Ухвала суду № 39565560, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2933/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метан" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Метан", звернулось до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій відповідача по направленню позивачу письмового запиту від 27 лютого 2014 року № 2967/10/06-03-15-02 про надання обґрунтованого пояснення щодо причин, які впливають на збитковість позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року позов задоволено. Визнати протиправним та скасувати наказ Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 02.04.2013 № 202 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки".

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит, у якому зазначено, що у зв'язку з проведенням камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2013 рік, необхідно протягом десяти робочих днів із дня отримання вказаного запиту надати обґрунтоване пояснення щодо причин, які впливають на збиткову діяльність позивача.

У відповідь на письмовий запит листом від 05 березня 2014 року № 22 позивач повідомив відповідача про оскарження до суду його дій по направленню вказаного запиту.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не доведено факт правомірності оформлення та направлення письмового запиту, а також не надано доказів, які б спростували доводи законного представника позивача щодо протиправності таких дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.п. 9-12, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що своїм запитом Відповідач запитує у позивача обґрунтоване пояснення причин збитковості, посилаючись на вимоги пп. 20.1.6 Податкового кодексу України.

Однак, зазначена правова норма надає право запитувати виключно первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, а не інформацію щодо діяльності підприємства; вимагаючи обґрунтовані пояснення, Відповідач у своєму запиті не зазначає конкретного переліку документів та посилання на конкретну норму законодавства, яка порушена Позивачем, чим порушує вимоги п. 9 - п. 12 Постанови КМУ № 1245 від 27.12.2010 р.

Абзацом 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу вказаних норм, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, запит не підписаний керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, та/або не містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, та/або не містить підстави для надіслання запиту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення встановлено також п. 10 та п. 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно зазначено, що згідно з наявною у справі копією письмового запиту ДПІ в ньому не зазначено підстав для його надіслання, отже даний запит складено з порушенням вимог абз. 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Порядку №1245, тому в силу абз. 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 16 Порядку №1245 позивач звільнявся від надання на нього відповіді.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обов'язку з надання відповіді на запит ДПІ, оскільки, як встановлено судом, даний запит складено з порушенням вимог абз. 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Порядку №1245. З цих же підстав суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що позивач як платник податків не може нести негативні для себе наслідки, зокрема у вигляді призначення позапланової перевірки, за невиконання чи неналежне виконання запиту ДПІ, якщо такий запит не підлягав виконанню з причин порушення органом державної податкової служби вимог щодо його складення.

Колегія суддів, звертає увагу на ту обставину, що дії податкового органу щодо надання запиту та у зв'язку з захистом прав платників податків чітко регламентовано положеннями Податкового кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено порушення прав позивача, так як відповідач в порушення вимог ст.78.1.1 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» направив на адресу позивача запит, який неможливо виконати, оскільки був відсутній перелік документів, які вимагає відповідач.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.