Рішення № 39564311, 01.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2014 р. Справа № 914/1841/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м. Київ

до відповідача: Навчальний центр ВВ МВС України (Військова частина 3007), м. Золочів, Львівська область

про стягнення заборгованості у розмірі 65 136, 00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Лопадчак О.О. - представник за довіреністю від 27.06.20114р.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» подано позов до Навчального центру ВВ МВС України (Військова частина 3007) про стягнення заборгованості у розмірі 65 136, 00 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 10.06.2014р.

З підстав викладених в ухвалі від 10.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 01.07.2014р.

У судове засідання 01.07.2014р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений, про дату, час і місце розгляд у справи.

У судовому засіданні 01.07.2014р. представники відповідача подав відзив, в якому визнає надання послуг позивачем згідно договору, виконання позивачем своїх зобов'язань, що підтверджується скріпленого печатками Акту здачі - приймання робіт та Довідкою про вартість виконаних робіт на загальну вартість 65 136,00 грн. Також зазначив, що не заперечує проти існування заборгованості, згідно укладеного договору, у зв'язку з не своєчасним перерахуванням коштів з державного бюджету, оскільки Навчальний центр ВВ МВС України (військова частина 3007) м. Львова державною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

У судовому засіданні 01.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

25.09.2013р. між сторонами укладено договір № 1333/213 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Замовник (відповідач у справі ) доручає, в Виконавець зобов'язується надати такі послуги: поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення будівлі казарми № 16.

Результатом наданих послуг за даним Договором є підписані з обох сторін Акт здачі-прийняття наданих послуг (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. та п.2.2. Договору загальна сума договору складає: 65 136,00 грн., у тому числі ПДВ (20%): 10 856,00 грн. Кінцева сума Договором може змінюватись, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується Атом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.3. Договору за надання послуг згідно з п. 1.1. даного договору Замовник сплачує виконавцю суму, яка буде обумовлена Актом (актами) здачі - прийняття наданих робіт. Оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту (актів) здачі - прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником прийнятих послуг, з урахуванням п.3.2. здійснюється не пізніше 31.12.2013р.

Позивач належними чином виконав взяте на себе зобов'язання по Договору, що підтверджується підписано та скріплено печатками сторонами, без жодних застережень Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. та Довідку про вартість виконаних робіт на загальну суму 65 136,00 грн.

Відповідач покладенні на нього зобов'язання по сплаті за надані послуги не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 65 136,00 грн., яка не заперечується відповідачем у поданому ним відзиві.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник, зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд зазначає, що відсутність у відповідача бюджетних коштів, які своєчасно не перераховані Державною казначейською службою у Золочівському районі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (Постанова ВСУ від 15.05.2012р. № 3-28гс12).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що зокрема, вбачається з Акту здачі-приймання наданих послуг згідно договору та Довідкою про вартість виконаних робіт на загальну вартість 65 136,00 грн., підписаних сторонами та скріпленими печатками, без жодних застережень. В судовому засіданні відповідачем не заперечується існування заборгованості перед позивачем в сумі 65 136,00 грн., що вбачається з поданого відзиву на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за Договором в сумі 65 136,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 610, 611, 612, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Навчального центру ВВ МВС України (Військова частина 3007) (80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Січових стрільців, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 08803566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015 м. Київ, Цитадельна, 7; ідентифікаційний код юридичної особи 371000186) 65 136,00 грн. заборгованості за надані послуги та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.07.2014 року.

Суддя Коссак С.М.