Рішення № 39569250, 24.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9186/14 24.06.14

За позовомЗаступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось»простягнення 54 752,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаХристич О.В. - представник за довіреністювід відповідача прокурорне зявилися Курбатова І.С.

У судовому засіданні 24.06.2014 у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Рівне звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області про стягнення з відповідача 54 752,00 грн. заборгованості за договором № 11815 від 17.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/9186/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2014.

В судовому засіданні 24.06.2014 прокурор заявлений позов в інтересах держави підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги прокурора мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 11815 від 17.05.2013 не було здійснено у повному обсязі оплату вартості наданих послуг в сумі 54 752,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2014 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з вищенаведених підстав.

Відповідач у судове засідання 24.06.2014 своїх представників не направив, вимог суду, викладених в ухвалі суду, не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.05.2013 між позивачем - Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області, як охороною, та відповідачем - ТОВ «Селадон-Рось», як замовником-1, та ФОП ОСОБА_3, як замовником-2, укладено договір на сприяння охороні (далі - договір), відповідно до умов якого замовники доручили, а позивач прийняв на себе зобов'язання сприяти замовникам у здійсненні охорони та збереження майна (обладнання) товариства, згідно з додатком до договору, яке знаходиться за адресою: Рівненський район, м. Костопіль, вул. Фабрична-2к (п. 1.1). Сума договору визначена сторонами і становить 37 440,00 грн. з ПДВ (п. 2.1), оплата за охорону проводиться замовником -1 в порядку передоплати на підставі виставленого охороною рахунку протягом 5 днів з моменту підписання договору (п. 2.2), договір укладено терміном на 1 місяць і він набуває чинності з 17.05.2013 (п.№ 4.1), якщо за 5 днів до закінчення строку договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на такий же термін (п. 4.3).

Відповідно до заяви ФОП ОСОБА_3 від 05.06.2013, адресованій позивачу, ФОП ОСОБА_3 просив припинити з 05.06.2013 дію договору в частині замовлення послуг.

Відповідно до Акту про зняття охорони з об'єкта від 20.01.2014, складеного між позивачем та відповідачем до договору, сторони зафіксували, зо 20.01.2014 о 14 год. 00 хв. з об'єкта, розташованого за адресою: Рівненська обл., м. Костопіль, вул.. Фабрична, 2-к, знято стаціонарний пост УДСО при УМВС України в Рівненській обл.

Згідно з Актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг до договору, а саме: № 505-017140 від 31.05.2013 за травень 2013 року на суму 16 380,00 грн., № 505-01716 від 30.06.2013 за червень 2013 року на суму 37 440,00 грн., № 505-023009 від 31.07.2013 за липень 2013 року на суму 38688,00 грн., № 505-025915 від 31.08.2013 за серпень 2013 року на суму 38 688,00 грн., № 505-025992 від 30.09.2013 за вересень 2013 року на суму 37 440,00 грн., № 505-028255 від 31.10.2013 за жовтень 2013 року на суму 38 688,00 грн., № 505-034679 від 30.11.2013 за листопад 2013 року на суму 37 440,00 грн., № 505-034680 від 31.12.2013 за грудень 2013 року на суму 38 688,00 грн., як підписані представниками позивача та відповідача, а також посвідчені печатками обох сторін, позивачем було надано, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень послуги охорони загалом на суму 283 452,00 грн.

Також, відповідно до письмової претензії позивача 21.03.2014 № 38/695, направленої відповідачу 27.03.2014 (чек Укрпошти № 8374), позивач вказуючи на те, що правовідносини сторін з надання охорон припинились 20.01.2014 у зв?язку з підписанням Акту про зняття охорони з об'єкта від 20.01.2014, просив погасити заборгованість за надані послуги зокрема у січні 2014 року, а також разом з претензією направлено відповідний акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень 2014 року на суму 24 440,00 грн., який відповідачем повернуто позивачу не було, як не було і висловлено будь-яких заперечень щодо наданих послуг за ним за 20 днів січня 2014 року.

Отже, загалом по договору позивачем було надано послуг за період з травня 2013 року по 20.01.2014 року на суму 307 892,00 грн., про що зокрема позивачем було сформовано і виставлено відповідачу відповідні рахунки - фактури (копії наявні в матеріалах справи), а відповідачем було здійснено часткову оплату наданих у відповідний період послуг загалом в сумі 253 140,00 грн. (в т.ч. 10 000,00 грн. з яких в якості оплати за надані послуги у січні 2014 року), у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 54 752,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 907 Цивільного кодексу України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що загалом по договору позивачем було надано послуг за період з травня 2013 року по 20.01.2014 року на суму 307 892,00 грн., про що зокрема позивачем було сформовано і виставлено відповідачу відповідні рахунки - фактури, а відповідачем було здійснено часткову оплату наданих у відповідний період послуг загалом в сумі 253 140,00 грн. (в т.ч. 10 000,00 грн. з яких в якості оплати за надані послуги у січні 2014 року), у зв?язку з чим заборгованість відповідача за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги за договором, складає 54 752,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за надані послуги охорони, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 господарського процесуального кодексу України, які підтверджують наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 54 752,00 грн. за надані, але не оплачені у повному обсязі, послуги з охорони за період з травня 2013 року по 20.01.2014, а тому вимога прокурора щодо стягнення з відповідача 54 752,00 грн. заборгованості є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача і підлягає стягненню з останнього в доход державного бюджету України, оскільки згідно з приписами п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, складає згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», 1 827,00 грн. (1,5 % розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014)

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» (місцезнаходження: 04108, м. Київ, проспект Свободи,2; код ЄДРПОУ 35861669) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області (місцезнаходження: 33023 м. Рівне вул. Степана Бандери, 58; код ЄДРПОУ 08596995) заборгованість в розмірі 54 752 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» (місцезнаходження: 04108, м. Київ, проспект Свободи,2; код ЄДРПОУ 35861669) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.06.2014

Суддя Ю.М.Смирнова