Рішення № 39565357, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6764/14 02.06.14

За позовом спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

До фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 25147,71 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 (за дов.)

від відповідача Ільїна В.Ю. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25147,71 грн. за договором поставки товару № 5416/580 від 18.02.2011, з яких: 20918,58 грн. боргу, 2868,67 грн. пені, 634,83 грн. трьох процентів річних, 725,63 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 14.04.2014 порушено провадження у справі №910/6764/14.

Відповідач у поданому суду відзиві заперечив проти визначеного позивачем розміру пені, подавши свій розрахунок. Також позивач заявив про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.02.2011 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупцем) та спільним українсько-німецьким підприємством «МАРКОМ» у формі товариства обмеженою відповідальністю (постачальником) укладено договір поставки товару № 5416/580 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець сплачує за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 1395851,28 грн.

Відповідач частину товару повернув, частину оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 20918,58 грн..

Станом на день розгляду справи 20918,58 грн. боргу відповідачем не погашено.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 20918,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20918,58 грн. боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За пунктом 6.6 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 2868,67 грн. пені за прострочення розрахунків за наступними накладними:

номер накладноїдата поставкисума накладноїкінцева дата оплатиперіод нарахування пеніЗУ02867301.11.20125669,3401.12.201202.12.2012-08.04.2014ЗУ02976313.11.20123158,8813.12.201214.12.2012-08.04.2014ЗУ01327431.05.201312090,3630.06.201301.07.2013-08.04.2014Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 257, 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначено вище, строк остаточної оплати товару, встановлений Договором, становить 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання. Таким чином штрафні санкції підлягають нарахуванню відповідно з 02.12.2012 до 02.06.2013, з 14.12.2012 до 14.12.2013. Оскільки позов подано 11.04.2014 річна позовна давність за цими вимогами сплила.

Виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України), вимоги про стягнення пені за вказані періоди задоволенню не підлягають.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення12090.3601.07.2013 - 12.08.2013437.0000 %0.038 %*199.4112090.3613.08.2013 - 30.12.20131406.5000 %0.036 %*602.86 Всього:802.27

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 802,27 грн. пені. У стягненні 2066,40 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом який вірний, інфляційна складова становить 725,63 грн. (борг з урахуванням індексу інфляції - 21644,21 грн.), три проценти річних - 634,83 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 21644,21грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 802,27 грн. пені, 634,83 грн. трьох процентів річних, а загалом 23081,31 грн.. В частині стягнення 2066,40 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, провулок Нестеровський, 7/9, код 14364757) 21644,21 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 802,27 грн. пені, 634,83 грн. трьох процентів річних, 1676, 87 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 20.06.2014

Суддя С. А. Ковтун