Постанова № 39566439, 26.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року о 15 год. 00 хв.Справа № 808/3284/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління»

до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

про стягнення надмірно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства «Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління» (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача надмірно сплачені кошти на виконання судових рішень за 2011-2012 роки в розмірі 57517,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення на підприємстві позивача позапланової інвентаризації розрахунків з Пенсійним фондом по виконанню рішень суду за 2011-2012 роки, було встановлено, що підприємством надмірно сплачено кошти за судовими рішеннями по стягненню відшкодування на виплату та доставку пенсій по списку №1 за період 2011-2012 років в розмірі 57517,41 грн. Позивач звертався з вимогою до відповідача про повернення надмірно сплачених коштів, проте відповідачем грошові кошти в розмірі 57517,41 грн. повернуто не було.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем дійсно сплачувались грошові кошти за судовими рішеннями по стягненню відшкодування на виплату та доставку пенсій по списку №1 за період 2011-2012 років, проте вказані кошти Пенсійним фондом зараховувались в погашення боргу за більш ранні періоди. Зазначає, що на момент розгляду справи в суді за позивачем не рахується переплати, а отже відсутні підстави для повернення грошових коштів в розмірі 57517,41 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, 26.06.2014 р. подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.06.2013 р. між управлінням ПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя та позивачем була проведена звірка розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1) станом на 01.06.2013 р. За результатами звірки був складений та підписаний сторонами акт, згідно якого сума заборгованості позивача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1 станом на 01.06.2013 р. становить 271790,11 грн.

12.07.2013 р. позивачем видано наказ №16 про проведення позапланової інвентаризації розрахунків по виконанню рішень Запорізького окружного адміністративного суду, якими стягнуто на користь Пенсійного фонду відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1 за період 2011-2012 роки. 07.08.2013 р. підприємство направило до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя лист вих. №521 з проханням перевірити повноту відображення підприємством нарахувань за період 2011-2012 роки відповідно до судових рішень, які набрали законної сили.

12.08.2013 р. за результатами інвентаризації розрахунків з Пенсійним фондом за рішеннями суду за 2011-2012 року був складений акт, згідно якого сума зобов'язань позивачем перед Пенсійним фондом за судовими рішеннями по стягненню відшкодування на виплату та доставку пенсій по списку №1 за період 2011-2012 років склала 493168,32 грн., а сума коштів фактично перерахованих підприємством Пенсійному фонду на виконання судових рішень у 2011-2012 роках склала 550685,73 грн. Внаслідок цього, станом на 01.08.2013 р. сальдо розрахунків з виконання судових рішень, на думку позивача, становить 57517,41 грн. на користь позивача.

03.10.2013 р. позивачем направлено до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя вимогу про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 57517,41 грн. 16.10.2013 р. УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя за вих.№8513/05 направило відповідь на вимогу від 03.10.2013 р. в якій зазначено, що у вимозі не враховано сальдо на 01.01.2011 р. та щомісячні нарахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1, які підприємством сплачуються не в повному обсязі. У зв'язку із цим, відповідач вважає, що вимога про повернення коштів в сумі 57517,41 грн. не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача надмірно сплачені кошти на виконання судових рішень за 2011-2012 роки в розмірі 57517,41 грн.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від №21-2 від 27.09.2010 р. облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунках платників у графі «Переплата». Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Повернення помилково зарахованих платежів врегульовано ч.5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України 10.12.2002 р. №226, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 р. №1000/7288 та здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, орган пенсійного забезпечення надає до органу Державного казначейства України подання із зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Отже, предметом розгляду даної справи є наявність у позивача переплати з коштів, сплачених на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які, як вказує позивач, він сплатив на виконання судових рішень за 2011-2012 роки в розмірі 57517,41 грн.

Суд зазначає, що порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України" (далі - Інструкція).

Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, для роботодавців - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом України, у таких розмірах: 80 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, призначених або виплачених у 2010 році, 90 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, призначених або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій, призначених або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п.6.5 Інструкції повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції. Позивач на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки, встановлені вищезазначеними нормативними документами.

Згідно з п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем не своєчасно відшкодовувались Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З пояснень представника відповідача встановлено, що за вказані періоди підприємство частково сплачувало суми витрат добровільно, а частково вони стягувалися з приватного акціонерного товариства «Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління» в судовому порядку. При розгляді справи встановлено, що станом на 01.01.2011 року згідно проведеної звірки між управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя та підприємством позивача (акт звірки №2945/06 від 29.04.2011 р.) заборгованість з відшкодування фактичних витрат виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, складає 157026,08 грн., що не враховує позивач під час здійснення розрахунків за інвентаризацією.

За 2011 рік позивачу нараховано відповідно до повідомлень 305463,10 грн., а сплачено позивачем було 256509,10 грн. За 2012 рік позивачу нараховано відповідно до повідомлень 309850,74 грн., а сплачено позивачем було 262000,00 грн. З наданого представником відповідача до матеріалів справи розрахунку, судом встановлено, що сальдо станом на 01.01.2013 р. склало 253830,82 грн., нараховано за період з січня 2013 по вересень 2013 року згідно повідомлень 184801,13 грн., сплачено за період з січня 2013 по вересень 2013 року 240242,89 грн., а заборгованість згідно картки особового рахунку на 01.10.2013 р. склала 198389,06 грн.

Крім того, з наданої до матеріалів справи картки особового рахунку судом встановлено, що станом на 24.06.2014 р. за позивачем рахується заборгованість в розмірі 51763,82 грн.

Щодо наявності переплати коштів, сплачених на виконання судових рішень суд зазначає наступне. Так з підприємства позивача за судовими рішеннями стягнуто коштів на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, за період 2011-2012 роки, а саме: №2а-0870/1233/11 від 04.04.2011; №2а-0870/5711/11 від 16.08.2011; №2а-0870/5713/11 від 18.08.2011; №2а-0870/5712/11 від 31.08.2011; №2а-0870/12072/11 від 04.01.2012; №2а-0870/12061/11 від 07.02.2012; №0870/673/12 від 13.03.2012; №0870/2653/12 від 09.04.2012; №0870/2654/12 від 23.04.2012; №0870/2652/12 від 26.04.2012; № 0870/9169/12 від 15.10.2012; №0870/9168/12 від 12.11.2012; №808/2240/13-а на суму 69086,96 грн. ( з них: вересень - грудень 2012 р. 55472,83 грн., решта 2013 р.), знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції, №808/2241/13-а р. на суму 56674,55 грн. (з них: вересень-грудень 2012 р. 45347,71 грн., решта 2013 р.), знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції.

З відповіді управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя встановлено, що крім останніх двох рішень суду, які знаходяться на розгляді в апеляційній інстанції, всі інші є сплаченими.

Зокрема, з наданого до матеріалів справи представником відповідача листа №4723/07 від 17.06.2013 р. судом встановлено, що позивачем остаточно сплачено заборгованість, яка стягувалась на підставі постанов Запорізького окружного адміністративного суду у справах №0870/9168/12 та №0870/9169/12, 06.06.2013 р.

Як вказує позивач, заборгованість за судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду №0870/9169/12 погашалася платіжними дорученнями: №535 від 11.10.2012 р. на суму 20000,00 грн.; №871 від 26.10.2012 р. на суму 20000,00 грн.; №960 від 25.12.2012 р. на суму 20000,00 грн.; №27 від 28.01.2013 р. на суму 11931,03 грн. Заборгованість за судовим рішенням №2а-0870/9168/12 від 12.11.12 р. на суму 58613,98 грн. була сплачена 28.01.2013 р. та погашалася платіжними дорученнями: №26 від 28.01.2012 р. на суму 18613,98 грн., №52 від 11.02.2013 р. на суму 20000,00 грн.; № 104 від 25.03.2013 р. на суму 20000,00 грн.

Водночас, відповідно до п.5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від №21-2 від 27.09.2010 р., операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

До матеріалів справи надано платіжні доручення, відповідно до яких позивачем сплачувались грошові кошти без зазначення ним конкретного судового рішення, за яким сплачувалась вказана сума, а тому Пенсійним фондом зарахування отриманих грошових коштів здійснювалось з урахуванням п.5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.12.2012 р. старшим державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ О.Й. Кеніх за виконавчим листом №0870/9169/12 від 15.10.2012 року було відкрито виконавче провадження №ВП35668394 про стягнення з позивача на користь УПФУ в Заводському районі 71931,03 грн. 13.03.2013 р. старшим державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ за виконавчим листом № 0870/9168/12 від 28.02.2013 року було відкрито виконавче провадження № ВП 36931371, про стягнення з позивача на користь УПФУ в Заводському районі 58613,98 грн. 21.03.2013 р. виконавчі провадження №ВП35668394 та №ВП36931371 були об'єднані у зведене виконавче провадження.

З пояснень представника позивача встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження до позивача не надходили, проте позивач почав виконувати рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, оскільки 21.03.2013 року виконавчі провадження №ВП35668394 та №ВП36931371 були об'єднані у зведене, шестимісячний строк виконання спливав 21.09.2013 року. Позивач, остаточно сплатив заборгованість, яка стягувалась на підставі постанов Запорізького окружного адміністративного суду у справах №0870/9168/12 та №0870/9169/12, 06.06.2013 р., тобто до закінчення шестимісячного строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

Із заявами про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або

зміну способу і порядку виконання державний виконавець відповідно до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» не звертався. Виконавчі провадження за зазначеними рішеннями були закінчені у зв'язку зі сплатою суми боргу (постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2013).

Отже, позивач до закінчення шестимісячного строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» сплатив заборгованість з виконання виконавчих листів Запорізького окружного адміністративного суду у справах №0870/9168/12 від 12.11.2012 р. та №0870/9169/12 від 15.10.2012 р.

Враховуючи викладене, при розгляді справи судом встановлено, що платежі, які своєчасно сплачувались позивачем на виконання судових рішень, відповідно до вимог чинного законодавства зараховувались Пенсійним фондом в погашення заборгованості, яка виникла раніше. Водночас, заборгованість по виконанню судових рішень у позивача відсутня.

Однак, оскільки позивач на час розгляду справи має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та матеріалами справи не підтверджено наявність переплати, позовні вимоги про повернення грошових коштів в розмірі 57517,41 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління» до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення надмірно сплачених коштів відмовити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Середньодніпровське ремонтно-будівельне спеціалізоване управління» на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва