Рішення № 39569247, 24.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7820/14 24.06.14

За позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Національного університету оборони України імені Івана Черняховськогодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая»простягнення 29 268,37 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

прокурорне з'явився від позивача Петренко І.М. - представник від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая» про стягнення 29 268,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 249/1998/ГоловКЕУ від 16.09.1998, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з червня по грудень 2013 року у розмірі 27 595,69 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 17 628,91 грн, заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 5 337,78 грн та заборгованість за компенсацію земельного податку у розмірі 4 629,00 грн. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання прокурор просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 500,64 грн та штраф у розмірі 1 172,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7820/14 та призначено розгляд справи на 29.05.2014.

В судовому засіданні 29.05.2014 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 у зв'язку із неявкою представників відповідача розгляд справи було відкладено на 24.06.2014.

В судове засідання, призначене на 24.05.2014, з'явився представник позивача, який підтримав заявлені прокурором позовні вимоги.

Прокурор в судове засідання не з'явився.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 18, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18655219 від 12.05.2014 та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.1998 між Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астрая» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 249/1998/ГоловКЕУ (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 898 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А.

Згідно з п. 7.6 Договору даний договір вступає в силу з моменту підписання акту прийому-передачі і діє до 1 січня 2023 року.

15.07.2002 сторони уклали додатковий договір оренди до Договору №249/1998/ГоловКЕУ, яким зменшили площу орендованих приміщень до 250,8 кв.м, визначили призначення приміщення: 39,6 кв.м - шиномонтаж, 211,2 кв.м - авто мийка, внесли зміни до договору щодо розміру орендної плати та порядку здійснення розрахунків.

За актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 15.07.2002 відповідачу було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі №13 військового містечка № 63, загальною площею 250,8 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13-А, які перебувають на балансі Національної академії оборони України (зараз Національний університет оборони України).

Таким чином, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору оренди, згідно з яким та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У пунктах 4.1, 4.2 Договору (зі змінами внесеними Додатковим договором) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і складає без ПДВ за липень місяць 283 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Крім того, за змістом п.п. 5.10, 5.11 Договору (зі змінами внесеними Додатковим договором), понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні послуги та загально експлуатаційні витрати на його утримання; щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.3 Договору (зі змінами внесеними Додатковим договором) орендна плата у розмірі 100%, а також комунальні послуги та компенсація земельного податку перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок Національної академії оборони України не пізніше 12 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 2.4.2 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

Пунктом 3 ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п. 1, п. 3 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свого зобов'язання зі сплати передбачених Договором платежів належним чином виконано не було, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість за період з червня по грудень 2013 року у розмірі 27 595,69 грн, з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 17 628,91 грн, заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 5 337,78 грн та заборгованість за компенсацію земельного податку у розмірі 4 629,00 грн.

Відповідач факту наявності вказаної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 27 595,69 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 500,64 грн пені та 1 172,04 грн штрафу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.5 Договору (зі змінами внесеними Додатковим договором) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 7.17 Договору встановлено, що плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати передбачених Договором платежів, вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені (нарахованої на суму простроченої заборгованості зі сплати орендної плати та вартості наданих комунальних послуг) у розмірі 500,64 грн в межах визначеного прокурором періоду нарахування підлягають задоволенню за розрахунком прокурора, перевіреним судом.

В частині вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 172,04 грн (7 % від суми простроченої заборгованості) суд відмовляє, оскільки положеннями Договору (п. 7.17) хоча й передбачена відповідальність у вигляді штрафу за прострочення сплати платежів за Договором, однак ані умовами Договору, ані положеннями законодавства не встановлено розміру штрафу за порушення відповідачем умов даного Договору. Нарахування штрафу у розмірі 7 % від суми простроченої заборгованості прокурором та позивачем нормативно не обґрунтовано.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 18, ідентифікаційний код 24727712) на користь Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 28, ідентифікаційний код 07834530) заборгованість у розмірі 27 595 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн 69 коп. та пеню у розмірі 500 (п'ятсот) грн 64 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрая» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 18, ідентифікаційний код 24727712) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн 92 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.06.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова