Постанова № 39568734, 27.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2333/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Ясниської О.О., Іванової С.М.,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0025811502 та №0025821502 від 06.06.2014

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про неправомірне включення до складу податкового кредиту за лютий 2014 року податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" від 30.04.2013 №354/23, та за березень 2014 року - податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" від 31.05.2013 № 246/23, зазначаючи, що вказані податкові накладні отримано позивачем тільки у лютому 2014 року та березні 2014 року відповідно, тому згідно положень статті 198 Податкового кодексу України позивач мав право включити суми податку на додану вартість на підставі цих податкових накладних до податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання податкових накладних.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у лютому - березні 2014 року на підставі заяв із скаргою на постачальника ПАТ "Полтаваобленерго" щодо порушення порядку заповнення податкових накладних періодом виписки квітень 2013 року, травень 2013 року, разом з тим, такі заяви подано з пропуском 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний податковий період, в якому порушено порядок заповнення податкових накладних.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Судом встановлено, що ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" зареєстроване як юридична особа 27.07.1994 та перебуває на обліку у ДПІ в м. Полтаві з 22.03.1995 /а.с.10,12/.

ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100339607 /а.с.11/

У період з 23.05.2014 по 29.05.2014 головним державним ревізором - інспектором ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавським машинобудівним заводом" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 3487/16-01-15-02/14307417 від 29.05.2014, в якому зафіксовано порушення ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" приписів пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року на суму 35 000 грн та завищення суми від'ємного значення за березень 2014 року на суму 16 667 грн /а.с. 18-26/

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0025821502 від 06.06.2014, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 16 667 грн та податкове повідомлення - рішення №0025811502 від 06.06.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 35000 /а.с.14-15/

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржив їх до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки № 3487/16-01-15-02/14307417 від 29.05.2014 суд вбачає, що підставою для зменшення відповідачем у березні 2014 року розміру від'ємного значення на 16667,00 грн та зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 35000,00 грн слугував висновок ревізора про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2014 року суми ПДВ згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" від 30.04.2013 № 354/23 на загальну суму 210000,00 грн, в тому числі ПДВ - 35000,00 грн; та у березні 2014 року суми ПДВ згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" № 246/23 від 31.05.2013 на загальну суму 100000,00, в тому числі ПДВ-16666,67 грн.

Вказаний висновок зроблено виходячи з того, що податковий кредит з податку на додану вартість у лютому - березні 2014 року сформовано позивачем на підставі заяв із скаргою на постачальника ПАТ "Полтаваобленерго", які в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України подано з пропуском 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний податковий період, в якому порушено порядок заповнення податкових накладних.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що податкова накладна ПАТ "Полтаваобленерго" № 354/23 від 30.04.2013 на загальну суму 210000,00 грн, в тому числі ПДВ-35000,00 грн, отримана позивачем у лютому 2014 року; податкова накладна ПАТ "Полтаваобленерго" № 246/23 від 31.05.2013 на загальну суму 100000,00, в тому числі ПДВ-16666,67 грн - у березні 2014 року, що відображено позивачем у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року та березень 2014 року відповідно /а.с. 33 - 34/.

Позивачем подано до ДПІ у м.Полтаві декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, в якій до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість у розмірі 35000,00 грн згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" № 354/23 від 30.04.2013, а також декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 16667,67 грн згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" № 246/23 від 31.05.2013 /а.с. 93, 97-98/.

До вказаних декларацій позивачем подано додатки 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в яких зазначено податкові накладні ПАТ "Полтаваобленерго" № 354/23 від 30.04.2013 та № 246/23 від 31.05.2013, як невірно сформовані /а.с. 94, 99/.

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 241145731 податкові накладні ПАТ "Полтаваобленерго" № 354/23 від 30.04.2013 та № 246/23 від 31.05.2013 зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних 08.05.2013 та 05.06.2013 відповідно /а.с. 106/. Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПАТ "Полтаваобленерго", містять обов'язкові реквізити згідно положень пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що порушення порядку заповнення податкових накладних ПАТ "Полтаваоблаенерго" полягало у формуванні останнім податкових накладних не в день виникнення податкових зобов'язань за першою подією (перерахування коштів), а в кінці місяця за сумою коштів, що надійшли за місяць. Представник позивача також пояснив, що згідно договору про постачання електричної енергії № 19 від 07.08.2003 ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" здійснює оплату авансом, а в кінці місяця сторонами підписуються акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії, при цьому податкові накладні виписуються на суму перерахованих протягом місяця коштів.

Відповідно до пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

В силу положень пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом встановлено, що ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" перераховано ПАТ "Полтаваобленерго" за спожиту електроенергію за квітень 2013 року суму коштів в розмірі 210 000 грн. згідно платіжних доручень № 1029 від 26.04.2013 на суму 100000 грн. та № 1060 від 30.04.2013 на суму 110 000 грн.; за травень 2013 року перераховано суму коштів в розмірі 100000 грн згідно платіжних доручень № 1238 від 30.05.2013 на суму 3000 грн, № 1247 від 31.05.2013 на суму 87 000 грн, № 1240 від 30.05.2013 на суму 10 000 грн. /а.с. 63-67/. При цьому ПАТ "Полтаваобленерго" в порушення вимог пунктів 201.4., 201.7 статті 201 Податкового кодексу України виписано податкові накладні № 354/23 від 30.04.2013 на загальну суму 2100000 грн, в тому числі ПДВ - 35 000 грн, та № 246/23 від 31.05.2013 на загальну суму 100000 грн, в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01 січня 2014 року) передбачалося, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, послуг.

01.01.2014 набрали чинності зміни до пункту 201.10 статті Податкового кодексу України згідно Закону України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» у відповідності до яких, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Таким чином, починаючи з 01 січня 2014 pоку платник податків-покупець товарів/послуг має право подати скаргу на продавця товарів/послуг тільки протягом 60 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації з ПДВ, в якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, натомість до 01 січня 2014 року Податковий кодекс України не містив такої вимоги.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Даючи оцінку спірним відносинам, необхідно виходити з позиції Конституційного Суду України, наведеної у пункті 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, згідно якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи з наведених норм Конституції України та позиції Конституційного Суду України можна зробити висновок, що приписи абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24 жовтня 2013 року № 657-VII, що набрали чинності 01 січня 2014 року, і якими обмежено право покупця товарів/послуг у разі відмови продавця таких товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, лише протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, можуть бути застосовані лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності. Тобто, означені норми застосовуються до правовідносин стосовно відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, які виникли лише після 01 січня 2014 року.

При цьому, правовідносини, що виникли до 01 січня 2014 року повинні регулюватися приписами Податкового кодексу України, які були чинними до вказаної дати.

Оскільки правовідносини позивача із його контрагентом стосовно порушення порядку складення податкових накладних виникли до 01 січня 2014 року, то поширення контролюючим органом на дані правовідносини приписів абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції чинній з 01 січня 2014 року, щодо можливості подання скарги на такі дії контрагента лише упродовж 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, є неправомірним.

Беручи до уваги, що згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманої податкової накладної протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної і на період виписки спірних податкових накладних ПАТ "Полтаваобленерго" право покупця товарів/послуг подати заяву із скаргою на постачальника у разі порушення ним порядку заповнення податкових накладних не було обмежено строком, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суму ПДВ в розмірі 35 000 грн. згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" від 30.04.2013 № 354/23 та у березні 2014 року суми ПДВ в розмірі 16666,67 грн згідно податкової накладної ПАТ "Полтаваобленерго" № 246/23 від 31.05.2013.

При цьому суд враховує, що позивачем до декларацій з ПДВ за лютий 2014 року та березень 2014 року були додані заяви із скаргою на постачальника (додаток 8), а також копії платіжних доручень, що засвідчували факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, копії податкових накладних, актів про обсяги спожитої електричної енергії від 25.04.2013 та 27.05.2013 на підтвердження факту отримання таких товарів, послуг, що визнано сторонами в ході розгляду справи.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 200.3., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит згідно податкових накладних ПАТ "Полтаваобленерго", суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних, сплачені у повному обсязі, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у сумі 16 667 грн та суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 35000 грн.

Таким чином податкові повідомлення-рішення №0025821502 від 06.06.2014, №0025811502 від 06.06.2014 не грунтуються на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена у 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено майнову вимогу - про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Отже, відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати у розмірі 182,70 грн підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України .

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0025821502 від 06 червня 2014 року та № 0025811502 від 06 червня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (ідентифікаційний код 14307417) витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 червня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол