Ухвала суду № 39562687, 01.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"01" липня 2014 р.Справа № 922/2196/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Український НДІ вагонобудування", м. Кременчук до Державного підприємства "Південна Залізниця" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 67 280,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Бокач М.В. за довіреністю № 2 від 08.01.2014 року,

відповідача - Кисельова В.С. за довіреністю № 683 від 15.05.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український НДІ вагонобудування", м. Кременчук (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Південна Залізниця" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 67 280,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором на виконання послуг № П/Л - 121321/НЮ (365) від 30.08.2012 року, в частині повної та своєчасної оплати на надані позивачем послуги з технічного діагностування пасажирських вагонів , з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та судові витрати в розмірі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01.07.2014 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 25.06.2014 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 21821), відповідно до якої зазначає, що 16.06.2014 року відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму в розмірі 22 000,00 грн. та 18.06.2014 року було сплачено 45 280,00 грн., з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1827,00 грн., до заяви додані докази в її обґрунтування.

До господарського суду Харківської області 27.06.2014 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 22029), відповідно до якого просить суд провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та судові витрати покласти на позивача. В обґрунтування наданого відзиву, відповідачем додані платіжне доручення № 2052 від 16.06.2014 року на суму 22 000,00 грн., № 2139 від 18.06.2014 року на суму 45 280,00 грн. та копію Виписки з ЄДРЮО та ФОП стосовно відповідача.

Всі надані представниками сторін документи були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, зазначив, що відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 67 280,00 грн., вже після звернення позивача з позовом до суду, а отже відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився та зазначив, що сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі, проте, просить суд покласти на позивача судовий збір.

Враховуючи те, що п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні в матеріалах справи документи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

30 серпня 2012 р. між Державним підприємством "Український НДІ вагонобудування", м. Кременчук (позивачем, виконавцем) та Державним підприємством "Південна Залізниця" м. Харків (відповідачем, замовником) було укладено договір на виконання послуг № П/Л - 121321/НЮ (365) від 30.08.2012 року, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався виконати послуги з діагностування пасажирських вагонів з метою визначення можливості їх подальшої експлуатації, а відповідач зобов'язався, в свою чергу, прийняти надані послуги і оплатити їх згідно протоколу узгодження договірної ціни на технічне діагностування. Проте, в порушення умов договору на виконання послуг № П/Л - 121321/НЮ (365) від 30.08.2012 року, за належно надані позивачем послуги, відповідач повністю та своєчасно не розрахувався, з урахуванням чого не сплачено залишилась сума в розмірі 67 280,00 грн.

Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Однак, в процесі розгляду справи, відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 67280,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 2052 від 16.06.2014 року на суму 22 000,00 грн., № 2139 від 18.06.2014 року на суму 45 280,00 грн. , яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач повністю сплатив суму основного боргу в сумі 67280,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Так, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Аналізуючи приписи зазначеної статті, можна дійти висновку, що в числі підстав повернення судового збору не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України). Водночас, суд зазначає, що закриття провадження у справі, про яке йдеться у п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України і ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Аналогічна правова позиція викладена у п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 67280,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне судові витрати у даній справі покласти на відповідача у повному обсязі.

Керуючись Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ст. ст. 22, 33, ст. 78, п.1-1, п.4 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 922/2196/14припинити .

Суддя А.М. Буракова

922/2196/14