з рук потерпілої ОСОБА_1, на шафі та рослинних листках, на картонній коробці, на шести відрізках тканини, на металевій кружці, на металевому електрочайнику, на дерев'яній ніжці від табуретки, на лезі та руків'ї ножа, вилучених при огляді місця події, є кров'ю людини з антигеном Н та ізогемаглютимінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, дані сліди могли утворитися від крові особи, групі крові якої притаманний даний антиген, в тому числі і від крові потерпілої ОСОБА_1 (т.2 а.с.121-122, 128-129, 135-137, 143-145, 151-152, 158-160, 166-167, 173-174, 180-182, 188-189);

- протоколом огляду місця події від 15.08.2013 та фототаблицею до нього про те, що в господарстві ОСОБА_1 в АДРЕСА_5 при вході в приміщення літньої кухні в лежачому стані на правому боці виявлено ОСОБА_1, на обличчі та тілі якої наявні ознаки побиття та плями крові, також плями крові виявлено під головою на куртці, на бетонній доріжці, порозі вхідних дверей, на одязі потерпілої, на взутті, яке наявне при вході в приміщення літньої кухні, на внутрішній стороні вхідних дверей, підлозі та килимку, лінолеумі, дверцях шафи та дерев'яній стінці, пластиковій вагонці, ручці від ножа та відламаному лезі від цього ножа, які виявлено на місці події, внутрішніх дверях в кімнату, шторах та стінах в цій кімнаті, рослинних листках, ніжках та верхній частині табуреток, розкиданому одязі по кімнаті та підлозі, бічній поверхні та основі матрацу ліжка, дерев'яних частинах ліжка, металевій кружці, металевому електрочайнику. Обстановка в приміщенні літньої кухні в обох кімнатах порушена, речі і одяг розкидані по кімнаті, перевернуті, дверки шафи відчинені, шухляди витягнуті. Також із місця події вилучено два сліди низу підошви взуття, які не є однаковими й підтверджує той факт, що на місці події були дві особи; протоколом додаткового огляду місця події від 17.08.2013 (т.2 а.с. 11-38; 42-49);

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 15.11.2013 року, в ході якого останній підтвердив свою причетність та причетність ОСОБА_6 до заволодіння коштами потерпілої (т.4 а.с.147-151);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 29.11.2013 року, яким засвідчується, що під час проведення цієї слідчої дії потерпіла ОСОБА_1 впізнала особу під №1, тобто ОСОБА_6, як особу, яка 14.08.2013 року вчинила розбійний напад на неї (т.3 а.с.74-76);

- довідкою в.о. начальника УОТЗ УМВС в Івано-Франківській області про результати проведення радіорозвідки за адресою с.Горохолин-Ліс Богородчанського району, згідно з якою на місці вчинення злочину реєструються базові станції операторів мобільного зв'язку, зокрема, координатами мережі «Київстару» є : LAC 3003, CID 8232, 232, 231, 761, 8231, 1351, 762, а також LAC 3005, CID 1131 (т.3 а.с.78);

- витягом із роздруківок телефонних з'єднань по мобільному номеру НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, в період з 13 по 15 серпня 2013 року, згідно з якими вказаний номер (сім-карта) знаходились в мобільному телефоні з IMEI НОМЕР_9; з нього постійно здійснювалися зв'язки з мобільним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 (т.3 а.с.85-88);

- витягом із моніторингу телефонних з'єднань абонентів по мобільному телефону IMEI НОМЕР_8, згідно з яким упродовж 9-10 червня 2013 року у вказаному телефоні був активним мобільний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_13, з якого фіксувались зв'язки (вхідні та вихідні) з мобільним номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 14.08.2013 року в період з 19.35 по 22.45 год. (в період вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1.) у вказаному мобільному телефоні IMEI НОМЕР_8 був активним мобільний номер НОМЕР_3 (один із номерів телефонів, придбаний 14.08.2013 року у магазині «Жук»). Аналіз координат (LAC, CID, Аз) місцезнаходження вказаного мобільного номера та мобільного номера НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, свідчить про те, що 14.08.2013 року в період з 19.35 год. по 22.45 год. (в період вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1.) вказані номери знаходились один біля одного, тобто в ОСОБА_5, оскільки їх координати в момент вчинення дзвінків (вхідних та вихідних) з обох номерів співпадають. Також із цього мобільного номера НОМЕР_3 14.08.2013 року в період з 19.35 по 22.45 год. фіксувались зв'язки (вхідні та вихідні) з мобільним номером НОМЕР_4 (другий номер телефону, придбаний 14.08.2014 року у магазині «Жук»), який зафіксований на місці вчинення розбійного нападу (т.3 а.с.91-92);

- витягом із моніторингу телефонних з'єднань абонентів по мобільному телефону IMEI НОМЕР_10, згідно з яким 14.08.2013 в період з 19.35 по 22.45 год. (тобто в період вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1.) у вказаному мобільному телефоні був активним мобільний номер НОМЕР_4 (другий номер телефону, придбаний 14.08.2014 року у магазині «Жук»), з якого фіксувались зв'язки (вхідні та вихідні) з мобільним номером НОМЕР_3 (один із номерів телефонів, придбаний 14.08.2013 року у магазині «Жук»). Аналіз координат (LAC, CID, Аз) місцезнаходження мобільного номера НОМЕР_4 (другий номер телефону, придбаний 14.08.2014 року у магазині «Жук») свідчить про те, що 14.08.2013 в період з 19.35 по 22.45 год. він знаходився на місці вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1 в її господарстві в АДРЕСА_5, оскільки його координати в момент вчинення дзвінків (вхідних та вихідних) співпадають із координатами, отриманими за наслідками проведення радіорозвідки на місці вчинення злочину. Також із згаданого мобільного телефону IMEI НОМЕР_10 14.08.2013 о 17.56 та 17.59 год. фіксуються два вихідні дзвінки з номерів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (придбаних у магазині «Жук») відповідно на мобільний номер НОМЕР_5, який належить свідку ОСОБА_25 (продавцю магазину «Жук» в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 146 «д»), тобто таким чином було здійснено активацію цих двох сім-карт й в період вчинення даних активаційних дзвінків вони знаходились в магазині «Жук» в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 146 «д» (т.3 а.с.89-90);

- витягом із роздруківок телефонних з'єднань по мобільному номеру НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, в період з 13 по 15 серпня 2013 року, відповідно до яких вказаний номер (сім-карта) знаходились в мобільному телефоні з IMEI НОМЕР_11, з нього постійно здійснюються зв'язки з іншим мобільним номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 В період з 18.08 год. 14.08.2013 по 01.49 год. 15.08.2013 цей мобільний номер НОМЕР_2 був неактивним, зв'язки (вхідні та вихідні) відсутні, після його активації (включення) о 01.49 год. 15.08.2013 на вказаний номер телефону почали надходити вхідні смс-повідомлення, що свідчить про те, що мобільний телефон у вказаний період був вимкнений (т.3 а.с.79-84);

- витягом із роздруківок телефонних з'єднань по мобільному номеру НОМЕР_6, який належить ОСОБА_13, згідно з яким впродовж 9-10 червня 2013 року вказаний мобільний номер був активним у мобільному телефоні IMEI НОМЕР_8 та з якого фіксувались зв'язки (вхідні та вихідні) з мобільним номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 Після 10 червня 2013 року до 13 серпня 2013 року у мобільному телефоні IMEI НОМЕР_8 номер ОСОБА_13 не використовувався, а його номер НОМЕР_6 був активним у іншому мобільному телефоні IMEI НОМЕР_12 (т.3 а.с.93-96);

- роздруківками телефонних з'єднань по мобільних номерах НОМЕР_2 (належить ОСОБА_6.), НОМЕР_1 (належить ОСОБА_5) та НОМЕР_4 (придбаний у магазині «Жук» та зафіксований на місці вчинення розбійного нападу на ОСОБА_1 під час його вчинення), які підтверджують, що в період з 17.49 год. по 18.08 год. 14.08.2013 всі ці номери знаходились в однакових координатах (LAC 3002, CID 9063, Аз 320), тобто всі вони знаходились в одному місці - в магазині «Жук» в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 146 «д» (т.3 а.с.79-84, 85-88, 89-90);

- протоколом огляду предмета від 14.11.2013 року - мобільного телефону «Флай-ІQ441», належного ОСОБА_25 (продавця магазину «Жук» в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 146 «д»), в яких знаходяться два стартові пакети з номерами НОМЕР_7 і НОМЕР_5, тобто на один з яких було здійснено активаційні дзвінки з номера телефону НОМЕР_4, який зафіксований на місці вчинення злочину (т.2 а.с.98-99);

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 10.10.2013 року та від 09.12.2013 року, якими вилучено в операторів мобільного зв'язку CD та DVD диски з інформацією про мобільні з'єднання вищезгаданих абонентів (т.3 а.с.168-171, 172-179).

- рапортом оперативного чергового Богородчанського РВ УМВС України в області від 15.08.2013 про отримання повідомлення від ОСОБА_20, відповідно до якого остання 15.08.2013 о 10 год. 20 хв. виявила побиту свою сусідку ОСОБА_1 в АДРЕСА_5. (т.2 а.с.11);

- довідкою щодо офіційних курсів валют по відношенню до української гривні станом на час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_1 (т.2 а.с.57);

- документами, які підтверджують переказ та отримання грошових коштів потерпілою ОСОБА_1 (т.2 а.с.60-96);

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_5 про те, що близько 18 години 14.08.2013 року він підвіз ОСОБА_6 на вул.Січових Стрільців в м.Івано-Франківськ, показав йому напрямок до міської ратуші, куди ОСОБА_6 відразу пішов на зустріч із ОСОБА_9 Такі твердження спростовуються роздруківками телефонних з'єднань (т.3 а.с.79-84, 85-88, 89-90), якими підтверджується, що в період часу з 17.49 год. по 18.08 год. 14.08.2013 року його номер телефону та номер телефону ОСОБА_6 перебували в одній системі координат, тобто в магазині «Жук» на вул.Коновальця, 146 «д» в м.Івано-Франківську.

З цих же підстав не приймає до уваги суд твердження ОСОБА_6, що 14.08.2013 року ОСОБА_5 з м.Надвірна підвіз його в центр м.Івано-Франківськ, де у 18 годині він зустрівся з ОСОБА_9, після чого вони пішли в кафе біля міської ратуші.

Не бере до уваги суд показання обох обвинувачених про те, що 14.08.2013 року вони в с.Горохолин-Ліс не були, розбійного нападу не вчиняли, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених та перевірених у справі доказів, зокрема, послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_1, роздруківками телефонних з'єднань номерів телефонів, придбаних у магазині «Жук», які на час придбання та їх активації були у одній системі координат з номерами телефонів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, якими зі слів останніх вони користувалися постійно та 14.08.2013 року були разом з ними.

З таких підстав не бере до уваги суд твердження ОСОБА_5 про те, що 14.08.2013 року увесь вечірній час він був у м.Надвірна у покерному клубі «Шоколад».

Не приймає до уваги суд показання свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_13 дав свій телефон «Нокіа» їхньому спільному знайомому ОСОБА_14, яким останній користувався з липня 2013 року, оскільки з 10 червня 2013 року до 13 серпня 2013 року у мобільному телефоні IMEI НОМЕР_8, який належав ОСОБА_13, будь-які телефонні з'єднання не зафіксовані, що підтверджується витягом із роздруківок телефонних з'єднань (т.3 а.с.93-96).

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_6 про те, що про його непричетність до інкримінованого злочину свідчать показання свідка ОСОБА_9 Так, допитана як свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що приблизно 13, 14 чи 15 серпня 2013 року вона зустрічалася з ОСОБА_6 у вечірній час у кафе у м.Івано-Франківську, однак точної дати зустрічі вона не повідомила. Такі твердження також спростовуються показання потерпілої та іншими зібраними доказами у справі.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_6 про те, що проведена з ним слідча дія - пред'явлення особи для впізнання, яка зафіксована протоколом від 29.11.2013 року, проведена з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки залучені до цієї слідчої дії статисти не були схожі на нього.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 вказали, що вони були присутні як статисти в приміщенні Богородчанського РВ УМВС під час проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання, під час якої потерпіла впізнала особу під № 1, тобто ОСОБА_6, як таку, що вчинила на неї розбійний напад. За результатами дослідження та оцінки даних доказів, суд вважає необґрунтованими показання ОСОБА_6 щодо різких відмінностей у їх зовнішності та зовнішності ОСОБА_6 За таких обставин суд не вбачає порушення вимог закону під час проведення вказаної слідчої дії.

Крім того, не приймає до уваги суд твердження ОСОБА_6 про те, що показання потерпілої ОСОБА_1, надані на досудовому розслідуванні суперечать її показанням, наданим в ході судового розгляду. Відповідно до вимог частини 4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них. За таких обставин, суд приймає до уваги надані в судовому засіданні показання потерпілої, які в сукупності з іншими зібраними та перевіреними у справі доказами, сумнівів в об'єктивності та достовірності не викликають.

Не приймає до уваги суд твердження ОСОБА_6 про безпідставність заяви потерпілої про заволодіння нападниками під час розбою її сережками, оскільки відповідно до розписки сестри потерпілої ОСОБА_30 останній повернуто працівниками міліції майно потерпілої, зокрема сережки. Такі твердження ОСОБА_6 спростовуються наданими в судовому засіданні показаннями потерпілої про те, що їй повернули тільки частину відломаної під час нападу сережки.

Не бере до уваги суд твердження ОСОБА_5 про те, що під час досудового розслідування він дав зізнавальні показання по відношенню до себе та ОСОБА_6 під тиском працівників міліції. Так, допитаний як свідок слідчий ОСОБА_31. вказав, що жодних звернень ОСОБА_5 про здійснення на нього тиску не було. Крім того, під час розгляду клопотань слідчим суддею Богородчанського районного суду за участю ОСОБА_5, останній про здійснення на нього тиску не вказував.

Також суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_6 про відсутність у нього корисливого мотиву для вчинення розбійного нападу, так як він був матеріально забезпечений і у нього були гроші від продажу квартири, оскільки зазначене жодним чином не вказує на його непричетність до вчиненого злочину.

Суд вважає необґрунтованим клопотання ОСОБА_5 та його захисника про недопустимість такого доказу, як впізнання потерпілою ОСОБА_5 в судовому засіданні. Так, під час надання показань в судовому засіданні потерпіла вказала характерні ознаки зовнішності нападника й чітко вказала на ОСОБА_5, як другого нападника, а тому в суду відсутні підстави визнавати такий доказ недопустимим.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у ході судового розгляду доказів суд вважає вину ОСОБА_5 доведеною, а тому його дії кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Доведеною вважає суд вину й обвинуваченого ОСОБА_6, а його дії також кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

При призначенні покарання обвинуваченим суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особи винних, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обох обвинувачених судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 є рецидив злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є рецидив злочинів (щодо злочинів, передбачених ч.2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року), ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України).

Суд також враховує, що обвинувачені на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті не перебувають, за місцем проживання характеризується посередньо. Суд приймає до уваги й те, що на утриманні ОСОБА_5 є неповнолітня дитина.

Зважаючи на вищевказані обставини, думку потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні, суд вважає, що обом обвинуваченим слід призначити покарання у межах санкції ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід рахувати з часу фактичного затримання, тобто з 13.11.2013 року.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений на майно, яке не належить обвинуваченим і не набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 13.11.2013 року, зарахувавши у строк покарання час тримання під вартою.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 13.11.2013 року, зарахувавши у строк покарання час тримання під вартою.

Запобіжні заходи - тримання під вартою, обрані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази : частину леза ножа, руків'я ножа, металеву кружку, дерев'яну ніжку, картонну коробку, електрочайник, вилучені під час огляду місця події - повернути потерпілій ОСОБА_1, мобільний телефон марки HTC IMEI НОМЕР_16 та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_13, належні ОСОБА_6 та мобільний телефон IMEI НОМЕР_9 та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_14, належні ОСОБА_5 - конфіскувати, сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_15 - повернути ОСОБА_13

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 18.11.2013 року (т.4 а.с.80-83) на майно, вилучене під час обшуку житла за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_11, а також ухвалою слідчого судді від 18.11.2013 року (т.4 а.с. 115-117) на майно, вилучене під час обшуку житла за місцем фактичного проживання ОСОБА_13

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави по 5307,3 грн. з кожного витрат на проведення криміналістичних експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений сторонами та іншими учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку .

Головуючий О. А. Шишко

Судді П. Ф. Гутич

І. В. Круль