Рішення № 39562607, 03.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 925/826/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Зарудня Д.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Насіння" про стягнення 72 297,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 72 297,55 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору постачання № 286 від 15 липня 2013 року, а саме: 59 650,00 грн. основного боргу, 5 235,66 грн. пені, 1207,85 грн. відсотків річних та 6 204,04 грн. інфляційних. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання жодного разу не направив, причин його неявки не повідомив, заперечення проти позову суду не подав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

15 липня 2013 року між сторонами по справі було укладено договір постачання № 286, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу біопродукцію для боротьбі зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, а відповідач - прийняти та оплатити її ( а.с. 8).

Укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 712 ЦК України, у відповідності до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2013 року (п. 9.1), а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх завершення.

Доказів припинення дії договору чи визнання його недійсним сторонами не надано.

За умовами п. 2.1. договору позивач повинен поставити відповідачу трихограму для обробітку посівів кукурудзи на суму 59 650,00 грн.

За доводами позивача, на виконання договору він відпустив відповідачу трихограму за накладною № 243 від 16.07.2013 року ( а.с. 9) на суму 59 650,00 грн.

Доказом отримання товару є довіреність відповідача на отримання ТМЦ ААД № 233996 на ім"я ОСОБА_2 (а.с. 10).

Заперечень проти неотримання товару чи доказів існування між сторонами спору з приводу його якості відповідач суду не надав.

У відповідності до п. 3.1 договору, відповідач повинен сплати 50% за товар протягом 7 банківських днів з моменту підписання договору, а решту 50% сплатити після внесення трихограми згідно акта виконаних робіт, але не пізніше 31.10.2013 року.

За доводами позивача, товар відповідачем взагалі не було оплачено, а тому сума основного боргу становить 59 650,00 грн.

Вказаний кінцевий строк виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції для відповідача є таким, що настав, доказів сплати основного боргу в справу не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 59 650,00 грн. основного боргу за товар.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 235,66 грн., 1207,85 грн. як 3% річних та 6 204,04 грн. інфляційних.

Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 5.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.07.2013 року по 14.05.2014 року в розмірі 5 235,66 грн.

Розрахунок пені ( а.с. 15) зроблено невірно, оскільки початок перебігу строку нарахування пені припадає на 25.07.2013 року (через 7 банківських днів після підписання договору 15.07.2013 року), а період нарахування пені по кожній частині боргу слід обмежити шістьма місяцями у відповідності до ст. 232 ГК України.

Таким чином належний період нарахування пені складає з 25.07.2013 року по 30.04.2014 року з урахуванням того, що з 01.11.2013 року пеня нараховується на повну суму боргу 59 650,00 грн.

За розрахунками, перевіреними у програмі Ліга, розмір пені із суми боргу 29 825,00 грн. за період з 25.07.2013 року по 31.10.2013 року становить 1067,16 грн., а з суми боргу 59 650,00 грн. за період з 01.11.2013 року по 30.04.2014 року - 4002,27 грн.

Загальний розмір пені за належним розрахунком становить лише 5 069,43 грн. ( 1067,16 + 4002,27).

Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 5 069,43 грн. пені. В решті вимоги про стягнення пені позивачу слід відмовити через безпідставність її нарахування.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Сторонами не було передбачено збільшення вказаних відсотків річних у договорі.

За належним розрахунком 3% річних за період з 25.07.2013 року по 14.05.2014 року з урахуванням того, що з 01.11.2013 року база нарахування становить 59 650,00 грн., загнальна сума цього боргу складає 1198,72 грн.

29825,00 х 3% : 365 х 99 днів = 242,69 грн.

59 650,00 х 3% : 365 х 195 днів = 956,03 грн.

За належним розрахунком інфляційних, перевірених за програмою Ліга, за період з 01.11.2013 року по 14.05.2014 року із суми боргу 59 650,00 грн., цей борг становить лише 4 273,59 грн. Позивач неправомірно проводив нарахування інфляційних на інфляційні попереднього період розрахунку, які ним додавалися до основного боргу.

Доказів проведення розрахунку за інфляційними та процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 4 273,59 грн. інфляційних та 1198,72 грн. процентів річних.

В решті вимог про стягнення інфляційних та процентів річних позивачу також слід відмовити через безпідставність нарахування.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 59 650,00 грн. основного боргу за товар, 5 069,43 грн. пені, 1198,72 грн. як 3% річних та 4 273,59 грн. інфляційних на підставі договору постачання № 286 від 15 липня 2013 року.

Правомірність позовних вимог доведена позивачем зібраними у справі доказами.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в повній сумі сплачений судовий збір у розмірі 1827,00 грн., оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Насіння" (ідентифікаційний код 04540383, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Шевченка, 67) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин" (ідентифікаційний код 00717867, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, 3) -- 59 650,00 грн. основного боргу за товар, 5 069,43 грн. пені, 1198,72 грн. як 3% річних та 4 273,59 грн. інфляційних на підставі договору постачання № 286 від 15 липня 2013 року.

3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських