Постанова № 39561116, 18.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/412/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень про визнання податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року №0000241502, №0000251502, №0000261502.

Постановою від 08 квітня 2013 року, ухваленою в порядку письмового провадження Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 22 лютого 2013 року №0000241502 та №0000251502 .

Не погоджуючись з постановою суду Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

14 січня 2013 року відповідач провів камеральні перевірки позивача з питань своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати грошового зобов'язання з ПДВ.

Також 14 січня 2013 року за наслідками перевірок складені акти, а саме :

- №115/15-2-14/07856371, у висновках якого вказано, що позивач порушив п.57.1 ст.57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ, задекларованої платником у податковій декларації з ПДВ від 18 квітня 2012 року за березень 2012 року у сумі 134 356,70грн.;

- №116/15-2-14/07856371, у висновках якого вказано, що позивач порушив п.57.1 ст.57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ, задекларованої платником у податковій декларації з ПДВ від 15 червня 2012 року у сумі 52 386 грн.;

- №117/15-2-14/07856371, у висновках якого вказано, що позивач порушив п.57.1 ст.57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ, задекларованої платником у податковій декларації з ПДВ від 16 липня 2012 року у сумі 14 115,50 грн.;

22 лютого 2013 року, на підставі зазначених актів камеральних перевірок, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0000241502, яким позивачу визначене зобов'язання зі сплати штрафу у сумі 26 871,34 грн.;

- №0000251502, яким позивачу визначене зобов'язання зі сплати штрафу у сумі 10 657 грн.;

- №0000261502, яким позивачу визначене зобов'язання зі сплати штрафу у сумі 14 115,50 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що 29 листопада 2012 року виконуючим обов'язки начальника ДПІ в Заводському районі Миколаївської області ДПС прийнято рішення № 19/19-021 про списання податкового боргу позивача в сумі 2 271 086,58 грн., який виник станом на 01 липня 2012 року та не сплачений станом на 31 жовтня 2012 року.

Оскільки податковий орган ні заперечень, ні пояснень з приводу рішення про списання боргу, суду не надав, а податкові зобов'язання по деклараціям з ПДВ за березень та травень 2012 року відносяться до першого півріччя 2012 року, тобто податковий борг за ними виник до 01 липня 2012 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей податковий борг був списаний самим відповідачем за рішенням від 29 листопада 2012 року.

За таких обставин суд першої інстанції встановив, що відповідач не мав права нараховувати позивачу штраф за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за березень та травень 2012 року, оскільки цих зобов'язань, на момент проведення відповідачем камеральних перевірок (22.02.13), у позивача не існувало, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача від 22 лютого 2013 року №0000241502 та №0000251502 підлягають скасуванню.

Водночас суд першої інстанції встановив правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за в розмірі 14 115,50 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 0000261502, оскільки податкова декларація з ПДВ за червень 2012 р. подається до 20 липня 2012 року, позивач зобов'язаний сплатити суму визначених в ній зобов'язань до 31 липня 2012 року, а тому заборгованість по сплаті податкових зобов'язань по цій декларації виникла у позивача з 31 липня 2012 року, тобто після 01 липня 2012 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» перебуває на податковому обліку з 19 жовтня 1993 року(а.с. 13).

Апеляційний суд встановив, що при проведені відповідачем камеральної перевірки, за наслідками якої складений акт № 115/15-2-14/07856371 від 14 січня 2013 року (а.с. 7), встановлена затримка, на 112 днів, сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2012 року, в розмірі 134 356,50 грн., по податковій декларації № 9019835038 від 18 квітня 2012 року.

Перевіркою встановлено, не заперечується позивачем, та не спростовано в ході розгляду справи судом першої інстанції, що податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2012 року в розмірі 134 356,50 грн. сплачено 20 серпня 2012 року, тоді як, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, граничним терміном сплати є 30 квітня 2012 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність факту затримки позивачем сплати податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2012 року, в розмірі 134 356,50 грн., на 112 днів, у зв'язку з чим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, позивач правильно притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 28 871,34 грн. (а.с. 6).

При проведені відповідачем камеральної перевірки, за наслідками якої складений акт № 116/15-2-14/07856371 від 14 січня 2013 року (а.с. 9), встановлена затримка, на 51 день, сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2012 року, в розмірі 53 286 грн., по податковій декларації № 9033813067 від 15 червня 2012 року.

Перевіркою встановлено, не заперечується позивачем, та не спростовано в ході розгляду справи судом першої інстанції, що податкове зобов'язання з ПДВ за травень 2012 року в розмірі 53 286 грн. сплачено 20 серпня 2012 року, тоді як, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, граничним терміном сплати є 30 червня 2012 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність факту затримки позивачем сплати податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2012 року, в розмірі 53 286 грн., на 51 день, у зв'язку з чим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, позивач правильно притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 10 657,20 грн. (а.с. 8).

Також апеляційний суд встановив, що при проведені відповідачем камеральної перевірки, за наслідками якої складений акт № 117/15-2-14/07856371 від 14 січня 2013 року (а.с. 11), встановлена затримка, на 21 день, сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року, в розмірі 141 155 грн., по податковій декларації № 9040953689 від 16 липня 2012 року.

Перевіркою встановлено, не заперечується позивачем, та не спростовано в ході розгляду справи судом першої інстанції, що податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 141 155 грн. сплачено 20 серпня 2012 року, тоді як, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, граничним терміном сплати є 30 липня 2012 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність факту затримки позивачем сплати податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року, в розмірі 141 155 грн., на 21 день, у зв'язку з чим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, позивач правильно притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 14 115,5 грн. (а.с. 10).

Відповідно до рішення виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 29 листопада 2012 року № 19/19-021 Державному підприємству «Миколаївський бронетанковий завод» списаний податковий борг у загальному розмірі 2 271 086,58 грн., який виник станом на 01 липня 2012 року та не сплачений станом на 31 жовтня 2012 року (а.с. 25-26).

Згідно цього рішення податковий борг складається з наступних несплачених податків і зборів:

- податок на прибуток підприємстві організацій, що перебувають у державній власності;

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (юридичних осіб);

- земельний податок з юридичних осіб;

- комунальний податок;

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки рішення про списання податкового боргу від 29 листопада 2012 року № 19/19-021, не містить боргу з податку на додану вартість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про списання податкового боргу з ПДВ за березень та травень 2012 року, саме цим рішенням.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5414-VI, який набрав чинності з 31 жовтня 2012 року, підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Борг позивача з ПДВ, який виник станом на 01 липня 2012 року, на час набрання чинності Законом України від 02 жовтня 2012 року № 5414-VI, - 31 жовтня 2012 року, був сплачений позивачем 20 серпня 2012 року.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а саме - списання податкового боргу з ПДВ, що не підтверджено матеріалами справи, та суперечить наявним у справі доказам.

При цьому апеляційний суд не приймає доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки ці доводи мають декларативний характер, без посилання на конкретні порушення.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 2 ч. 1ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нову.

Відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2013 року №0000241502, №0000251502, №0000261502

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко