Рішення № 39562420, 17.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7413/14 17.06.14

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Інвест"

про стягнення 29 985,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Інвест"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про зобов'язання прийняти з оренди майно

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Тертичний Ю.І. за дов.

Від відповідача: ОСОБА_3 за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.05.2014р. у засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 29 985,00 грн. боргу, а саме 14 992,50 грн. заборгованості по орендній платі за березень 2014р. та 14 992,50 грн. штрафу за договором № 01/10/13 оренди нежилого приміщення від 28.10.2013р.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву зазначає, що за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з листопада 2013р. по березень 2014р. включно користування приміщення по договору № 01/10/13 орендар здійснив оплату у визначеному розмірі, у лютому 2014р. за рішенням ТОВ "Навігатор - Інвест" було припинено користування орендованим приміщенням у зв'язку з його невідповідністю вимогам діяльності відповідача. Стверджує, що фактично позивач у період з березня 2014р. по квітень 2014р. не надавав відповідачу послуг оплатного користування приміщенням, про що свідчить відсутність відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг). Зазначає, що наданий позивачем суду примірник договору № 01/10/13 оренди нежилого приміщення від 28.10.2013р. всупереч п.8.6 договору не містить підписів та печаток сторін на кожному аркуші, що ставить під сумнів дійсність його змісту. У задоволенні позову просить відмовити.

26.05.2014р. через канцелярію суду представник відповідача подав документи для долучення до матеріалів справи.

27.05.2014 через відділ діловодства суду відповідач подав зустрічну позовну заяву до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання прийняти з оренди майно - приміщення № 1 (групи приміщень № 7), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та підписати відповідний акт.

Ухвалою суду від 29.05.2014р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Інвест" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання прийняти з оренди майно прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 910/7413/14.

13.06.2014р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі та відзив на зустрічний позов, відповідно до яких зазначає, що належних доказів неможливості використання відповідачем орендованого приміщення для мети, визначеної п.3.1 договору - розміщення офісу для здійснення статутної діяльності ТОВ «Навігатор-інвест», а також доказів повідомлення орендодавця щодо наміру відповідача достроково розірвати договірні відносини у матеріалах справи відсутні. Вказує, що оскільки відповідачем не заявлено в судовому порядку вимогу про розірвання договору або визнання його недійсним , у СПД ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору відсутнє зобов'язання приймати орендоване приміщення від ТОВ "Навігатор - Інвест".

У судовому засіданні 17.06.2014р. представник позивача надав копію рахунку-фактури № 02 від 28.02.2014р. по договору № 01/10/13 за березень 2014р. для долучення до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

28 жовтня 2013 р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор-інвест» (орендар за договором) був укладений договір № 01/10/13 оренди приміщення, відповідно до умов договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення АДРЕСА_2, мета оренди - розміщення офісу для здійснення статутної діяльності орендаря.

Згідно п. 6.1 договору, строк дії даного договору оренди становить 1 рік з моменту підписання. Строк оренди обраховується з моменту передачі до моменту повернення приміщення згідно умов даного договору.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення по АДРЕСА_2 від 28.10.2003 р.

Розділом 2 договору визначено розмір орендної плати та умови розрахунків.

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата складає 12 000,00 грн. в місяць.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що сторони домовились про те, що орендна плата прив'язується до долару США по курсу НБУ, який на день підписання договору становить 7,993 грн. за 1 долар США. При зміні курсу орендодавець має право без узгодження з орендарем змінювати орендну плату пропорційно розміру зміни курсу гривні до долару США.

Відповідно до п. 2.3 договору орендна плата сплачується готівкою або перераховується орендарем на рахунок орендодавця авансовим платежом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Орендодавець виставляє орендарю перший рахунок по орендній платі при підписання даного договору. Сторони домовились про те, що перший платіж, який включає в себе орендну плату за перший місяць та страховий фонд в розмірі місячної орендної плати, вноситься орендатором на пізніше трьох днів з моменту підписання договору ( п.2.4. договору).

Сума страхового фонду повертається орендарю при передачі приміщення орендодавцю на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 4.3.5., 4.3.6. договору встановлено обов'язок відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити оренду плату, своєчасно і в повному обсязі оплачувати комунальні послуг, електроенергію, інші витрати.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено орендну плату за листопад 2013 р.- лютий 2014 р., а саме:

28.10.13 відповідач сплатив на рахунок позивача 24 000,00 грн., з призначенням платежу оплата оренди за листопад 2013 р. згідно договору № 01/10/13 та страховий фонд.

Також, відповідачем було сплачено на рахунок позивача орендну плату за грудень 2013 р., січень 2014 р. та лютий 2014 р. та за електроенергію за листопад 2013 р., грудень 2013 р. та січень 2014 р.: 28.11.13. - 12 828,32 грн., 27.12.13. - 12 768,80 грн., 28.01.14. - 12824, 60 грн.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач не здійснив сплату орендної плати за березень 2014 р.

Згідно розрахунку орендної плати , наведеного позивачем у позовній заяві, орендна плату з урахуванням зміни курсу гривні до долару США за березень складає 14 992,50 грн.

Доказів сплати орендної плати за березень 2014 р. в сумі 14992,50 грн. в установлені договором строки, суду не надано.

Положеннями пункту 5.3 договору встановлено, що у разі затримки орендної плати більш ніж на 20 днів, якщо орендодавець не розриває даний договір в односторонньому порядку, орендар зобов'язується сплатити штраф на користь орендодавця в розмірі місячної орендної плати.

На час звернення з позовом затримка в оплаті орендної плати за березень 2014 р. склала більше ніж 20 днів.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

За зустрічним позовом:

Відповідачем поданий зустрічний позов у справі про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить зобов'язати СПД ОСОБА_1 прийняти з оренди майно - приміщення АДРЕСА_2 та підписати відповідний акт.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у лютому 2014 року керівництвом ТОВ "Навігатор-інвест" на підставі п. 6.2.3., 6.3. договору прийнято рішення припинити користування орендованим приміщенням, про що було повідомлено позивача. СПД ОСОБА_1 ухиляється від прийняття майна з оренди, за наслідками припинення відповідного договору оренди згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, п. 6.2.3., 6.3. договору № 01/10/13 , чим порушує норми ч. 2 ст. 795 ЦК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та на надані в судових засіданнях докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач звернувся з вимогами з посиланням на п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України про виконання обов'язку в натурі, а саме: зобов'язати позивача прийняти майно з оренди в зв'язку з припиненням договору оренди.

Отже виходячи з положень ст. 33 ГПК України відповідач повинен довести суду факт припинення договору оренди та виникнення у позивача обов'язку прийняти приміщення з оренди.

Відповідач не заперечує, що ним було отримано приміщення у орендне користування за актом приймання - передачі від 28 жовтня 2013 р.

Порядок передачі приміщення врегульований п. 3.2. договору, відповідно до якого приміщення повертається орендарем орендодавцю згідно умов даного договору протягом 5 календарних днів з моменту закінчення строку дії даного договору. Приміщення повинно бути передане в первинному стані з урахуванням природного зносу. Перелік майна і стан приміщення, яке передається орендодавцю, відображається в акті приймання - передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором встановлено строк оренди - 1 рік з моменту передачі до моменту повернення приміщення згідно умов даного договору (п.6.1. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що даний договір може бути розірваний сторонами до закінчення строку його дії у наступних випадках: за угодою сторін, яка належним чином оформлена (пп. 6.2.1); згідно рішення суду (пп. 6.2.2.); в інших випадках, передбачених законодавством України і даним договором (пп. 6.2.3.).

Згідно п.6.3. договору, даний договір може бути розірваний сторонами в односторонньому порядку з обов'язковим повідомленням іншої сторони не менше, ніж за місяць.

Таким чином судом встановлено, що договором № 01/10/13 передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку з обов'язковим повідомленням іншої сторони не менше ніж за місяць.

В якості доказів повідомлення орендодавця про розірвання договору в односторонньому порядку з 28.03.2014 року відповідач надав лист за вих. № 2801/1 від 28.02.2014 р. «повідомлення про дострокове розірвання договору» та лист вих. № 2801/1 від 28.02.2014 р. «повторне повідомлення про дострокове розірвання договору» адресовані позивачу аналогічного змісту, а саме розірвання договору з 28.03.2014 р.

Доказів направлення позивачу листа за вих. № 2801/1 від 28.02.2014 р. «повідомлення про дострокове розірвання договору» відповідачем суду не надано.

Акт про відмову отримувати (надавати розписку про отримання) кореспонденцію від 28.02.2014 р., доданий відповідачем до зустрічного позову, не є належним доказом повідомлення сторони про розірвання договору в односторонньому порядку в розумінні ст. 34 ГПК України.

В матеріалах справи наявний опис вкладення у цінний лист за 28.03.2014 на адресу позивача та копія конверту, згідно вказаного опису на адресу позивача направлялись повідомлення про розірвання договору та додаткова угода до договору.

В листі вих. № 2703/1 від 27.03.2014 р. «повторне повідомлення про дострокове розірвання договору», відповідач повідомляє про те, що договір є розірваним з 28.03.2014 року. Ця ж дата розірвання зазначена і в проекті додаткової угоді № 1 до договору датованої 27 лютого 2014 р., що не відповідає положенням п. 6.3. договору.

Відповідно до п. 8.8 договору всі повідомлення сторін по даному договору повинні бути виконані в письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін та вручені під розписку.

Вказані обставини не підтверджують факту повідомлення відповідачем позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку згідно з положеннями п. 6.3. договору.

Інших доказів припинення з 28.03.2014р. договору оренди № 01/10/13 відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог щодо зобов'язання СПД ОСОБА_1 прийняти з оренди майно та підписати відповідний акт у зв'язку з ненаданням відповідачем в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог належних та допустимих доказів.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що зустрічний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за первісним та зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 60, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Інвест" про стягнення 29 985,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор - Інвест" (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 5, код 25270172) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14992 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн.. 50 коп. заборгованості, 14992 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 50 коп. штрафу, 1827 (одну тисяча вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 24.06.2014р.