Рішення № 39564272, 24.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2014 Справа № 6/330пд

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О., суддів Осадчої О.М., Макарової Ю.В.,

при секретарі судового засідання Рудюк Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант»

про визнання правочину недійсним,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Романюк А.В., за довір. від 02.01.2014р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» про визнання правочину, оформленого шляхом направлення заяви №576 від 07.11.2011р., по односторонньому припиненню грошових зобов'язань перед ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" по договорам купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011р. та №123/2 від 08.07.2011р. на загальну суму 1279743грн., 45коп.

Правовою підставою визнання правочину недійсним позивач під час розгляду справи вважає норми статтей 203, 215 Господарського кодексу України, 203 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що взаємні грошові вимоги позивача та відповідача за своєю юридичною (правовою) природою не є однорідними, вважає неправомірним посилання відповідача на наявність у позивача грошових зобов'язань по сплаті компенсації відпускних переведеним працівникам, прийнятих згідно листів №1306/1 від 13.04.2011р., №1403 від 13.05.2011р. Зазначив, що в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №24/104 про стягнення з ТОВ «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» на користь ТОВ «Ейч Ар Гарант» суми боргу в розмірі 4907561, 39 грн., до складу якої входить сума 1279743,45 грн., вказаної в спірному правочині.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» про визнання правочину недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду донецької області від 10 грудня 2013 року рішення господарського суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року по справі №6/330пд скасовано. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» про визнання правочину недійсним задоволені. Визнано недійсним правочину, оформленого шляхом направлення заяви №576 від 07.11.2011р., по односторонньому припиненню грошових зобов'язань перед ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" по договорам купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011р. та №123/2 від 08.07.2011р. на загальну суму 1279743грн., 45коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 лютого 2014 року рішення господарського суду Донецької області від 17 жовтня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року по справі №6/330пд скасовані, справу передано на новий розгляд господарському суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11 березня 2014 року прийнято до провадження справу №6/330пд.

Ухвалою суду від 01 квітня 2014 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» витребувані докази фактичного відображення в бухгалтерському обліку операцій по зарахуванню зустрічних однорідних вимог відповідно до листа від 07 листопада 2011 року №576.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року справу № 6/330пд передано на розгляд судовій колегії у складі: головуючий суддя О.О. Кучерява, судді Ю.В. Макарова, А.М. Осадча.

Під час судового розгляду справи на вимогу суду, відповідачем надані документи, що підтверджують факт переводу працівників від ТОВ «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант».

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. 24 квітня 2014 року надав через канцелярію суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №24/104 предметом якої є грошова вимога ТОВ «Ейч Ар Гарант» до ТОВ «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» в сумі 4907561, 39 грн., з якої сума 1279743, 45 грн. зазначена в заяві про залік зустрічних однорідних вимог від 07 листопада 2011 року №576. Сума позовних вимог по справі №24/104 за заявою від 14 січня 2013 року зменшена до 2570881, 26 грн., але без урахування суми вказаної в спірному правочині. Тому, на думку останнього фактично відповідачем заліку зустрічних однорідних вимог не проведено. Окрім цього, листом від 09 листопада 2011 року позивач заперечував проти проведення заліку за договорами №100 від 22 квітня 2011 року, №123 від 07 липня 2011 року, №123/2 від 08 липня 2011 року на загальну суму 1279743, 45 грн. Зазначив, що факт видачі гарантійних листів відповідачу не є підставою виникнення у ТОВ «Кадрове агенство «Азов персонал Сервіс» перед ТОВ «Ейч Ар Гарант» будь-яких грошових зобов'язань, а тому немає правових підстав для проведення позивачем взаєморозрахунку. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов. 24 квітня 2014 року через канцелярію суду надав реєстр сум, фактично сплачених ТОВ «Ейч Ар Гарант» протягом 2011 - 2014 років як оплачуваної відпустки, або компенсації працівникам, переведеним з ТОВ «Кадрове агенство «Азов персонал сервіс» відповідно до прізвищ, відображених у реєстрах 1-303 ТОВ «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс». Також, надав суду бухгалтерську довідку №12 від 31.12.2011р. з відображенням в бухгалтерському обліку операції по зарахуванню зустрічних однорідних вимог відповідно до листа від 07 листопада 2011 року №576. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, у судовому засіданні представник відповідача підтвердив той факт, що до предмету розгляду в справі № 24/104 є сума заборгованості в розмірі 2570881, 26 грн. до складу якої входить сума 1279743, 45 грн. зазначена в заяві про залік зустрічних однорідних вимог від 07 листопада 2011 року №576.

З урахуванням того, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а норми статті 129 Конституції України одним з принципів судочинства визначають свободу у наданні сторонами суду доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

З наявних в матеріалах справи вбачається, що в квітні 2011 року на адресу позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» надійшов лист за № 1/1 від 12 квітня 2011 року, яким останній повідомив позивача про те, що для виконання господарських договорів з підприємствами-замовниками йому необхідний персонал певної кваліфікації, наявний в штаті ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс». За результатами проведених ТОВ «Ейч Ар Гарант» попередніх заходів відповідач просив позивача розглянути питання про переведення в штат ТОВ «Ейч Ар Гарант» працівників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» згідно з додатками.

В свою чергу, директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» Лук'яненко О.О. направлений на адресу відповідача лист №1306/1 від 13 квітня 2011 року, відповідно до якого позивач не заперечував проти звільнення працівників, зазначених у додатку до листа №1/1 від 12 квітня 2011 року, за умови їх волевиявлення та за дотримання всіх процедур, передбачених чинним законодавством про працю. Листом позивач гарантував перерахування на розрахункові рахунки ТОВ «Ейч Ар Гарант» компенсації відпусток працівникам, що звільняються, в разі подання ними відповідних заяв.

З метою виконання зобов'язань по переведенню робітників до ТОВ «Ейч Ар Гарант» позивачем на адресу відповідача направлений лист №1403 від 13 травня 2011 року за підписом директора Лук'яненко О.О., із списком робітників, якими були подані заяви (згідно ст.83 КЗпП України) на перерахування належних їм сум компенсації відпустки на рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант». Вказаним листом ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» гарантувало сплату сум належної робітникам компенсації, які переводяться, розрахованої станом на день звільнення та підлягаючої перерахуванню на рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант» згідно ст.116 КЗпП України у строк до 08 червня 2011 року.

Вказані листи фактично надіслано на виконання дій особи, які призводять безпосередньо до виникнення цивільних прав та обов"язків згідно законодавства, зокрема, ч.3 ст.83 КЗпП та ч.3 ст.24 ЗУ «Про відпустки».

09 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» заяву про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог №576 від 07 листопада 2011року.

Відповідно до вищевказаної заяви відповідач зменшив дебіторську заборгованість позивача на суму 1 279743,45грн. за зобов'язанням останнього перерахувати ТОВ «Ейч Ар Гарант» суму компенсації за невикористані відпустки працівникам, які звільнені за переведенням та відобразив в бухгалтерському обліку цю суму, як зменшення кредиторської заборгованості відповідача за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011р. та №123/2 від 08.07.2011р.

30 листопада 2011року відповідачем вручено вказану заяву головному бухгалтеру ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» Баєву А.В. нарочно, про що свідчить підпис останнього.

Позивач у листах б/н від 09.11.2011року, б/н від 25.11.2011р. наполягав на не одержанні заяви про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог та заперечував проти його проведення.

ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» не погоджуючись з проведенням зарахування звернувся до суду за захистом свого порушеного права з вимогою про визнання недійсним одностороннього правочину, внаслідок якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» в односторонньому порядку припинило зобов'язання перед ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» на суму 1279743грн.,45коп. за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011р. та №123/2 від 08.07.2011р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тієї підстави, що при здійсненні зарахування зустрічних вимог було дотримано всіх необхідних вимог статті 601 Цивільного кодексу України, а тому відповідно відповідачем було правомірно проведено зарахування на підставі вищевказаної заяви.

Заявляючи позов про визнання недійсним правочину, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Згідно із статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічні положення містяться у статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Так, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги -це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Зарахування можливе лише при наявності таких умов:

зустрічність вимог: сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобовязанні;

однорідність, яка виявляється у природі зобов'язань;

«дозрілість» вимог: необхідно щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був зазначений взагалі;

ясність вимог. Припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т.п. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку, суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

З наявних документів в матеріалах справи вбачається, що в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №24/104 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» про стягнення 2570881, 26 грн.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами під час судового розгляду справи, до складу суми позову в справі №24/104 входить сума компенсації ТОВ «Ейч Ар Гарант» за невикористані відпустки працівникам, які звільнені за переведенням в розмірі 1279743, 45 грн., на яку відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою №576 від 07 листопада 2011року.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що між сторонами існує спір про зобов'язання по перерахуванню суми компенсації ТОВ «Ейч Ар Гарант» за невикористані відпустки працівникам, які звільнені за переведенням.

Документи, які б підтверджували безспірність вимог на суму 1279743, 45 грн., яка заявлена до стягнення відповідачем по справі №24/104, в матеріалах справи відсутні, будь-яких доказів про це відповідачем суду не подані.

Окрім цього, з наданої представником позивача копії позовної заяви по справі №24/104, позов подано до господарського суду ТОВ «Ейч Ар Гарант» про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» у липня 2011 року, тобто до складання спірного правочину.

Також, в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №29/143 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Персонал Сервіс» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» про стягнення заборгованості у розмірі 959140,64 грн. В обґрунтування позовних вимог у справі №29/143 позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу майна №100 від 22 квітня 2011року, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 959140, 64 грн.

Ухвалою суду від 24 червня 2014 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Донецької області по справі №6/330.

З огляду на викладене, вимоги відповідача щодо стягнення з позивача суми 1279743, 45 грн., а також суми заборгованості за договором купівлі-продажу майна №100 від 22 квітня 2011року не є безспірними, а тому проведення відповідачем одностороннього припинення грошових зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011 та №123/2 від 08.07.2011р. на загальну суму 1279743 грн. 45 коп. є передчасним.

На односторонні правочини поширюються загальні вимоги щодо чинності правочинів.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, стаття 203 ЦК України встановлює перелік вимог, яким повинен відповідати правочин для набрання їм чинності, тобто юридичної сили.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем доведено суду обґрунтовані правові підстави щодо невідповідності правочину вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір не підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» про визнання правочину недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним правочин оформлений товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» шляхом направлення заяви №576 від 07.11.2011р., по односторонньому припиненню грошових зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011р., №123 від 07.07.2011 та №123/2 від 08.07.2011р. на загальну суму 1279743 грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» (87505, Донецька область, пров. Банний, 2, код ЄДРПОУ 37598904, відомості про р/р в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» (87503, Донецька область, вул. Київська, 53, кв. 49, код ЄДРПОУ 35455697, відомості про р/р в матеріалах справи відсутні) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1004 (одну тисячу чотири) грн.

У судовому засіданні 24 червня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.О. Кучерява

Суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Макарова