Постанова № 39568630, 22.05.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р. Справа № 809/666/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання:Мельник О.Я.

за участю сторін

від позивача: Малиневич О.І.

від відповідача: Хворова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод"

про стягнення заборгованості в сумі 541221,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернулася в суд з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Калуського молокозаводу" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 541221,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36 Податкового кодексу України не сплатив самостійно узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 541221,95 грн., внаслідок чого відповідачем утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечила, надавши суду письмове заперечення, просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 02.08.1994 року Калуською районною радою народних депутатів Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Калуський молокозавод".

Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість.

Суму невиконаного відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість станом на 11.12.2013 року згідно карток особових рахунків, рахується податковий борг в сумі 541221,95 грн., в тому числі пеня 62,95 грн., податок на додану вартість 459831,95 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2008 року №0000842302/0, прийнятим на підставі акта перевірки від 24.03.2008 року №370/23-02/00445682 та поданими платником податку податковими деклараціями за січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, 2013 року та за вересень, жовтень, грудень 2012 року та уточнюючими розрахунками з ПДВ за липень 2012 року та січень 2013 року, сума пені підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку з ПДВ; податок на прибуток 81220 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2008 року №0000832302/0, прийнятим на підставі акта перевірки від 24.03.2008 року №370/23-02/00445682; комунальний податок 170,00 грн., підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2008 року 30000852302/0, прийнятим на підставі акта перевірки від 24.03.2008 року №370/23-02/00445682;

Відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв станом на 04.04.2008 року, а саме до статті 5. 2 Закону, встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4. 2. та п. 4. 3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п. 5. 2. 2 цього пункту.

Абзацом п. 5. 2. 4 Закону встановлено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що позовна вимога про стягнення з відповідача 473 936,00 грн. податкового боргу датою узгодження такого, вважаючи, що він виник 06 лютого 2013 року з винесенням Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали по справі 26389/10, якою в задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Калуський молокозавод" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року залишено позовну заяву ВАТ "Калуський молокозавод" до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842302/2 від 04.04.2008 року про стягнення ПДВ на суму 392 716,00 грн., №0000832302/0 від 04.04.2008 року про стягнення податку на прибуток на суму 81 220,00 грн. без розгляду в справі №2а-4593/08/0970.

Таким чином, така позиція позивача не відповідає дійсним обставинам справи через те, що Відкрите акціонерне товариство "Калуський молокозавод" діє на підставі нової редакції Статуту від 22 листопада 2001 року, зареєстрованого Калуською районною державною адміністрацією 28 грудня 2001 року, за №495.

Відповідно до п. 6. 22 Статуту право представляти інтереси Товариства та вчиняти від його імені юридичні дії належить виключно до компетенції Голови правління.

Відповідно до п/п "б" п. 6. 3. обрання та відкликання Голови правління належить виключно до компетенції Загальних зборів акціонерів.

Отже, провадження по справі 2а-4593/08 було відкрито помилково, оскільки станом на дату подання позовної заяви, єдиною повноважною особою, яка мала права діяти від імені ВАТ "Калуський молокозавод" був арбітражний керуючий Ватутін І.П. (Ухвала про відкриття справи про банкрутство Господарського суду Івано-Франківської області по справі №Б-12/191 від 20.07.2006 року), а не голова правління.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції 01 січня 2008 року, що була чинна в період виникнення правовідносин, з дня винесення ухвали про санацію, керівник боржника відсторонюється від посади в порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадків статті 53 Закону (коли санацію проводить боржник). Припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санації.

Як наслідок, про зазначену обставину було відомо Калуській об'єднаній ДПІ, що додатково підтверджується Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №2а-4593/08 від 05.05.2009 року, відповідно до якої судом відмовлено у залишенні позову без розгляду ВАТ "Калуський молокозавод" до ДПІ з підстав наведення доказів відсутності повноважень керівника представником.

Виходячи з викладеного, Калуській ОДПІ, станом на 15.04.2008 року (дату узгодження податкового боргу в розумінні статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") було відомо про фактичне не оскарження Товариством в особі керуючого санацією донарахованого по Акту податкового зобов'язання платнику.

Станом на 15.04.2008 року узгоджена сума податкового боргу 473 936,00 грн. є поточним боргом платника, а позивач поточним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справ про банкрутство.

Відповідно до п. 17 цієї ж Постанови, за змістом статті 12 Закону (2343-12) мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обовязковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховують, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Таким чином, за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів, запроваджений ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2006 року по справі №Б-12/191, Калуська ОДПІ мала право, як контролюючий орган, ставати питання про стягнення податкового боргу з відповідача, яким не скористалась.

Тому, з врахуванням трирічного строку позовної давності, передбаченого статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" та статті 102 Податкового Кодексу України, ВАТ "Калуський молокозавод" заявляє про застосування строків давності до правовідносин зі стягнення узгодженого податкового боргу в сумі 473 936,00 грн.

Згідно частини 1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102. 2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається звільненим від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку проте, що позивачем пропущено строк звернення до суду із таким позовом, а тому в позові слід відмовити.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи заявлених позивачем до стягнення борг виник в процедурі банкрутства ВАТ "Калуський молокозавод", однак згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, що виник в процедурі розпорядження майном боржника чи в санації боржника.

Враховуючи, що спірні вимоги, що заявлені позивачем до стягнення виникли в 2008 році в процедурах банкрутства відповідача, є по своїй суті майновими вимогами, що виникли в процедурі банкрутства, ДПІ в Калуському районі, як кредитор в справі про банкрутство ВАТ "Калуський молокозавод" повинен був звернутись із заявою до Господарського суду Івано-Франківської області про визнання цієї поточної вимоги в процедурі банкрутства, яка мала погашатись в четверту чергу згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, позивач з такою заявою про включення поточних майнових вимог до реєстру вимог кредиторів, не звертався, а тому втратив право на погашення вимог кредитора, оскільки після завершення справи про банкрутство, боржник вважається звільненим від боргових зобовязань, які виникли, як до порушення справи про банкрутство, так і тих які мали бути погашені в процедурі банкрутства.

Отже, із вищенаведеного випливає, що при зверненні податковим органом з позовом до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з відповідача, обрано невірний спосіб захисту прав, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 28 травня 2014 року.