Рішення № 39562440, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9264/14 23.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар"

про стягнення 21.815,09 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Хоменко Н.П. - за довіреністю від 24.02.2014 № 10/14;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 21.815,09 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором від 20.04.2011 № 186-к, відповідач оплату вартості отриманого від позивача товару на користь останнього не здійснив, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості в сумі 20.519,34 грн та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача вказаної заборгованості, а також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 554,02 грн, трьох відсотків річних в сумі 126,14 грн та інфляційних нарахувань в сумі 615,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/9264/14. Розгляд справи судом призначено на 23 червня 2014 року.

Ухвала від 20.05.2014 надсилалася відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається таким, що повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов до суду не подав у зв'язку із чим, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання, призначене на 23 червня 2014 року, не направив, від відповідача обґрунтованих письмових пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 23 червня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 20.04.2011 № 186-к (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору позивач зобов'язується передати (поставити) відповідачеві у зумовлені Договором строки алкогольні та безалкогольні напої в асортименті (далі - товар), згідно замовлень відповідача, на умовах і в порядку, передбаченими Договором та Додатками до нього, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену Договором ціну (п. 1.1 Договору).

Товар передається у власність відповідача. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу (п. 1.2 Договору).

19 березня 2012 року сторонами спору укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою останні п. 5.1 Договору виклали в такій редакції: "відповідач здійснює остаточну оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки, зазначеної в товарно-транспортній накладній, кожні 7 (сім) календарних днів за реалізований товар, рахуючий з дати поставки товару, однак у будь-якому випадку в межах 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару. Відповідач зобов'язаний кожного тижня надавати позивачеві інформацію про рух товару на складі відповідача, про ступінь реалізації поставленого товару, із зазначенням асортименту та кількості нереалізованого товару (Інформація) на дату надання Інформації, яка підписується представником відповідача. Відповідач надає Інформацію по факсу або електронній пошті, або в іншій формі, яка дозволяє позивачеві ідентифікувати Інформацію як таку, що надана відповідачем у відповідності з Договором.".

Як визначено сторонами в п. 6.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати вартості товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору і Специфікацій до нього поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 20.519,34 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими, які підписані з боку відповідача і скріплені відбитками штампів останнього (засвідчені копії вказаних первинних бухгалтерських документів наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за Договором, яке полягає в оплаті отриманого від позивача товару, відповідач оплату вартості товару на користь позивача не здійснив, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості в сумі 20.519,34 грн.

Розмір заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого сторонами спору станом на 31.12.2013 (засвідчена копія Акту наявна в матеріалах справи, а його оригінал оглянуто судом в судовому засіданні).

Більш того, в матеріалах справи міститься Гарантійний лист від 18.02.2014 № 4 (засвідчена копія), підписаний генеральним директором відповідача, згідно якого останній гарантував поетапну оплату товару в сумі 20.519,34 грн в термін до 01 березня 2014 року, включно. Також відповідач у гарантійному листі зазначив, що у разі несплати у вказаний термін товару, відповідач гарантує повернення товару в повному обсязі та оплату реалізованого товару згідно Акту звірки взаєморозрахунків.

Однак відповідач своїх договірних та гарантійних зобов'язань не виконав.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його грошовому зобов'язані за Договором, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача: 1) господарської санкції у вигляді пені, сума якої складає 554,02 грн; 2) відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 126,14 грн та інфляційних нарахувань в сумі 615,59 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 20.519,34 грн або повернення товару, сторонами спору суду не надано.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 20.519,34 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, який наведеній у позові, визнав його арифметично невірним.

Позовна вимога про стягнення з відповідача пені за період з 30.01.2014 по 14.04.2014 підлягає задоволенню частково в сумі 548,12 грн, за таким розрахунком суду: 20.519,34 * 13 % / 365 * 75 = 548,12.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних суд зазначає, що така вимога підлягає задоволенню повністю, а саме в сумі 126,14 грн, за розрахунком позивача, перевіреного і визнаного судом вірним.

Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягає задоволенню частково - в сумі 615,44 грн, за таким розрахунком суду: 100,2 % (індекс інфляції за січень 2014 року) : 100 * 100,6 % (індекс інфляції за лютий 2014 року) : 100 * 102,2 % (індекс інфляції за березень 2014 року) : 100 = 1,0302 * 100 = 103,02 % - середній індекс інфляції; сума боргу 20.519,34 грн * 103,02 % = 615,44 грн - інфляційні нарахування.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, керуючись приписом ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати понесені позивачем при сплаті судового збору на товариство з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Масіс Сар" (03040, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 68; ідентифікаційний код 37559513, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд. 47; ідентифікаційний код 33240672, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 20.519,34 (двадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн 34 коп.; пеню в сумі 548,12 (п'ятсот сорок вісім) грн 12 коп.; три відсотки річних в сумі 126,14 (сто двадцять шість) грн 14 коп.; інфляційні нарахування в сумі 615,44 (шістсот п'ятнадцять) грн 44 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01 липня 2014 року.

Суддя С.В. Балац